Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№22-ц/778/1197/15 Головуючий у 1 інстанції: Пирогова Л.В.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2015 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Боєвої В.В.,
суддів: Коваленко А.І.,
Денисенко Т.С.,
при секретарі Хомяк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від «26» листопада 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Селидівської територіальної громади про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту неприйняття спадщини, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини , -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Селидівської територіальної громади про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту неприйняття спадщини, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивач зазначала, що у 1994 році точної, дати їй не відомо, помер її рідний дядько ОСОБА_3, який проживав за адресою: АДРЕСА_1. Він та її мати - ОСОБА_4, є рідними братом та сестрою. Квартира, в якій мешкав ОСОБА_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, належала померлому та його дружині ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 19.01.1994 року № НОМЕР_3. З моменту смерті дядька, ніхто з його спадкоємців не вступив у спадкування, про що позивач дізналася лише у 2014 році, спадкова справа не заводилася. Зі слів сусідів у вищевказаній квартирі з моменту смерті ОСОБА_3 ніхто не проживає, квартира знаходиться у занедбаному стані. Відомостей про дружину померлого ОСОБА_5 немає вже понад 20 років. В зв'язку з тим, що інших спадкоємців після смерті дядька позивачки немає, вона є спадкоємцем другої черги. Заяву про прийняття спадщини вона не подала вчасно, оскільки вважала, що спадщину прийняли інші родичі померлого, про яких їй нічого не відомо. Крім того, за станом здоров'я вона не могла збирати інформацію щодо спадщини, оскільки тривалий час є інвалідом другої групи, та в неї є труднощі з пересуванням.
Також зазначила, що в документах її матері була допущена помилка та неправильно записано її ім'я: в свідоцтві про народження вона була записана «ОСОБА_6», а в подальшому (у свідоцтві про шлюб, свідоцтві про народження позивачки) її ім'я записане як «ОСОБА_6».
Просила суд встановити факт неприйняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_3, який помер у 1994 році, встановити факт, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10, дійсно є рідною сестрою ОСОБА_3, а ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 є племінницею ОСОБА_3, який помер у 1994 році, а також встановити додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, який помер у 1994 році.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 26 листопада 2014 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року про зміну територіальної підсудності судових справ у відповідності до Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції", підсудність даної справи визначено апеляційному суду Запорізької області.
В судове засідання 08 квітня 2015 року сторони, належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, не з'явилися. У відповідності до ст. 305 ЦПК України справа розглянута за їх відсутності.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як установлено судом, відповідно до довідки № 242 від 25.07.2014 року, виданої Селидівським бюро технічної інвентаризації, станом на 01.01.2013 року, за реєстраційними даними квартира АДРЕСА_1 значиться належною на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі розпорядження СП п/о "Селидіввугілля" від 19 січня 1994 року № НОМЕР_3 (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер, що підтверджено актовим записом про смерть № 242 від 08.08.1994 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області(а.с. 20).
Згідно з даними інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), спадкової справи після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 не заводилось, свідоцтво на спадщину не видавалось (33,34).
Як установлено судом, ОСОБА_5 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3.
Відповідно до ст.ст. 529, 530 ЦК України 1963 року (який діяв на час відкриття спадщини і за яким виникли правовідносини щодо спадщини ОСОБА_3.) спадкоємцями першої черги за законом. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках брати і сестри померлого є.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 559 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
З довідки КП "СЕЗ м. Селидове", яке засновано у 2006 році, від 14 жовтня 2014 року № 242, вбачається, що ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрований. В квартирі зареєстрована, але тривалий час не проживає ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 18).
Доводи апелянта про те, що суд дійшов до неправильного висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту неприйняття ОСОБА_5 спадщини після , смерті ОСОБА_3, оскільки суд не з'ясував, з якого саме часу ОСОБА_5 не проживає в квартирі, не обґрунтовані.
Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1 та 7 своєї постанови "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року № 5 звертає увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Заявник ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що на час відкриття спадщини дружина спадкодавця ОСОБА_5 не проживала на час смерті в зазначеній квартирі, чи іншим способом не прийняла фактично спадщину.
Згідно з архівною довідкою № 01-25/230 від 19.09.2014 року, видано Державним архівним відділом в Донецькій області, в книзі реєстрації актів про народження за 1932 рік відділу РАЦС по Красноармійському району Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області є актовий запис № 90 від 25.11.1932 року Удаченської сілької ради Гришинського району, де значиться ОСОБА_3 ОСОБА_7.. (так у документі), який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 на хуторі Шевченківському. Батько: ОСОБА_8. (так у документі), 49 років українець, мати: ОСОБА_9 42 роки, українка (а.с. 42).
Зі свідоцтва про народження , виданого 01.07.1948 року Удачинською сільською радою Красноармійського району, вбачається, що ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7, її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_11 (а.с. 5).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 15.11.1952 року, виданого Сергієвською сільською радою Красноармійського району, ОСОБА_12 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 15.11.1952 року, після реєстрації шлюбу прізвище дружині присвоєно «ОСОБА_4» (а.с. 5).
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 15.04.2013 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Красноармійському району реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (а.с. 7).
Тобто, вона померла до відкриття спадщини ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.
Цивільним кодексом України 1963 року племінники не входили до кола спадкоємців, тобто заявник ОСОБА_2 не мала права успадкувати спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_2 про встановити факту неприйняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер у 1994 році, встановлення факту родинних відносин та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, який помер у 1994 році.
Доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків суду, а полягають лише в переоцінці доказів, які належним чином перевірені і оцінені судом першої інстанції, і не доводять порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права.
З огляду на зазначене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду на підставі ст. 308 ЦПК України - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26 листопада 2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: