Судове рішення #4175039
УХВАЛА

УХВАЛА

Іменем України

 

16 січня 2009 року                                                                                           м.  Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                    судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів                               ФАЗИКОШ Г.В.,  ВЛАСОВА С. О.

при секретарі                   РОГАЧ І.I.

за участю відповідача ОСОБА_4 та його представника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Ужгороді цивільну справу за апеляційною скар­гою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатсь­кої області від 8 вересня 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,  -

 

встановив:

 

ОСОБА_1 оскаржила рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08.09.2008 p.,  яким їй було відмовлено в позові до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів прибутку відповідача на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1н.,  по­чинаючи з дня подання заяви і до закінчення терміну навчання доньки 02.02.2012 р. В апеляції ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог,  оскільки,  на думку апелянта,  воно необгрунтоване та не враховує дійсних обставин справи,  в т.ч. матеріального стану сторін,  можливості відповідача надавати таке утримання та його необ­хідності для дитини.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить її відхили­ти. Разом з тим,  вказує на недопустимість вирішення судом даного позову без участі повнолітньої доньки ОСОБА_4

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 апеляцію не визнали,  просять її' відхилити. ОСОБА_2,  пояснив,  зокрема,  що позивачка,  на його думку,  ма­ніпулює правом доньки на одержання матеріальної допомоги,  а донька не знає реальних обставин справи і її позиція невідома. Позивачка ОСОБА_1,  будучи належно повідомленою,  в судове засідання не з'явилася,  поважних причин неявки не повідомила,  апеляційний суд відповідно до  ст.  305 ч. 2 ЦПК України розглянув апеляція? в її відсутність

Заслухавши доповідь судді,  пояснення осіб,  які з'явилися в судове засідання,  перевіривши матеріали справи,  обговоривши доводи сторін,  суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 пред'явила даний позов,  використавши право на такий,  що передбачене  ст.  199 ч.3 СК України. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на своє утри­мання має також і сама повнолітня донька (ОСОБА_4),  яка продовжує навчання. Отже,  ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мають рівне право на звернення до суду з позовом щодо одного й того ж предмету,  поданий матір'ю позов безпосередньо стосується інтересів доньки.

 

Справа № 22ц-38/09                                          Номер рядка статистичного звіту: 48

Головуючий у 1-й інстанції Король Ю.А. Доповідач КОНДОР Р.Ю.

 

Позов було подано до суду 10.07.2008 p.,  a 17.07.2008 р. ОСОБА_4 досягла повноліття і,  таким чином,  стала повністю дієздатною в розумінні  ст.  34 ч. 1 ЦК України та  ст.  29 ч. 1 ЦПК України. Провадження в справі було відкрито 30.07.2008 р. (а.с.  1).

Відповідно до  ст.  10 ч. 4 ЦПК України,  суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню об­ставин справи,  роз'яснює особам,  які беруть участь в справі,  їх права та обов'язки,  попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках,  встановлених цим Кодексом.  Положеннями  ст.  ст.  32,  34-36 ЦПК України передбачено порядок участі в справі кількох позивачів,  участі в ній третіх осіб,  які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору і тих,  які цих вимог не заявляють.

З урахуванням суті сімейних правовідносин,  загальних засад їх регулювання,  аналогії' зако­ну,  думка повнолітньої доньки сторін,  законних прав та інтересів якої стосується даний спір,  має значения,  а право брати участь у розпорядженні аліментами,  одержаними на її утримання,  має на­віть неповнолітня дитина ( ст.  ст.  7,  10,   ст.  18 ч. 1,   ст.  ст.  171,  179 СК України). Оскільки суд вирішує питання про наявність чи відсутність потреби саме повнолітньої доньки в даній матеріальній до­помозі (а не її матері) та враховує обставини,  зазначені у  ст.  182 СК України ( ст.  ст.  199,  200 СК України),  позиція в справі повнолітньої особи,  про утримання якої йдеться,  може мати істотне значення для вирішення питання про присудження аліментів як такого та для визначення їх роз­міру. Право матері на звернення до суду з даним позовом не виключає необхідності обговорення питання про участь у справі повнолітньої доньки у відповідному процесуальному статусі,  що дає можливість суду з'ясувати позицію особи,  а цій особі - належно захистити своє право,  якщо за обставинами справи для цього є підстави.

Суд не врахував наведених положень закону,  позицію сторін і конкретні обставини спра­ви,  маючи для того підстави,  не обговорив питання про участь у справі повнолітньої ОСОБА_4,  інтересів якої справа безпосередньо стосується,  не використав свого права для залучення цієї особи до участі в справі та вирішив даний спір без з'ясування її позиції щодо нього. На цю обставину вказує і відповідач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу,  стверджував про це і в апеляційному суді,  зазначивши,  що сплачував кошти на утримання доньки,  а перешкоди до нор­мальних стосунків з донькою створює саме позивачка,  що відповідає його позиції' і в суді першої шстанції. У справі немає доказів обізнаності ОСОБА_4 про подачу щодо її утримання позову матір'ю,  яка не була присутня в судових засіданнях і в якої суд,  відповідно,  це питання не з'ясовував. Суд не вжив заходів до з'ясування питання,  чи потребує в дійсності повнолітня донька допомоги,  про яку було заявлено позов.

Ухваливши за цих обставин рішення по суті спору,  суд,  крім іншого,  всупереч вимогам  ст.  ст.  213-215 ЦПК України належно не обгрунтував його,  не встановив,  які правовідносини сто­рін випливають із встановлених обставин та які правові норми підлягають застосуванню до них,  не послався на жодну норму матеріального закону тощо.

Рішення суду є законним,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  вирі­шив справу згідно із законом ( ст.  213 ЦПК України). До своїх висновків суд першої інстанції' дій­шов з порушенням норм процесуального права,  вирішив без достатніх для того підстав питання про права та обов'язки особи,  яка не брала участь у справі,  що виключає можливість для апеля­ційного суду вирішити спір по суті та є підставою для скасування рішення суду ( ст.  311 ч. 1 п. 4 ЦПК України). За таких обставин,  апеляцію слід задовольнити частково,  рішення суду першої інстанції - скасувати,  справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

Керуючись  ст.  307 ч. 1 п. 5,   ст.  311 ч. 1 п. 4,   ст.  ст.  314,  315 ЦПК України,  апеляційний суд

 

У х в ал и в:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково,  рішення Ужгород­ського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 вересня 2008 р. у даній справі - скасу­вати,  справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної силм з моменту її проголошення і протягом двох місяців з цього дня може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація