Справа № 2-183/07

РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16  січня 2007 року   Жовтневий районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Костенко Т.М., при секретарі -   Рибалко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за позовною заявою    ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування  матеріальної  та  моральної  шкоди,   стягнення   судових  витрат та витрат на надання правової допомоги

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить суд постановити рішення у відповідності з яким стягнути з відповідачки 10012,30 гривень матеріальної шкоди, 5000 гривень моральної шкоди, що були заподіяні їй залиттям квартири АДРЕСА_1, 1032,33 гривень вартості проведення судових експертиз та витрат на надання правової допомоги в сумі 190 гривень.

Підтримуючи в судовому засіданні свій позов, ОСОБА_1 пояснила, що квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві власності. Разом з нею у липні 2004 року в зазначеній квартирі постійно проживали її дочка ОСОБА_4 та неповнолітній онук. 13 липня 2004 року, коли мешканці її квартири тривалий час були відсутні, сталося залиття приміщення з квартири АДРЕСА_1, де на той час мешкав ОСОБА_3, який в наслідок нещасного випадку цього ж дня помер. В результаті зазначеного залиття були пошкоджені речі, що знаходилися в квартирі позивачки, а саме меблі, килим, одежа, взуття, білизна, книги, побутова техніка, комп'ютер. Крім того, приміщенню квартири також заподіяна значна шкода, практично всі кімнати залити, вийшла з робочого стану електропроводка, стіни, стеля та підлога. З початку відповідачка усно дала згоду на відшкодування шкоди, частково сплатила витрати на чистку речей, допомогла в пошуку робітників, якім виконували роботи по ремонту квартири, але в подальшому відмовилася від даних обіцянок. У теперішній час через такі житлові умови її дочка вимушена проживати та працювати в іншому місті, а саме в Кіровограді, а малолітній онук тривалий час хворіє на алергічні та легеневі захворювання. При таких обставинах позивачка вимушена була звернутися до суду з позовом.

Позивачка наполягає на тому, що таким навмисно байдужим ставленням до її проблем відповідачка причиняє їй моральні страждання, так як вона не має змоги вести звичний для неї образ життя, соромиться свого житла перед знайомими та друзями, тривалий час відчуває себе ображеною та хворою. Вважає, що дії ОСОБА_2 спричинила їй в тому числі і моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 гривень.

Відповідачка ОСОБА_2, а також її представник ОСОБА_5, в судовому засіданні проти позову заперечували, пояснивши суду, що вважають, що безпосередньо вини відповідачки у заподіянні шкоди ОСОБА_1 не існує, спадщину після смерті батька, ОСОБА_3, ОСОБА_2 не прийняла, тому вона не може відповідати за шкоду, що заподіяна внаслідок "форс-мажорних" обставин, якими являється смерть ОСОБА_3

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, вивчивши надані матеріали, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Так, в судовому засіданні встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1, позивачка по справі, на підставі свідоцтва про право власності від 18 травня 2004 року, що зареєстроване в КП "МіскБТІ за НОМЕР_1 (а.с. 50). Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_6 на підставі свідоцтва на право власності від 26.12.2001 року, що видане виконкомом Дзержинського району м. Харкова.

Після смерті ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини до шостої Харківської Державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2, відповідачка по справі. Ця заява була зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за НОМЕР_2. Одночасно з заявою про відмову від спадщини звернувся чоловік ОСОБА_6, ОСОБА_3, який постійно проживав в квартирі АДРЕСА_1, та його заява була зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за НОМЕР_3 (а.с.37)

13 липня 2004 року о 19.30 годин ОСОБА_3 був знайдений за місцем свого проживання у ванні, що була наповнена водою. Згідно акту судово-медичного дослідження трупа причиною смерті ОСОБА_3 явилося отруєння його етиловим спиртом (а.с. 16-18).

Обставини, що супроводжували смерть ОСОБА_3, явилося залиття квартири АДРЕСА_1, де машкала сім'я ОСОБА_1

20 жовтня 2004 року на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини та заяви ОСОБА_3 про відмову від спадщини було видане свідоцтво на право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_2 Дані факти підтверджуються довідкою шостої Харківської Державної нотаріальної контори НОМЕР_4 (а.с.37).

Згідно листа КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 22.11.2004 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадкування від 20.10.2004 року, засвідченого 8 ХДНК, реєстраційний НОМЕР_5. Станом на 13 липня 2004 року право на зазначену квартиру було зареєстроване за ОСОБА_6( а.с.38).

У відповідності до ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була заподіяна спадкодавцем. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Із змісту ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини, згідно ст. 1120 ЦК України, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Посилання відповідачки ОСОБА_2 на той факт, що після смерті свого батька, ОСОБА_3, вона спадщину не приймала, суд до уваги не приймає, оскільки право власності на всю квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване на її ім'я на підставі свідоцтва про право на спадкування від 20.10.2004 року, засвідченого 8 ХДНК, реєстраційний НОМЕР_5. Незалежно ж від часу прийняття спадщини, у відповідності до ст. 1268 ЦК України, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_2 являється власником квартири АДРЕСА_1, на яку заявила про намір на вступ у спадщину ще 09 квітня 2004 року.

Згідно висновку товарознавчої експертизи, проведеної ХНДІСЕ ім.. Бокаріуса від 26.10.2005 року, матеріальна шкода від ушкодження наданого майна в квартирі АДРЕСА_1 складає 4539 гривень ЗО копійок (а.с. 144-150). Висновок судово-будівельної експертизи від 03 листопада 2005 року свідчить про те, що розмір матеріальної шкоди з урахуванням вартості матеріалів квартири АДРЕСА_1 може складати 5473,0 гривень (а.с. 152-159).

Крім того, суду надано акт про залив квартири АДРЕСА_1 від 01 серпня 2004 року, з якого вбачається, що 13 липня 2004 року сталося залиття зазначеної квартири з вини жильця квартири АДРЕСА_1. В результаті цього залиття було ушкоджене майно, що належить ОСОБА_1, та прийшло в негідність житлове приміщення зазначеної квартири.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про відшкодування майнової шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання про стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги, що у відповідності до СТ.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Доказами таких страждань, на думку суду, є розмір збитків, що заподіяні залиттям квартири позивачки, ставлення сторони відповідача до можливого добровільного відшкодування шкоди, а також ті об'єктивні обставини що підтверджені документально в судовому засіданні, а саме проживання дочки в іншому місті, хвороба онука. Крім того, зважаючи на етичні та естетичні норми та правила поведінки, суд вважає, що проживання в квартирі, яка тривалий час заливалася при встановлених обставинах, дійсно може спричиняти фізичній особі душевні страждання, почуття образи, приниження, сорому перед друзями та знайомими та ін. Виходячи з викладеного суд вважає, що в цій частині позов також підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.88 ЦПК України стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Виходячи з того, що позов в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки вартість проведення судових експертиз в сумі 1 032 грв 33 коп., а також; витрати на одержання правової допомоги в  сумі 190 гривень

Судовий збір також підлягає стягненню з ОСОБА_2 за виключенням сплаченого позивачкою при зверненні до суду.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 319, 321, 1166, 1167, 1186, 1216, 1218, 1231, 1268, 1273, 1274, 1281, 1282 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 10 012 грв ЗО коп.; витрати на проведення судових експертиз у розмірі 1 032 грв 33 коп.; витрати на одержання правової допомоги в  сумі 190 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 108 гривень 62 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.