Справа № 219/2492/15-ц
6/219/63/2015
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2015 року
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Федорової І.В.
та представника заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Артемівську подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції про вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И В:
06 квітня 2015 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції звернувся до суду з поданням, в якому просить розглянути подання та винести рішення, яким встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1.
Представник заявника державний виконавець державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав на задоволені подання про вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2.
У судовому засіданні судом було оглянуто матеріали зведеного виконавчого провадження ВП № 38594323 щодо ОСОБА_2.
Заслухавши представника заявника, вивчивши матеріали подання, судом встановлено наступне.
З матеріалів подання вбачається, що постановою державного виконавця від 15.12.2011 року № 30415030 було відкрите виконавче провадження за вимогою про сплату боргу № Ф-1237, що видана 22.03.2011 року, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості зі сплати страхових внесків на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області у розмірі 893,34 грн.; надано термін боржнику для добровільного виконання.
25.06.2013 року за № 38594308 було відкрите виконавче провадження за рішенням №716, що видане 16.04.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області, про стягнення штрафу в сумі 170 грн.; надано термін боржнику для добровільного виконання.
25.06.2013 року було відкрите виконавче провадження за № 38594323 за вимогою про сплату боргу № Ф-932, що видана 18.04.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області, про стягнення боргу в сумі 4 572,42 грн.; надано термін боржнику для добровільного виконання.
07.10.2013 року за № 40070271 було відкрите виконавче провадження за вимогою про сплату боргу № Ф-932, що видана 05.08.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області, про стягнення богу в сумі 1 194,03 грн.; надано термін боржнику для добровільного виконання.
Вказана постанова від 07.10.2013 р. була вручена боржниці 10.10.2013 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення №1/1928. Докази направлення боржниці постанов про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2011 року та від 25.06.2013 року в матеріалах подання та матеріалах зведеного провадження відсутні.
07.08.2013 року за № 38594315 постановою було приєднано виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження за вимогою про сплату боргу № Ф-932, що видана 29.04.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області.
20.03.2015 року державним виконавцем здійснено виїзд по місцю проживання боржника за адресою: м. Часів-Яр, вул. Ковпакова 39, та було встановлено зі слів сусідів, що ОСОБА_2 проживає за адресою та займається торгівлею, але де не відомо, про що був складений акт.
20.03.2015 року було отримано від Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області відповіді щодо запитів про перебування громадян на обліку як утримувачів пенсії відносно ОСОБА_2. Відповіддю Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, надані відомості щодо боржниці. Відповіддю Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших установах боржниками, надані відомості щодо боржниці. Згідно відповіді ВРЕР м. Артемівська транспортних засобів, сільськогосподарської техніки за боржником не зареєстровано.
Обґрунтовуючи подання державний виконавець посилається на те, що боржник рішення не виконує, жодних дій щодо виконання не здійснює.
Державний виконавець при проведенні виконавчих дій зобов'язаний діяти не лише у відповідності з вимогами Закону України "Про виконавче провадження", але й дотримуватися інших законів, використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.
Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Частинами 2-3 статті 2 Протоколу No.4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен є вільним залишати свою країну, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Так, забезпечення майнових прав не може здійснюватись шляхом обмеження основоположних свобод.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відтак, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. При цьому, саме по собі невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом встановленого строку не може свідчити про ухилення його від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, згідно якої «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Питання щодо обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України порушується за наявності доказів ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням. Такі докази суду не надані.
Державним виконавцем не надано жодних документів, які б свідчили, що боржник свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення суду, при цьому маючи змогу виконати зобов'язання, але не робить цього з неповажних причин.
У доданих матеріалах виконавчого провадження відсутні докази вжиття державним виконавцем дій щодо перевірки наявності у боржника цінностей, у тому числі по рахунках в цінних паперах у депозитарних установах, зокрема, державний виконавець не звертався із запитами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної служби зайнятості України, Департаменту розвитку інформаційних технологій, електронних сервісів та обліку платників Міністерства доходів і зборів України, Державної прикордонної служби України.
Разом з тим, суду не надано доказів вжиття всіх заходів примусового виконання рішення, установлених Законом України "Про виконавче провадження", своєчасного та повного вчинення виконавчих дій, доказів надсилання не пізніше наступного робочого дня боржникові копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2011 року та від 25.06.2013 року та їх отримання адресатом, реалізації боржником своїх прав і обов'язків у виконавчому провадженні, ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, неможливості виконання рішення суду, а також підтвердження наміру виїхати найближчим часом за межі України.
При цьому судом враховує той факт, що державному виконавцеві було відомо, що боржниця проживає за адресою реєстрації, але доказів здійснення дій щодо реалізації усіх повноважень, наданих законом, щодо розшуку майна, боржниці тощо надано до суду не було.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що державний виконавець безпідставно просить про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, оскільки докази вжиття всіх заходів щодо примусового виконання судового рішення, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій та ухилення боржника від виконання зобов'язань за рішенням суду, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що подання є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про виконавче провадження», статтями 208, 209, 210, 377-1 статті 10 статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції про вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької областіпротягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами у справі, які не були присутні при її проголошенні, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
07.04.2015
Суддя Т.В.Давидовська