АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-753 Головуючий у 1 інстанції: Пустовіт З.П.
2009р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2009р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Кочеткової І.В.
суддів: Стрелець Л.Г., Савченко О.В.
при секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ „Черьомушки" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСББ „Черьомушкі" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що у лютому 2004 року був обраний на посаду голови правління ОСББ „Черьомушки", з якої за власним бажанням звільнився з 01 лютого 2008 року за рішенням зборів правління від 31.01.2008 року.
Членами об"єднання співвласників „Черьомушки" є власники житлових приміщень будинків № 99 та № 105 по вул. Димитрова у м. Бердянську.
Рішенням зборів правління від 29.05.2004 року розмір заробітної плати голови правління був визначений у 230 гр. В подальшому правлінням було прийнято рішення доплачувати йому ще 200 гр. за аварійні роботи, отже розмір оплати з кожного будинку становив 430 гр., а загальна сума заробітку - 860 гр.
У позові зазначав, що за період з 15 грудня 2007 року по 31 січня 2008 року в порушення ст. 116 КЗпП України йому не була виплачена заробітна плата на суму 926 гр. 22 коп.3а період роботи з 2005 року він не використовував належні йому щорічні відпустки і відповідач зобов"язаний був відповідно до ст. 83 КЗпП України нарахувати та виплатити в день звільнення компенсацію за 90 днів невикористаних протягом трьох років відпусток у сумі 1314 гр. 38 коп.
2
Оскільки на момент звільнення зазначені суми йому виплачені не були, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСББ „Черьомушки" 926 гр. 22 коп.3аборгованості по заробітній платі за період з 15.12.2007 року по 31.01.2008 року, 1314 гр. 38 коп. компенсації за невикористані протягом трьох років відпустки, а також стягнути в порядку ст. 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.02.2008 року по 30.09.2008 року у сумі 6487 гр. 50 коп. та відшкодувати заподіяну моральну шкоду у сумі 5000 гр.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2008 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд виходив з недоведеності того, що правлінням ОСББ „Черьомушки" приймалось рішення про встановлення голові правління ОСОБА_1 заробітної плати у розмірі 860 гр., а тому на момент його звільнення від вказаних обов"язків заборгованості по заробітній платі була відсутня. Отримана ОСОБА_1 сума у розмірі 932 гр. включала компенсацію за невикористану відпустку, отже розрахунок був проведений своєчасно. Крім зазначених обставин, в обґрунтування відмови у задоволенні вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, суд послався також на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. При ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Розглядаючи зазначений спір за нормами КЗпП України, на порушення яких позивач посилався в своєму позові, суд виходив з того, що між ОСОБА_1, як головою правління ОСББ „Черьомушки", та ОСББ „Черьомушки", як юридичною особою, існували трудові відносини.
З вказаним висновком погодитися не можна.
Згідно ч.1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини робітників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності, а відповідно до ч.2 ст. 2 КЗпП України, працівник реалізує своє право на труд шляхом укладання трудової угоди про працю на підприємстві.
Особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами.
При цьому в порядку, передбаченому законодавством про працю, надаються лише гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України визначальним для трудового договору є те, що особа за угодою з роботодавцем зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а останній зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.
ст. 24 КЗпП України встановлює, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При цьому під час укладання трудового договору (незалежно від його форми) громадянин зобов'язаний подати роботодавцю паспорт або
3
інший документ, що посвідчує особу, та трудову книжку. Укладання трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням про зарахування працівника на роботу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, зборами правління ОСББ „Черьомушки" від 09.02.2004 року ОСОБА_1 був обраний головою правління ОСББ (а.с. 60). Згідно протоколу від 29.05.2004 року(а.с. 59), рішенням правлінням оплата діяльності голови встановлювалась у 230 гр. Зборами правління від 15.09..2007 року розмір такої оплати був визначений у 300 гр.(а.с. 77-79). Рішенням правління від 22.10.2007 року фінансування діяльності ОСОБА_1 з бюджету будинку № 99 було припинено(а.с. 18), а рішенням від 31.01.2008 року його було звільнено від обов'язків голови правління ОСББ , , Черьомушки"(а.с. 19).
