Справа № 523/11909/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

09.10.2013

Місцевий суд Суворовського району м.Одеси у складі: головуючого судді Журік В.Ф.

при секретарі Булгакової Т.С.

за участі прокурора Моско О.В., Купріна

І.В., Білого В.О.

представника потерпілого адвоката Мажеру І.О.

потерпілого ОСОБА_3

адвоката Токар Б.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Одесі кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Тирасполь Рес. Молдова, громадянки України, працюючої у ПП "Грінталс", незаміжній, але на своєму утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не засудженої, з вищою освітою, зареєстрованої та мешкаючої за адресою АДРЕСА_1;

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286ч.1 КК України

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2013 року біля 19 години ОСОБА_5 допустила грубі порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які виразилися в порушенні вимог п. п. 2.3. "б"; 12.1; 12.3; 12.6 "ґ" Правил дорожнього руху які зобов'язують водія:

- п.2.3. "Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати а її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі";

- п.12.1. "Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п.I2.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

- п.12.6. поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух на інших автомобільних дорогах не більше 90 км/год.

Порушення виразилося в тому, що в зазначений день та час ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем “Mitsubishi”, НОМЕР_1", рухаючись на 20 км +560 м автошляху М-14 "Одеса- Мелітополь" з боку с. Свердлове Комінтернівського р-ну, Одеської області в напрямку м. Одеси, в світлу пору доби, по сухому, асфальтному покриттю зі швидкістю більше ніж 114.4 км/г уважною не була, за дорожньою обстановкою не слідкувала, при виявленні перешкоди для руху, а саме нерухомих автомобілів "ВАЗ-21061", д/н " НОМЕР_5", та Нуndai Tucson", д/н "НОМЕР_6", які знаходились в її смузі руху, після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася раніше, заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого автомобілю не вжила, внаслідок чого відбулося зіткнення.

Після зіткнення автомобіль "Hyundai Tucson", д/н "НОМЕР_6", відкинуло на ОСОБА_3, який знаходився біля задньої частини кузова вищезазначеного автомобілю.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку комплексної судово-медичної та транспортно-трасологіч- ної експертизи №244 від 17.07.2013 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

ОСОБА_5 винуватість у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.286ч.1 КК України визнала у повному обсязі та пояснила, що вона дійсно керуючи автомобілем на трасі Одеса-Мелітополь, перевищила допустиму швидкість на даній дільниці, не впоралась із керуванням та допустила наїзд на ОСОБА_3, який стояв біля свого автомобілю після ДТП, та скоїла наїзд на його автомобіль.

Окрім визнання провини обвинуваченою її винуватість доведена слідуючими доказами по справі:

- потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що саме в цей день його автомобіль зіткнувся з іншим автомобілем, тому він виставив знак аварійної зупинки, але в цей самий час обвинувачена скоїла наїзд на нього та на його автомобіль.

Винуватість ОСОБА_5 також знайшла своє підтвердження у таких доказах як:

- протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього із яких вбачається, що місцем даної ДТП (дорожньо - транспортної пригоди) є 20км.+ 560м. автошляху М-14 "Одеса-Мелітополь", яке сталося з вини обвинуваченої;

- висновку судової автотехнічної експертизи №2503 від 03.06.2013 року із якого вбачається, що автомобіль Мицубіші під керуванням ОСОБА_5 на момент скоєння ДТП знаходився у технічно справному стані, а його робоча гальмова система дозволяла знижувати швидкість руху з достатньою ефективністю, аж до зупинки транспортного засобу;

- висновку судової транспортно-трасолгічної експертизи № 2500/2501 від 03.06.2013 року, згідно якої швидкість руху автомобілю під керуванням обвинуваченої на момент зіткнення з автомобілем потерпілого складала близько 114,4 км/год.;

- висновку експерта № 1598 від 24.05.2013 року із якого вбачається, що в результаті ДТП потерпілому були спричинені тілесні ушкодження середньої важкості;

- висновку судової-автотехнічної експертизи № 3131 від 21.06.2013 року із якої вбачається, що водій автомобілю "Мітсубіші" - ОСОБА_5 порушила вимоги Правил дорожнього руху (ПДР), а саме п.п.12.6;12.3 тому, що вона мала технічну можливість не допустити наїзд на стоячі автомобілі "Хюндай-Туксон" та ВАЗ-21061.

