Справа №: 22ц-35/08

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2008 року                                                                                         м.  Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Закарпатської області

у складі:головуючої - Боднар О.В.

суддів - Чужі Ю.Г.,  Іпіатюка Б.Ю.

при секретарі - Довбака Т.О.

з участю - голови Солотвинського СТ Бондара А.В., 

представника цього товариства Кузіва Я.М.  та апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 12 грудня 2005 року у справі за заявою Солотвинського споживчого товариства,  заінтересована особа Тячівське районне державне підприємство технічної інвентаризації про встановлення факту права власності на будівлю,  -

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005 року Солотвинське споживче товариство звернулося до суду в порядку окремого провадження з заявою,  в якій,  посилаючись на те,  що товариство набуло право власності на будівлю магазину «Гастроном № 1» в смт.  Солотвино по вул.  З.Мозгового,  № 34 на підставі рішення Солотвинської селищної ради від 25.10.2001 р. № 82 та виданого виконкомом ради згідно цього рішення свідоцтва про право власності на нерухоме майно,  однак у зв'язку з введенням в дію нового ЦК України підприємство технічної інвентаризації відмовило у реєстрації права власності,  просило встановити факт права приватної власності на будівлю магазину з бетонною площадкою для розвантаження товарів.

В якості заінтересованої особи заявник вказав Тячівське районне державне підприємство технічної інвентаризації.

Рішенням Тячівського районного суду від 12 грудня 2005 року заяву задоволено. Визнано за Солотвинським споживчим товариством в цілому право колективної власності на нерухоме майно будівлю магазину з бетонною площадкою для розвантажування товарів.

Номер рядка статистичного звіту:67

Головуючий у 1 інстанції:  Решетар В.І. Доповідач:  Боднар О.В.

04.10.2007 p. на рішення суду подала апеляційну скаргу ОСОБА_1,  яка участі у справі не приймала,  однак вважає,  що рішенням суду порушено її права. Одночасно ОСОБА_1 подала заяву про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду,  мотивуючи клопотання тим,  що рішенням суду визнано за Солотвинським споживчим товариством право колективної власності не тільки на будівлю магазину,  а й на бетону площадку для розвантаження товарів,  яка є територією загального користування і використовувалась як під'їзний шлях до будівлі,  яка належить їй на праві приватної власності.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 20 листопада 2007 року поновлено ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на те,  що рішенням суду незаконно було визнано право власності на бетону площадку для розвантаження товарів,  яка знаходиться між будівлями №№ 34 та 36 по вул.  З.Мозгового у смт.  Солотвино і відноситься до земель загального користування,  просить рішення суду першої інстанції скасувати,  а справу направити на новий розгляд.

Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи,  апеляційний суд визнав,  що скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Відповідно до ч.1  ст. 234 ЦПК окреме провадження,  в порядку якого Солотвинське СТ звернулося до суду з заявою про факт права приватної власності на будівлю магазину з бетонною площадкою для розвантаження товарів,  - це вид непозовного цивільного судочинства,  в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів,  що мають значення для охоронюваних прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

З приєднаного до матеріалів справи опису меж земельної ділянки,  на якій розташована будівля «Гастроному № 1»,  вбачається що ця земельна ділянка межує з земельною ділянкою ОСОБА_1,  землями житлової забудови та землями загального користування. З наданої суду апеляційної інстанції копії рішення Солотвинської селищної ради від 21.04.2005 р. № 269 також вбачається,  що територія між будівлями №№ 34 та 36 по вул.  Сігетській (раніше З.Мозгового) у смт.  Солотвино радою визнана територією загального користування (а.с. 57, 63).

Як пояснили у судовому засіданні заявник та апелянт,  саме на цю територію рішенням суду визнано право власності за Солотвинським СТ в цілому як на бетонну площадку для розвантаження товарів.

За таких обставин право власності заявника на бетонну площадку для розвантаження товарів є оспорюваним ОСОБА_1,  а тому справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Крім того,  розглянувши справу в порядку окремого провадження,  суд першої інстанції встановив не факт володіння будівлею магазину на праві колективної власності,  що можливо,  якщо у заявника був правовстановлюючий документ на будівлю з бетонною площадкою для розвантаження товарів,  але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку,  а визнав за Солотвинським споживчим товариством право колективної власності на будівлю

магазину з бетонною площадкою для розвантаження товарів,  що суперечить змісту  ст.ст. 256-259 ЦПК України.

Відповідно до ч.6  ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право,  який вирішується в порядку позовного провадження,  суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам,  що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Виходячи з наведеного та керуючись  ст. ст.307,  310 ЦПК України,  апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тячівського районного суду від 12 грудня 2005 року скасувати.

Заяву Солотвинського споживчого товариства,  заінтересована особа Тячівське районне державне підприємство технічної інвентаризації про встановлення факту права власності на будівлю магазину з бетонною площадкою для розвантаження товарів залишити без розгляду.

Роз'яснити Солотвинському споживчому товариству право подати позов на загальних підставах.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.