ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 квітня 2015 року Справа № 5017/781/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Гоголь Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі"

про переглядза нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013

у справі№ 5017/781/2012 господарського суду Одеської області

за позовомФонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі"

за участюпрокурора Одеської області

прозобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди,

у судовому засіданні взяли участь представники:

від Генеральної прокуратури: Романов Р.О. - прокурор відділу, посв. № 014714 від 21.01.13;

від позивача: Васильківська В.Є. - дов. № 340 від 25.12.14;

від відповідача: Фурса С.М. - дов. № 11953 від 31.12.14; Некрасов О.С. - дов. від 11.03.15 № б/н;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.2012 у справі № 5017/781/2012 (суддя: Лічман Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 (судді: Мирошниченко М.А., Головей В.М., Шевченко В.В.), у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2012 рішення господарського суду Одеської області від 28.05.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 у справі № 5017/781/2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Під час нового розгляду справи рішенням господарського суду Одеської області від 03.12.2012 у справі № 5017/781/2012 (суддя: Гуляк Г.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 (судді: Разюк Г.П., Колоколов С.І., Петров М.С.), у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 у справі № 5017/781/2012 скасовано і прийнято нове рішення про задоволення позову; зобов'язано приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укрферрі" підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905 у редакції позивача:

"1. Пункт 3.1 розділу 3 договору оренди від 5 грудня 1997 року № Д-1905 викласти у такій редакції:

"3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної палати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами і доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2011 року) 1 041 444 грн. 87 коп. (один мільйон сорок одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 87 копійок)".

2. Зазначений у пункті 1 додаткового договору розмір орендної плати застосовується з 20 вересня 2011 року.

Розмір орендної плати за вересень місяць 2011 року становить 579 737 грн. 64 коп. без ПДВ.

3. Зміни розміру орендної плати за базовий місяць відображаються в розрахунку, що є додатком до цього додаткового договору та є його невід'ємною і складовою частиною.

4. Додатковий договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору.

5. Додатковий договір укладений в 2-х примірниках, кожен із яких має однакову юридичну силу, по одному для орендодавця та орендаря".

Постановою Верховного суду України від 20.08.2013 у даній справі у задоволенні заяви ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 відмовлено.

13.03.2015 ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" (правонаступник ПрАТ "Судноплавна компанія "Укрферрі") звернулося до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 за нововиявленими обставинами.

При цьому нововиявленими обставинами ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" вважає факти, викладені в позовній заяві Мельничук А.С. до ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" про стягнення з відповідача 2000 грн. - суми заборгованості за договором про надання послуг від 24.11.2011 (згідно з яким Мельничук А.С. зобов'язалася надати відповідачу юридичні послуги щодо захисту інтересів відповідача у відносинах з Фондом державного майна України з приводу оренди цілісного майнового комплексу Державної судноплавної компанії "Укрферрі"), зокрема, Мельничук А.С. зазначила, що вона у законодавчо встановлений строк підготувала і направила до Фонду державного майна України протокол розбіжностей до направленого позивачем на адресу відповідача додаткового договору до договору оренди № Д-1905 (лист від 25.11.2011); факт направлення протоколу розбіжностей до направленого позивачем додаткового договору до договору оренди № Д-1905 також підтверджується рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2015 у справі № 520/2354/15-ц за позовом Мельничук А.С. до ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 2000 грн. Вказані обставини за твердженням скаржника є нововиявленими і не були відомі заявнику на час розгляду справи Вищим господарським судом України, а тому просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 та направити вказану справу на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Заперечуючи проти зазначеної заяви, позивач у відзиві від 03.04.2015 зазначив, що вказані обставини не є нововиявленими, оскільки: по-перше, відмова ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" від укладення додаткового договору про внесення змін до договору оренди № Д-1905 передувала підготовці протоколу розбіжностей (на який, як на нововиявлену обставину посилається відповідач), про що свідчить наявний в матеріалах справи лист відповідача від 22.11.2011 № 10781, яким останній повідомив Фонд державного майна України про відмову в укладенні додаткового договору; при цьому вищевказаний протокол розбіжностей, нібито направлений 25.11.2011, на адресу позивача не надходив; по-друге, складення відповідачем протоколу розбіжностей до додаткового договору не спростовує факти, які було покладено в основу постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012, зокрема, погодження сторонами у договорі оренди № Д-1905 умови щодо визначення розміру орендної плати за Методикою розрахунку орендної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України, до якої було внесено зміни, що є підставою для зміни розміру орендної плати та зміни умов вказаного договору оренди в цій частині.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 06.04.2015 № 03-05/563 у зв'язку з перебуванням судді Бакуліної С.В. в Національній школі суддів України для розгляду касаційних скарг та заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 5017/781/2012 господарського суду Одеської області сформовано колегію суддів у складі: головуючого - судді Грейц К.В., суддів: Глос О.І., Гоголь Т.Г.

Заслухавши пояснення представників Генеральної прокуратури України, позивача та відповідача, дослідивши доводи поданої заяви та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 24.10.2011 позивач направив відповідачу проект додаткового договору до договору оренди цілісного майнового комплексу № Д-1905 та лист № 10-16-14430 (в якому просив підписати додатковий договір про зміну розміру орендної плати - т. 1, а.с. 46), у відповідь на який відповідач листом від 22.11.2011 повідомив про відмову від пропозиції внести зміни до договору оренди (т. 1, а.с. 47).

Посилаючись як на нововиявлені обставини на факт направлення після цього 25.11.2011 Мельничук А.С. на адресу позивача протоколу розбіжностей до одержаного від позивача додаткового договору до договору оренди № Д-1905, відповідач не довів, що про ці обставини йому не могло бути відомо на час розгляду справи (10.04.2013).

Так, посилаючись на те, що Мельничук А.С. 25.11.2011 направила на адресу позивача протокол розбіжностей до направленого позивачем додаткового договору до договору оренди № Д-1905 на виконання умов договору про надання послуг, укладеного 24.11.2011 між відповідачем і Мельничук А.С., відповідач не зазначив чому він протягом тривалого часу (з 24.11.2011 до 04.03.2015) не цікавився і не контролював виконання умов вказаного договору Мельничук А.С., і не довів чому він не міг дізнатися про вчинені нею дії на виконання умов вказаного договору.

Крім того, відповідач не зазначив яким чином наведені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 обставини спростовують факти, які було покладено в основу постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 (факт встановлення в договорі оренди № Д-1905 умов щодо визначення розміру орендної плати на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України, та факт внесення змін до вказаної Методики відповідною постановою Кабінету міністрів України, що є підставою для зміни розміру орендної плати та зміни умов договору оренди в цій частині).

Отже, зазначені заявником обставини не можуть бути підставою для зміни або скасування постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі №5017/781/2012 залишити без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 - без змін.

Головуючий К.В. Грейц

Судді: О.І. Глос

Т.Г. Гоголь