Справа № 161/19624/14-к Провадження №11-кп/773/128/15 Головуючий в 1 інстанції Борнос А. В.

Категорія: п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України Доповідач : Хлапук Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2015 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Хлапук Л.І.,

суддів - Міліщука С.Л., Борсука П.П.,

при секретарі - Бубало О.О.,

з участю прокурора - Васьовчика І.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

їх захисників - ОСОБА_3,ОСОБА_4,

потерпілих - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

їх представника - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду від 21 січня 2015 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Актюбінськ Республіки Казахстан, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, житель АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України несудимий,-

засуджений за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, за ч. 4 ст. 187 КК України - на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, за ч. 3 ст. 15 - п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - на 10 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України - на 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст.129 КК України - на 6 місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с. Вознесеновка Актюбінської області Республіки Казахстан, громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, житель АДРЕСА_1, судимий Луцьким міським судом Волинської області:

- 24.02.1998 року за ч. 3 ст. 81, ч. 1ст. 89, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 145, 42 КК України (в ред.1960 року) на 6 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 03.08.2001 року на підставі Закону України "Про амністію" від невідбутої частини покарання 2 роки 6 місяців 27 днів позбавлення волі;

- 21.05.2002 року за ч. 5 ст. 185, 69, ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 357, 15, ч. 3 ст. 185, 70 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, звільнений 12.02.2007 року по відбуттю покарання,-

засуджений за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, за ч. 4 ст. 187 КК України - на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, за ч. 3 ст. 15 - п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - на 10 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_2 визначено покарання 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченим постановлено рахувати з 07.10.2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою.

Стягнуто в користь держави з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1825 грн. 78 коп. з кожного, з ОСОБА_1 1773 грн. 60 коп. судових витрат.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 400 000 грн., в користь ОСОБА_6 - 200 000 грн. в відшкодування моральної шкоди.

Вироком вирішено долю речових доказів.

В ході розгляду кримінального провадження, апеляційний суд, -

В С Т А Н О В И В :

О 21 год. 35 хв. 07 жовтня 2014 року в сторожовому приміщенні ТзОВ "Промислово-комерційна фірма Євростар", що в м. Луцьку по пр. Перемоги, 30, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою групою осіб, з метою заволодіння належним ТзОВ майном, вчинили розбійний напад на охоронника ОСОБА_8, в ході якого умисно вбили того.

Для цього ОСОБА_1 прицільно вистрілив в верхню частину грудної клітки даного потерпілого з заздалегідь підготованого револьвера. Ним же наніс не менше 35 ударів в тім'яну та лобну ділянки голови ОСОБА_8 В цей же час ОСОБА_2 з такою ж метою вбивства декілька разів ударив його у голову та шию підібраним на місці події кухонним ножем.

В результаті отриманих колото-різаних ран та вогнепального поранення ОСОБА_8 помер на місці події.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викрали із вказаного приміщення належний ОСОБА_8 мобільний телефон марки "Nokia C3" вартістю 510 грн., з карткою пам'яті формату "miсro SD HS" вартістю 37,50 грн., на загальну суму 547,50 грн., а також належні ТзОВ "Промислово-комерційна фірма "Євростар" спортивну сумку марки "ADIDAS" вартістю 30 грн., 24 круги до "болгарки" вартістю 528 грн., восьмиканальний цифровий відеореєстратор моделі "DVR0804LE-A" вартістю 2590 грн., блок живлення вартістю 280 грн., телевізор "ELEKTRON" вартістю 975 грн., комуфляжні штани вартістю 70 грн., всього на 4473 грн.

Після вчинення розбійного нападу на ОСОБА_8 та його умисного вбивства, з метою приховання даних злочинів, о 21 год. 50 хв. того ж вечора, в тому ж приміщенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою групою осіб напали на ОСОБА_6, який намагався їх затримати.

З метою вбивства, ОСОБА_1 наніс йому руками і ногами чисельні удари в різні частини тіла та повалив на підлогу, утримуючи потерпілого там та блокуючи його опір. В той час ОСОБА_2 став наносити удари ножем по тілу ОСОБА_6 При цьому заподіяв ножове поранення задньої бокової поверхні грудної клітки зліва та голови. Однак свого умислу на позбавлення життя ОСОБА_6 до кінця не довели та не змогли вчинити всіх дій, які вважали за необхідне, через те, що потерпілий вирвався від них і втік.

В результаті незакінченого замаху на вбивство ОСОБА_6 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли даному потерпілому легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я у вигляді ран в ділянці носа, грудної клітки, долоні лівої кисті та саден обличчя і тіла.

Тікаючи з місця події, о 21 год. 50 хв. того ж вечора ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, поблизу магазину "Ольга", що по пр. Перемоги, 20 м. Луцька, погрожував вбивством ОСОБА_5 при реальній підставі побоюватись здійснення цієї погрози, оскільки направив на неї револьвер "EKOL Viper", призначений для тренувальної стрільби патронами Флобера кільцевого запалювання калібру 4 мм.

Крім того, ОСОБА_1 у невстановлений час та місці, в невстановленої особи незаконно придбав, зберігав в своєму помешканні по АДРЕСА_1 бойові припаси - 3 патрони калібру 4 мм. А близько 21 год. 35 хв. незаконно переніс їх і зберігав по АДРЕСА_2, де вони були виявлені та вилучені представниками міліції.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 не погоджується з кваліфікацією його дій. Заперечує наявність між ним та ОСОБА_2 зговору на розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_8 Заявляє, що тілесні ушкодження даному потерпілому були заподіяні при доланні його опору, а їх дії щодо ОСОБА_6 носили оборонний характер, оскільки той сам напав на них. Забраний у нього револьвер не є бойовим. Ним заподіяти смерть неможливо.

Прохає його дії кваліфікувати лише за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України та обрати справедливе покарання. Не згоден з цивільними позовами.

Його захисник адвокат ОСОБА_3 в апеляції в інтересах ОСОБА_1 посилається на невірну кваліфікацію дій даного обвинуваченого. Вважає недоведеним наявність в нього умислу на вбивство ОСОБА_8 та ОСОБА_6 Тому прохає кваліфікувати дії ОСОБА_1 по даних епізодах за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України і пом'якшити йому покарання з врахуванням позитивної характеристики за місцем проживання.

Прокурор в кримінальному провадженні, не оспорюючи доведеності винуватості обвинувачених та правильності кваліфікації їх дій, вважає призначене їм покарання надто м'яким, обраним без врахування характеру та ступеню суспільної небезпеки вчинених ними злочинів, особи винних, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності, вели асоціальний спосіб життя, зловживали спиртними напоями, ніде не працювали. Вказує про незаконне не взяття судом до уваги обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Просить вирок суду в частині призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання скасувати. Ухвалити новий, яким призначити покарання: ОСОБА_1 за п.п. 6, 12 ст. 115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 3 ст. 15 - п.п. 9, 12, 13 ч.2 ст. 115 КК України - 10 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 129 КК України - 2 роки обмеження волі, за ч. 1 ст. 263 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_2- за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 3 ст. 15 - п.п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - 10 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_2 покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_2 вирок не оскаржував.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляцій, прокурора, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представника, які підтримали апеляцію прокурора в провадженні і заперечили проти апеляцій ОСОБА_1 та його захисника, обвинувачених та захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які підтримали апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника і заперечили апеляцію прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, а апеляції обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 задовольняти не слід.

Винуватість ОСОБА_1 в незаконному поводженні з боєприпасами за ч. 1 ст. 263 КК України знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду і ніким не оспорюється.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 решти злочинів при зазначених у вироку обставинах ґрунтується на перевірених і досліджених судом першої інстанції доказах.

Зокрема, самі обвинувачені ствердили про наявність між ними зговору на заволодіння належними ТзОВ "Промислово-комерційна фірма Євростар" грошима за зданий металобрухт. Знали, що там є охоронник. Тому, як заявив ОСОБА_1, він озброївся револьвером, спорядженим бойовими припасами.

