ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.06 Справа № 16/170пн.
Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Перник», м. Луганськ
до 1-го відповідача : Відкритого акціонерного товариства «Луганськголовпостач», м. Луганськ,
2-го відповідача: Приватного підприємства «Незалежні аукціони», м. Луганськ
про визнання переважного права на придбання майна, визнання
аукціонних торгів недійсними
при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача –Латарія Л.М., юрист, дов. від 07.06.04. №2;
від першого відповідача –Воронько О.О., ліквідатор,
Федоренко Д.В., дов. від 22.08.05.;
від другого відповідача – Віскунов О.В., дов. від 27.04.06.,
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до правил ст.77 ГПК України у судовому засіданні 26.06.06. було оголошено перерву до 03.07.06.
Суть спору: заявлена вимога про визнання за позивачем переважного права на придбання у власність, як орендаря, нерухомого нежитлового майна: літнього майданчику кафе площею 154 метра квадратних, торговельного кіоску площею 11 метрів квадратних за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська, 60. Також заявлена вимога про визнання недійсними аукціонних торгів по продажу вказаного майна, оскільки при проведенні торгів порушені права позивача на першочерговий викуп спірного майна та порушено вимоги діючого цивільного законодавства.
Відповідачі проти позову заперечують та вказують на те, що спір з приводу власності та викупу зазначеного майна вже був розглянутий господарським судом Луганської області та судом Ленінського району м. Луганська. Рішенням суду Ленінського району м. Луганська встановлено право власності на спірне майно за фізичною особою та відповідність закону проведених торгів з продажу майна.
Позивач підтримав позов у повному обсязі та надав суду завірену копію додаткової угоди від 21.10.99. №1 до договору оренди нежитлових приміщень з правом викупу від 25.11.98. №71, згідно якої договір оренди діє до викупу орендарем (позивачем) орендованих приміщень та у разі зміни власника майна діє право орендаря (позивача) на першочерговий викуп приміщень незалежно від підстав припинення дії договору оренди, у тому числі і у разі банкрутства орендодавця (першого відповідача).
Представник першого відповідача повідом суд про те, що він не укладав таку додаткову угоду і примірника цієї додаткової угоди в нього не має. Також перший відповідач заперечив проти заявлених вимог та зазначив про процедуру банкрутства у відношенні першого відповідача, у зв’язку з якою, на думку першого відповідача, договори, що обтяжують власне майно боржника (яким був перший відповідач у справі про банкрутство, на теперішній час підприємство визнано банкрутом), припиняють свою дію згідно з правилами законодавства про банкрутство.
Другий відповідач заперечив проти позову з підстав того, що торги по продажу майна банкрута повинно здійснювати об’єктивно, прилюдно, що і було зроблено при продажі спірного майна: ліквідатор банкрута у ході розгляду справи про банкрутство першого відповідача надав оголошення у засобах масової інформації про здійснення торгів і другий відповідач провів торги по продажу спірного майна банкрута у відповідності до вимог закону. Результати проведених торгів та продаж майна з аукціону затверджено комітетом кредиторів банкрута ( першого відповідача).
Розглянувши матеріали справи, вислухав представників сторін, суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до правил ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Рішенням від 19.02.04. Ленінського районного суду м. Луганська по справі № 2-1648 встановлено право власності на влаштований літній майданчик з торговельним кіоском, розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська, 60, що є спірним майном за даною справою, за фізичною особою –громадянкою Мельниковою Ю.О. Рішення суду набрало законної сили та право власності на майно зареєстровано у встановленому законом порядку. Даний факт, встановлений судом рішенням з цивільної справи, має суттєве значення для вирішення спору по даній справі, оскільки позивач вимагає визнати за ним першочергове право на купівлю вказаного майна, і є обов’язковим для господарського суду. Постановляючи рішення Ленінським районним судом м. Луганська дослідження обставини правомірності придбання фізичною особою майна та проведення з цього приводу аукціону. З урахуванням викладеного, заявлені позивачем вимоги щодо визнання за ним, як за орендарем, першочергового права на купівлю вказаного майна при продажі орендодавцем та визнання недійсними результати проведення торгів цього майна, безпідставні.
Крім того слід вказати, що постановою господарського суду від 21.07.03. по справі №10/23б першого відповідача визнано банкрутом. Нормою ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»закріплено наслідки визнання боржника банкрутом (першого відповідача) та вказано, що усі угоди, пов’язані з реалізацією або передачею у користування третім особам майна банкрута, повинні здійснюватися виключно у порядку, встановленому розділом третім цього Закону –ліквідаційна процедура. Правилом ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено обов’язок ліквідатора банкрута (першого відповідача) проводити відкриті торги на конкурентних засадах через надання оголошення у засоби масової інформації про продаж майна банкрута, склад майна, умови та строки придбання майна для погашення вимог кредиторів банкрута. Дані дії ліквідатор узгоджує з комітетом кредиторів банкрута. Протоколом засідання комітету кредиторів першого відповідача від 20.11.03. затверджено спосіб продажу майна –проведення відкритого аукціону, про що ліквідатором банкрута (першого відповідача) надано оголошення у засоби масової інформації про проведення торгів та оголошення надруковано у газеті. За таких підстав, вимогу позивача щодо переважного (першочергового) права придбання майна банкрута слід залишити без задоволення. Доводи позивача про маленький тираж газети та невелику відомість суд не приймає до уваги за безпідставністю. Правильність проведення торгів з продажу майна банкрута досліджена при розгляді судом справи про банкрутство і порушень законодавства при цьому не встановлено, дії ліквідатора як не відповідаючі правилам закону судом не визнані.
Викладені факти спростовують доводи позивача про переважність права його як наймача на купівлю предмету найму про продажі на підставі правил ст.777 ЦК України. Крім того, про розгляді справи встановлено, що позивач не належно виконував свої обов’язки за договором оренди в часті сплати першому відповідачу орендної плати за користування майном.
Також необхідно зазначити про невідповідність правилам ст.ст.23,30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»додаткової угоди від 21.10.99. №1 до договору оренди нежитлових приміщень з правом викупу від 25.11.98. №71 в часті умов п.3 додаткової угоди, згідно яких договір оренди діє до викупу орендарем (позивачем) орендованих приміщень та у разі зміни власника майна діє право орендаря (позивача) на першочерговий викуп приміщень незалежно від підстав припинення дії договору оренди, у тому числі і у разі банкрутства орендодавця (першого відповідача).
За таких підстав, у позові слід відмовити повністю і у відповідності до правил ст.ст.44-49 ГПК України судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст.23,30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 759-763,777 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,35,44,49,82,84,85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Відмовити у позові.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення підписане 10.07.06.
Суддя Р.М. Шеліхіна