За даними трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 38-39), запис про існування трудового договору між ним та ОСББ „Черьомушки" відсутній.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 також пояснив, що після обрання його головою правління акт про зарахування його на роботу, як працівника ОСББ „Черьомушки", не видавався, трудовий розпорядок, відпустки та наявність певного робочого місця для виконання обов'язків голови правління не передбачались.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України від 29.11.2001 року „Про об"єднання співвласників багатоквартирного будинку", об"єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використання їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Управитель об"єднання - юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника(власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію. Відповідно до ст. ст. 1029, 1042 ЦК України управитель має право на оплату, встановлену договором управління майном.
Діяльність об"єднання регулюється цим Законом, ЦК України, ЖК України, Земельним кодексом України і іншими нормативно-правовими актами та статутом об"єднання.
Як передбачено ст. 4 зазначеного Закону, об"єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними чи юридичними особами, а згідно ст. 12, якщо об"єднання є балансоутримувачем житлового комплексу, то управління його неподільним та загальним майном може здійснюватися через статутні органи об"єднання.
Згідно п.п. 4.6, 4.7 , 4.10, 4.13 Статуту ОСББ „Черьомушки", затвердженого 26.04.2005 року(а.с. 46-51), керівництво поточною діяльністю об"єднання здійснює його правління. Правління має право приймати рішення з усіх питань діяльності об"єднання, за винятком тих, які належать до виключної компетенції загальних зборів. Правління є виконавчим органом об"єднання і підзвітне загальним зборам.
Правління об"єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об"єднання та рішень правління, діє без доручення від імені об"єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об"єднання відповідно до затвердженого кошторису.
Правління об"єднання на договірній основі може найняти на роботу управителя - юридичну особу, яка частково здійснюватиме функції з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника(власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.
4
Отже здійснення функцій голови правління ОСББ „Черьомушки", як виборної особи, на договірній основі положеннями Статуту не передбачені і за своїм статусом він не є найманим працівником.
Розглядаючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, невірно визначив характер спірних правовідносин і неправильно застосував норми КЗпП України, а тому колегія вважає, що ухвалене по справі рішення підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позову про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані відпустки, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди позивач посилався на порушення його трудових прав і підстави позову не змінював.
Відповідно до п.4.6 Статуту ОСББ „Черьомушки", до компетенції правління об"єднання належить, зокрема, ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об"єднання. Виходячи із змісту п.4.5 Статуту, за вказану діяльність для членів об"єднання і правління передбачено матеріальне або інше заохочення, визначення розміру якого відноситься до виключної компетенції загальних зборів об"єднання.
На відміну від передбаченого п.4.5 Статуту ОСББ „Черьомушки" матеріального заохочення членів правління та об"єднання, заробітна плата та пов"язані з нею компенсації за змістом ст. ст. 21, 94 КЗпП України є елементами трудових відносин, в яких ОСОБА_1 з ОСББ „Черьомушки" не перебував.
Отже з цих підстав заявлені ОСОБА_1 вимоги про захист трудових прав шляхом стягнення з ОСББ „Черьомушки" заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Посилання апеляційної скарги на те, що за результатами перевірки Бердянського МО УМВС України , а саме у постанові від 28.12.2007 року про відмову у порушенні щодо ОСОБА_1 кримінальної справи зазначено, що рішенням загальних зборів ОСББ „Черьомушки" від 26.11.2006 року йому, як голові правління об"єднання, на 200 гр. була підвищена заробітна плата, однак вказана обставина не була врахована судом першої інстанції, безпідставні і про існування між сторонами трудових відносин також не свідчать. За змістом постанови(а.с. 85-86), зазначене в ній посилання на протокол від 26.11.2006 року відноситься до пояснень самого ОСОБА_1, а не до висновків перевірки. Згідно ж акту передачі документів, у переданих 24.10.2007 року правлінню ОСББ „Черьомушки" ОСОБА_1 протоколах (а.с. 80), протокол за такою датою позивачем до об"єднання не передавався.
Інші доводи апеляційної скарги підстав для задоволення вимог, заявлених ОСОБА_1 в порядку захисту трудових прав, також не містять.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2008 року поданій справі - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту: „ У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ „Черьомушки" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди - відмовити".
5
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.