Оскільки охоронник даного ТзОВ ОСОБА_8 став чинити опір їх діям, тому вони заштовхали його в сторожове приміщення. При цьому ОСОБА_1 вистрілив в нього з револьвера. Ним же став наносити удари по голові охоронника. А ОСОБА_2, знайденим на місці події ножем, наносив удари по голові та тілу потерпілого доки той не перестав рухатися.

Після цього вони викрали з приміщення мобільний телефон з карткою пам'яті, спортивну сумку, круги до "болгарки", цифровий відеореєстратор, на якому міг міститися запис вчиненого ними злочину, блок живлення, телевізор, комуфляжні штани.

Їх показання підтверджені протоколом огляду місця події, відеозаписом ходу вчинення обвинуваченими нападу на ОСОБА_8

Так, з останнього вбачається, що камери відеоспостереження зафіксували напад обвинувачених на охоронника, якому вони обоє наносили удари.

З протоколу огляду місця події встановлено, що на металевій сходинці в приміщення сторожового вагончика, виявлено два набої до пістолета-револьвера "Флобер", за порогом в самому приміщенні - ще два аналогічні набої та гільза. Підлога вагончика забруднена схожого на кров плямами бурого кольору, виявлено 6 патронів, 2 гільзи та труп ОСОБА_8 з слідами насильницької смерті.

Згідно висновку судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_8 настала в результаті 35 забійних ран тім'яної та лобної ділянок голови із зламами кісток черепа, які утворилися від травмуючої дії в напрямку зверху до низу залізовмісткого тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, проникаючої в грудну порожнину колото-різаної рана, яка утворилась від з'єднання двох окремих колото-різаних ран лівої передньої бокової поверхні шиї, з ушкодженням підключичної артерії, дві непроникаючі колото-різані рани обличчя та дві такі ж рани передньої поверхні шиї, вогнепальна непроникаюча кульова рана поверхні грудної клітки, що утворилась від кулі, до складу якої входить свинець, яка була випущена з вогнепальної зброї з короткої відстані 10-100 см. в напрямку спереду назад, чотири різані рани китиці та долонь обох рук.

Всі тілесні ушкодження заподіяні потерпілому прижиттєво. А колото-різані рани та різані рани нанесені клинком ножа з лезом і ребристим обушком з шириною клинка в межах його занурення від 1,2 до 1,8 см. Глибина колото-різаних ран в ділянці шиї від 0,9 до 8,5 см.

Смерть потерпілого настала на місці виявлення трупа, у вказаний обвинуваченими час нападу на ОСОБА_8

Як заявили потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5, свідок ОСОБА_9, вони приймали участь в затриманні нападників, які втікали з місця події. Ними виявилися ОСОБА_1, та ОСОБА_2 При цьому в останнього вилучено мобільний телефон "Нокіа С3-01", в якому ОСОБА_5 впізнала телефон, належний ОСОБА_8 По шляху втечі обвинувачених знайдено кухонний ніж з схожими на кров плямами, револьвер, спортивну сумку з викраденими з ТзОВ Промислово-комерційна фірма "Євростар" речами, що стверджено протоколом огляду місця події, впізнання речей потерпілим ОСОБА_10

Саме даним ножем, як випливає з висновків судово-медичної та медико-криміналістичної експертиз, могли бути нанесені колото-різані та різані рани на тілі ОСОБА_8

Згідно висновку балістичної експертизи, вищевказаний револьвер є револьвером, призначеним для стрільби патронами "Флобера" кільцевого запалювання калібру 4 мм., а патрони, вилучені на місці вбивства ОСОБА_8, є переоснащеними саморобним способом під патрони "Флобера" боєприпасами.

На одязі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому вони були затримані після злочинів, виявлені сліди крові, що могла належати даному потерпілому.

