Справа № 202/2906/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2015 р. Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючої-судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання Куріної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дітей. У позовній заяві позивач вказує, що з відповідачем мають двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На утримання дітей нею понесені додаткові витрати, зокрема, у зв'язку з навчанням сина в місті Амстердамі Нідерландів, а дочки в ТОВ “Європейська гімназія”, театрі-школі сучасного танцю “Потоки”, тренуванням в конюшні, придбанням коня та його утриманням, зимовим відпочинком дітей в Буковелі, отриманням консультацій психологів, тощо. Всього додаткові витрати на утримання дітей склали 1.630.375,22 грн. Відповідачем сплачено 75 тис. грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача на її користь 1/2 частину понесених витрат в сумі 740.187,61 грн.

Позивачем подана заява про забезпечення вказаного позову, яка 7 квітня 2015 року передана в провадження суду, який розглядає справу. Вимога про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За цих підстав позивач просить накласти арешт на наступне нерухоме майно відповідача:

- нежиле приміщення, магазин непродовольчих товарів за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені газети “Правда”, 95, приміщення 3,

- нежиле приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 82б, приміщення 5,

- будинок за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Ціолковського, 1,

- квартиру за адресою: АДРЕСА_1,

- земельну ділянку площею 0,478 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вологодська, 127-а,

а також рахунки, відкриті на ім’я відповідача в АТ “Дельта Банк”.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає за наступних підстав:

Відповідно до частини 1, 3 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 3 статті 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Проте позивач не надала суду доказів, що не вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти відповідача, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Жодних даних існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову заява не містить. Навпаки в позовній заяві позивач вказує на те, що відповідач добровільно приймав участь в додаткових витратах на утримання дітей в сумі 75 тис. грн., тобто відповідач не ухиляється від обов'язку утримання дітей та між сторонами наявний спір щодо розміру таких витрат.

Також позивачем не надано суду оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, що підтверджують право власності відповідача на нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт у порядку забезпечення позову, та наявність відкритих на ім’я відповідача рахунків в АТ «Дельта Банк». При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ксерокопії інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач є співвласником нежилого приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 82б, приміщення 5 та квартири за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 82б/6, та не є власником будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Ціолковського, 1, тому накладення арешту на це майно суперечить змісту заходів забезпечення позову та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в порушенні прав інших осіб.

Крім того, суд враховує, що майно, на яке позивач просить накласти арешт, не є предметом даного спору між сторонами, та відповідно до загальнодоступної інформації, яка міститься в мережі Інтернет, є очевидним, що вартість цього майна значно перевищує ціну позову, що в свою чергу буде порушувати принцип співмірності заходів забезпечення з заявленими позовними вимогами.

З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 151-153, 209-210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення її позову до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дітей відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня оголошення. Особи, які брали участь у справі і не були присутні під час оголошення ухвали, мають право подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.  

Суддя Н.Ю.  Марченко