Справа №2-444/07

   РІШЕННЯ  ІМЕНЕНМ УКРАЇНИ

22 січня 2007 року Жовтневий районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Камишевої Л.М., при секретарі - Ліннік В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом

Харківського обласного центру зайнятості в інтересах Жовтневого районного центру зайнятості

міста Харкова до ОСОБА_1 про відшкодування збитків ,

встановив:

Позивач    Харківський обласний центр зайнятості в інтересах Жовтневого районного центру зайнятості міста Харкова звернувся до суду  з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, посилаючись на те, що 9 грудня 2005 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного центру зайнятості м. Харкова за сприянням у працевлаштуванні, де була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки. ОСОБА_1 при реєстрації в центрі зайнятості приховала від державної служби зайнятості дані про свою реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, тобто той факт, що вона є зайнятою особою. У зв'язку з повідомленням державній службі зайнятості у своїй заяві про надання статусу безробітного від 16.12.2005 року неправдивих даних, ОСОБА_1 було надано статус безробітного і відповідно до п.п. 1,3,4 ст. 22 , п.1 ст. 23 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 2.1. „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначена виплата допомоги по безробіттю. Загальна сума нарахованої та виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю з 16.12.2005 року по 17.05.2006 року складає 3319 грн 03 коп, які позивач просить стягнути з ОСОБА_1, а також стягнути сплачені ним витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

У судовому засіданні представники позивача Глуходід О.А., Станіславська О.З., які діяла за довіреністю, підтримала позов і обґрунтування, які в ньому викладені, та зазначила про те, що допомога відповідачем була отримана неправомірно, оскільки відповідно до законодавства особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності не може бути визнана безробітною. Відповідно до ст.. 1 Закону України „Про зайнятість" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців. Відповідно до ст.. 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" лише застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на допомогу по безробіттю.

Представник Жовтневого районного центру зайнятості м. Харкова Голубничий В.П., який працює директором цього центру, проти позову також заперечував та пояснив про те, що працівники центру діяли відповідно до законодавства України. Громадянам, які поставлені на облік, було роз'яснено законодавство. ОСОБА_1 у своїй заяві зазначила, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. Під час проведеної перевірки з податковими органами було з'ясовано, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 проти позову заперечували, посилаючись на те, що відповідно до Закону України „Про підприємництво" підприємництвом визнається безпосередня, самостійна, систематична на власний страх та ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними чи юридичними особами, зареєстрованими в якості суб'єктів підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством. Господарським Кодексом визначено поняття господарчої діяльності та суб'єкта господарювання. Відповідачка не підпадає під дію п. 2 Закону України „Про зайнятість населення", де зазначений перелік категорій громадян, які не можуть бути визнані безробітними. Реєстрація громадян як безробітних проводиться на підставі пред"явлених паспорту, трудової книжки, у разі необхідності - військового квитка, документів про освіту. У разі встановлення, що допомога по безробіттю була отримана внаслідок омани, то зняття з обліку повинне відбуватися з моменту виявлення такого факту, тобто не з 17.05.2006 року, а з 25.04.2006 року. Відповідачка більше десяти років приймала участь в системі загальнообов'язкового держаного страхування на випадок безробіття, була застрахованою особою. При настанні страхового випадку, яким є утрата заробітку внаслідок звільнення з роботи, відповідач повинен відповідно до п.8 ст. 1, п.1 ст. 4 Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" зареєструвати як безробітню. Відповідачка подала заяву до центру зайнятості оскільки вона не мала роботи та інших джерел доходу та являлась добросовісним платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття. Як суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 8.10.2003 року по 31.05.2006 року господарською діяльністю не займалася і доходів від неї не отримувала. У зв'язку з зазначеним вважала, що вона повинна бути поновлена на обліку в центрі зайнятості з виплатою матеріальної допомоги.

Суд, вислухавши представників позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 9 грудня 2005 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, заведена персональна картка за НОМЕР_1, як на особу, що звернулася до центру зайнятості з метою пошуку роботи /а.с.4/.

Відповідно до заяви від 16 грудня 2005 року ОСОБА_1 просила до вирішення питання її працевлаштування надати їй статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України „Про зайнятість населення" та „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Відповідно до заяви відповідачка зазначила про те, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує /а.с.5/.

Наказом НОМЕР_2 ОСОБА_1 наданий статус безробітного , призначена допомога по безробіттю.

Наказом НОМЕР_3 припинена виплата допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів , що містять неправдиві відомості відповідно до п.п. 8 п.1 ст. 31 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Вона знята з обліку відповідно до п.44 „ Положення про реєстрацію, перереєстрацію та ведення обліку громадян, що шукають роботу і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації".

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1 зареєстрована 8 жовтня 2003 року як фізична особа-підприємець , номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР - НОМЕР_4.

Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проведено 19 червня 2006 року за НОМЕР_5.

Таким чином, на день звернення з власноручно підписаною заявою до центру зайнятості та під час отримання матеріальної допомоги ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Відповідно до довідки ДНІ Жовтневого району м. Харкова ОСОБА_1 з моменту реєстрації по 31.03 .2006 року доходів від здійснення підприємницької діяльності не отримувала /а.с.19-35/.

Відповідно до ст.. 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов"язкого державного соціального  страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією . Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Відповідно до ст.. З цього закону законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України „Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.. 1 Закону України „Про зайнятість населення" зайнятістю визнається діяльність, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що , як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідно до п. „б" п.З ст. 1 цього Закону до зайнятого населення відносяться громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Виходячи із зазначеного законодавства підприємець віднесений до категорії зайнятого населення, а тому не може бути зареєстрований в центрі зайнятості як безробітний та отримувати матеріальну допомогу. Неотримання ним прибутку не є підставою для реєстрації фізичної особи-підприємця як безробітного.

Таким чином, ОСОБА_1 не мала правових підстав для одержання допомоги по безробіттю, а тому незаконно отримана допомога у сумі 3319 грн 03 коп піддягає стягненню на користь Жовтневого районного центру зайнятості міста Харкова.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідача документально підтверджені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, а на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн, так як позивач відповідно до п.34 ст. 4 Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.1993 року „Про державне мито" з наступними змінами та доповненнями від сплати державного мита звільнений.

Керуючись ст..ст. 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Законом України „Про зайнятість населення", Положенням про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, суд

Вирі шив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Жовтневого районного центру зайнятості міста Харкова незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3319 /три тисячі триста дев'ятнадцять/ грн 03 коп, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30 /тридцяти/гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 51 /п"ятидесяти однієї/ гривні.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі до Жовтневого районного суду міста Харкова заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, а також апеляційної скарги протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Суддя