Суд вірно взяв за основу обвинувального вироку вищевказані докази, оскільки ними спростовується твердження обвинувачених щодо відсутності між ними змови на розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_8

Кваліфікуючи дії обвинувачених по даному епізоду, суд першої інстанції врахував наявність домовленості між батьком і сином ОСОБА_2 про спільну злочинну діяльність, їх підготовку до неї, озброєння ОСОБА_1 револьвером, узгодженість дій обвинувачених при вчиненні нападу на ОСОБА_8 Враховано судом і велику кількість нанесених ними ударів револьвером та ножем з значною силою в ділянки тіла потерпілого, де розташовані життєво важливі органи, знаряддя злочину, характер завданих тілесних ушкоджень. Все це в, кінцевому результаті, призвело до смерті потерпілого. А оскільки дані дії обвинувачені вчинили в ході розбійного нападу, суд першої інстанції правильно кваліфікував їх за ч. 4 ст. 187 КК України, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як розбій, поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинений за попередньою змовою групою осіб та умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечують напад на ОСОБА_6 з метою приховати розбій і вбивство ОСОБА_8, вони напали на ОСОБА_6, який намагався затримати їх.

Однак їх посилання на відсутність умислу позбавити життя даного потерпілого суд вірно не взяв до уваги.

Як заявив потерпілий ОСОБА_6, він виявив обвинувачених з повною спортивною сумкою поблизу сторожового приміщення ТзОВ "Промислово-комерційна фірма Євростар". Відсутність охоронника ОСОБА_8 змусила його зайти в дане приміщення. Обвинувачені одразу вбігли слідом, перегородивши вихід. Збили його з ніг та стали наносити удари в різні частини тіла: один кулаками а інший - ножем. При цьому ОСОБА_1, б'ючи кулаками, керував нанесенням ударів, командував: "Дєлай єго!" та блокував його рухи, роблячи все, щоб озброєний ножем ОСОБА_2, зміг краще нанести удар. Останній намагався поцілити його в грудну клітку, шию та обличчя.

Як заявляє даний потерпілий, саме через те, що він був одягнений у пуховик, чинив активний опір, йому вдалось вирватись від нападників та перешкодило їм його вбити.

Ці показання підтверджено висновками судово-медичної, медико-криміналістичної експертиз. Ними у ОСОБА_6 виявлено рани в ділянці носа, задньо-бокової поверхні грудної клітки зліва, чисельні рани на кистях і долонях обох рук. Вони могли бути заподіяні тим самим ножем, що й поранення, нанесені ОСОБА_8, і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. На обличчі, в лобній ділянці, на животі потерпілого містяться чисельні садна і синці, заподіяні в результаті травмуючої дії тупого предмета і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Колото-різані рани тіла на спині потерпілого співпадають із виявленим на спині футболки, куртки даного потерпілого пошкодженнями, що підтверджено медико-криміналістичною експертизою.

Як заявляє судово-медичний експерт ОСОБА_12, локалізація тілесних ушкоджень в різних ділянках тіла свідчить про активний опір потерпілого, а наявність товстого верхнього одягу на ньому зменшила силу удару і глибину поранення.

Враховуючи, що обвинувачені, напавши на ОСОБА_6, діяли з мотивів приховати розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_8, характер та узгодженість їх дій, кількість та локалізацію нанесених тілесних ушкоджень, знаряддя, вибране ними для здійснення задуманого, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 діяли за попередньою змовою групою осіб з умислом на позбавлення життя даного потерпілого, з метою приховати інший злочин. Однак по незалежних від їх волі причинах не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення цього умислу до кінця.

А оскільки перед цим вони скоїли умисне вбивство, їх дії судом правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як незакінчений замах на умисне вбивство, з метою приховання іншого злочину, вчинений за попередньою змовою групою осіб, які раніше вчинили умисне вбивство.

Твердження ОСОБА_1 в своїй апеляції про не вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, спростовується його ж показаннями. В них він ствердив, що спрямував на ОСОБА_5 револьвер, домагаючись щоб та не допомагала ОСОБА_6 затримувати ОСОБА_2 Він заявляв, що погрожував при цьому всіх повбивати.