Таким чином з огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що своїми необережними діями ОСОБА_5 скоїла кримінальне правопорушення передбачене ст. 286ч.1 КК України за ознаками порушення правил безпеки руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обговорюючи питання щодо обрання міри покарання суд враховує суспільну небезпеку злочину, особу винної та її відношення до скоєного.

Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченої згідно ст.66 КК України це те, що вона дала щиросердне зізнання та сприяла слідству у розкритті злочину, вона раніше до адміністративної чи кримінальної відповідально- сті не притягувалась, на її утриманні знаходиться малолітня дитина, вона має постійне місце мешкання та роботи, добровільно відшкодувала збитки за позовом прокурора, на час скоєння злочину була твереза, злочин відноситься до категорії необережних.

Обтяжуючих обставин згідно ст.67 у ході як досудового так і судового слідства не виявлено.

З урахування викладеного суд вважає, що міра покарання може бути обрана у вигляді штрафу у дохід держави.

Обговорюючи питання відносно додаткового покарання суд вважає, що воно не може бути застосованим тому, що на час скоєння ДТП ОСОБА_5 не находилась у стані алкогольного сп'яніння, вона має неповнолітню дитину, яку необхідно утримувати, і авто використовує для роботи свого підприємства, тому що вона є приватним підприємцем.

У ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_3 звернувся із цивільним позовом, який підтримав і в судовому засіданні, як до страхової компанії (Українська Охоронно-Страхова Компанія) так і до ОСОБА_5 та просить стягнути збитки які він поніс у зв'язку із ДТП (дорожньо-транспортна пригода), а саме:

- а) з ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 50.000грн.; 8800грн. витрати на санаторно-курортне лікування; витрати на лікарську допомогу - 3457грн.05коп.; матеріальні збитки у вигляді не отриманого прибутку (заробітної плати) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - 88.666грн. 65коп;

- б) стягнути з ОСОБА_5 27.808грн.34коп. - матеріальної шкоди; 160.000грн. - моральної шкоди, 14.400грн. - вартість правової допомоги; 2389грн.64коп. - витрати пов'язані з евакуацією транспортного засобу; - 10095грн. - витрати на лікарську допомогу (добровільний внесок та витрати на медикаменти); 923грн.70коп. - витрати на санаторно-курортне лікування (як залишок від стягнень зі страхової компанії).

Свої вимоги потерпілий обґрунтовує тим, що обсяг матеріальної шкоди значно перевищує зазначений у п.4 полісу Серії АВ №1301847 укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія", а саме 83.504грн.13коп. більше ніж 50.000грн., тому зі страхової компанії необхідно стягнути 50.000грн., а із ОСОБА_5 27808грн.34коп.

З'ясувавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши письмові заперечення представника ПАТ "Українська охоронно-страхової компанії" на позовну заяву потерпілого та матеріали надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту, суд прийшов до висновку про те, що цивільний позов має бути задоволеним частково з наступних підстав.

На момент ДТП, яка трапилась 18.05.2013 року цивільно правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в АТ "УОСК" за полісом № АЕ /1301847 від 06.11.2012 року, а після ДТП був складений Звіт згідно якого матеріальний збиток ОСОБА_3 склав 83.504грн.13 коп., але у зв'язку з тим, що розмір матеріального збитку перевищує ліміт відповідальності Страховика, який становить 50.000грн., то до виплати підлягає АТ "УОСК" - 49.000грн., та 1.000грн. франшиза за полісом, яку необхідно стягнути з ОСОБА_5

Витрати, які пов'язані з лікуванням становлять 3457грн.50коп. та дану суму необхідно стягнути зі страхової компанії, тому що вони являються обґрунтованими та підтверджені документально, а благодійні внески зроблені потерпілим не можуть розглядатися судом як необхідні витрати на лікарську допомогу, тому, що він вніс їх добровільно та в зв'язку з цим відшкодуванню не підлягають.

На думку суду не можуть бути стягнутими з відповідача матеріальні збитки у вигляді не отриманого прибутку у розмірі 88666грн. 65коп. тому, що вони не обґрунтовані та безпідставні, не підтверджені відповідним закладом охорони здоров'я, час втрати працездатності, не були надані суду звіти та інші докази того, що він як платник єдиного податку, фізична особа-підприємець, займався своєю трудовою діяльністю впродовж січня-травня 2013 року.

Витрати на санаторно-курортне лікування у розмірі 8800грн. не можуть бути стягнуті з відповідача ПАТ "Українська охороно страхова компанія", та з обвинуваченої 923грн.70коп. тому їх необхідно залишити без розгляду у зв'язку з тим, що потерпілий не надав суду доказів того, що йому було рекомендовано таке санаторно-курортне лікування та він дійсно поніс витрати на придбання такої путівки.

Потерпілий дійсно переніс фізичну біль, страждання у результаті отриманих складних травм під час ДТП, багато часу знаходився на лікуванні, його нормальний життєвий ритм був порушений, він не міг користуватись своїм авто, тому моральний позов має бути задоволений таким чином, що з відповідача АТ "УОКС" необхідно стягнути 5.000грн та з ОСОБА_5 необхідно стягнути 20.000грн.

Витрати пов'язані з евакуацією автомобіля з місця ДТП необхідно стягнути з АТ "УОКС" у сумі 1330грн. тому, що потерпілий надав квитанції на суми (39.90грн;23.50грн.; 4грн; 630грн.,6.30грн.;355грн.94коп.)

Правова допомога адвоката має бути стягнута з обвинуваченої у розмірі 14400грн., тому, що проміж потерпілим та адвокатом 23.05.2013 року, був складений договір "про надання правової допомоги", згідно якого адвокат отримує гонорар у розмірі 8000грн. одноразово, та по 1600грн. щомісячно.

Прокурором Одеської області був заявлений цивільний позов на суму 1809 грн. в інтересах КЗ "MKЛ №11" м. Одеси, який обвинувачена добровільно відшкодувала.

Під час досудового розслідування проведено:

автотехнічну експертизу автомобіля "Мітсубісі" вартістю 294.00 гривень та автомобіля "Хюндай" вартістю 294 грн.00коп., транспортно-трасологічну експертизу вартістю 489грн.60коп., авто технічну по обставинам ДТП 489грн.60коп, проведену Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, а всього необхідно стягнути з ОСОБА_5 3207грн.60коп. у дохід держави.

Керуючись ст.ст.370,374-375 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.286ч.1 КК України та піддати її покаранню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 3.400грн. (три тисячі чотириста) без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 49904грн. (1.000+34.504+14.400), моральні збитки у суммі 20.000грн. та перерахувати кошти на його рахунок НОМЕР_3, код НОМЕР_4, БП АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 328351, ЕДРПОУ 23876031.

Стягнути із ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на користь ОСОБА_3 54.895грн.05коп. (49.000+2.389.64+3.457.05), та перерахувати ці кошти на той самий рахунок.

Стягнути з ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5.000грн. та перерахувати ці кошти на той самий рахунок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.

Стягнути з обвинуваченої судові витрати, які були понесені за проведення експертиз у дохід держави у сумі 3207грн.60коп.

Строк оскарження вироку 30 діб до Одеського апеляційного суду з дня його проголошення усіма учасниками кримінального провадження.

Суддя