Його показання підтвердили потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Посилання даного обвинуваченого на відсутність реальної загрози життю потерпілої через демонстрацію ним не бойового, а тренувального револьвера, апеляційний суд не приймає до уваги. Потерпіла не є знавцем зброї, демонстрацію револьвера, яка супроводжувалася словесною погрозою вбивством, сприймала як реальну загрозу своєму життю і побоювалася здійснення цієї погрози, тому суд першої інстанції дії ОСОБА_1 правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 129 КК України.

Цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненими обвинуваченими злочинами, вирішені судом з дотриманням вимог ст. 1167, 1190 Цивільного кодексу України, з врахуванням не лише матеріального становища обвинувачених, а й наслідків від вчинених ними злочинів, характеру страждань, завданих потерпілій ОСОБА_5 загибеллю її батька, та ОСОБА_6 - від отриманих тілесних ушкоджень.

Згідно ст.ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і перевиховання.

Всупереч вищевказаним вимогам закону суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 покарання в повній мірі не врахував характер і ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, ролі кожного з них.

Вказавши на відсутність будь-яких пом'якшуючих обставин, про наявність у ОСОБА_2 попередньої судимості та вчинення злочину обома обвинуваченими в стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючими їх покарання обставинами, всупереч вимог ч. 2 ст. 67 КК України суд першої інстанції не визнав обтяжуючою обставиною вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 - особи похилого віку. Не в повній мірі врахував особу обвинувачених. А його посилання на визнання ними своєї вини і розкаяння у вчиненні злочинів є голослівним і нічим не стверджується. Наявність постійного місця проживання та реєстрації, відсутність скарг на їх поведінку не є тими пом'якшуючими обставинами, які підлягають врахуванню при призначенні покарання.

Не враховано судом і думку потерпілих, які наполягають на суворому покаранні обвинуваченого.

При таких обставинах апеляційний суд вважає, що покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначене судом першої інстанції з порушенням вимог ст. 65 КК України, не відповідає тяжкості вчиненого і особі винних, є явно несправедливим внаслідок його м'якості. Тому вирок в цій частині підлягає до скасування з ухваленням нового.

Призначаючи обвинуваченим покарання, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив три особливо тяжких, один тяжкий, та один невеликої тяжкості злочини, а ОСОБА_2 - три особливо тяжких злочини.

Обтяжуючими обставинами є вчинення обома обвинуваченими всіх злочинів в стані алкогольного сп'яніння, одного особливо тяжкого злочину щодо особи похилого віку.

Слід взяти до уваги і особливо зухвалий характер дій обвинувачених, те що ОСОБА_1 до того ж був їх організатором.

ОСОБА_2 апеляційний суд враховує крім того, як обтяжуючу обставину - рецидив злочинів.

Суд враховує і особу обвинувачених: ОСОБА_1 неодноразово раніше засуджувався, в тім числі за злочини проти власності, притягався до адміністративної відповідальності за насилля в сім'ї, появу в нетверезому стані в громадському місці, керування транспортним засобом в такому ж стані.

ОСОБА_2 має дві непогашені судимості за злочини проти власності.

Все це свідчить про їх вперте небажання стати на шлях виправлення, і підвищену суспільну небезпеку, оскільки щоразу ними вчинялися все більш тяжкі злочини, серед останніх - умисне позбавленням життя людини та замах на такий же злочин.

При таких обставинах апеляційний суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за злочин, передбачений п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, покарання у вигляді довічного позбавлення волі, призначивши покарання кожному з обвинувачених за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання даним покаранням покарання, призначенні за інші злочини.

Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 409, 414, 418 КК України, апеляційний суд,-

з а с у д и в :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні - задовольнити.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 січня 2015 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_1 покарання: за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, за ч. 4 ст. 187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, за ч. 3 ст. 15 - п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - 10 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст.129 КК України - 6 місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна,

ОСОБА_2 призначити покарання за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, за ч. 4 ст. 187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на йому на праві приватної власності майна, за ч. 3 ст. 15 - п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - 10 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

В решті вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженими - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий:

Судді: