УХВАЛА
Іменем України
16 січня 2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів ФАЗИКОШ Г.В., ВЛАСОВА С. О.
при секретарі РОГАЧ І.I.
за участю відповідача ОСОБА_4 та його представника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 вересня 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
ОСОБА_1 оскаржила рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08.09.2008 p., яким їй було відмовлено в позові до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів прибутку відповідача на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1н., починаючи з дня подання заяви і до закінчення терміну навчання доньки 02.02.2012 р. В апеляції ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог, оскільки, на думку апелянта, воно необгрунтоване та не враховує дійсних обставин справи, в т.ч. матеріального стану сторін, можливості відповідача надавати таке утримання та його необхідності для дитини.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить її відхилити. Разом з тим, вказує на недопустимість вирішення судом даного позову без участі повнолітньої доньки ОСОБА_4
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 апеляцію не визнали, просять її' відхилити. ОСОБА_2, пояснив, зокрема, що позивачка, на його думку, маніпулює правом доньки на одержання матеріальної допомоги, а донька не знає реальних обставин справи і її позиція невідома. Позивачка ОСОБА_1, будучи належно повідомленою, в судове засідання не з'явилася, поважних причин неявки не повідомила, апеляційний суд відповідно до ст. 305 ч. 2 ЦПК України розглянув апеляція? в її відсутність
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 пред'явила даний позов, використавши право на такий, що передбачене ст. 199 ч.3 СК України. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на своє утримання має також і сама повнолітня донька (ОСОБА_4), яка продовжує навчання. Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мають рівне право на звернення до суду з позовом щодо одного й того ж предмету, поданий матір'ю позов безпосередньо стосується інтересів доньки.
Справа № 22ц-38/09 Номер рядка статистичного звіту: 48
Головуючий у 1-й інстанції Король Ю.А. Доповідач КОНДОР Р.Ю.
Позов було подано до суду 10.07.2008 p., a 17.07.2008 р. ОСОБА_4 досягла повноліття і, таким чином, стала повністю дієздатною в розумінні ст. 34 ч. 1 ЦК України та ст. 29 ч. 1 ЦПК України. Провадження в справі було відкрито 30.07.2008 р. (а.с. 1).
Відповідно до ст. 10 ч. 4 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснює особам, які беруть участь в справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Положеннями ст. ст. 32, 34-36 ЦПК України передбачено порядок участі в справі кількох позивачів, участі в ній третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору і тих, які цих вимог не заявляють.
З урахуванням суті сімейних правовідносин, загальних засад їх регулювання, аналогії' закону, думка повнолітньої доньки сторін, законних прав та інтересів якої стосується даний спір, має значения, а право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання, має навіть неповнолітня дитина ( ст. ст. 7, 10, ст. 18 ч. 1, ст. ст. 171, 179 СК України). Оскільки суд вирішує питання про наявність чи відсутність потреби саме повнолітньої доньки в даній матеріальній допомозі (а не її матері) та враховує обставини, зазначені у ст. 182 СК України ( ст. ст. 199, 200 СК України), позиція в справі повнолітньої особи, про утримання якої йдеться, може мати істотне значення для вирішення питання про присудження аліментів як такого та для визначення їх розміру. Право матері на звернення до суду з даним позовом не виключає необхідності обговорення питання про участь у справі повнолітньої доньки у відповідному процесуальному статусі, що дає можливість суду з'ясувати позицію особи, а цій особі - належно захистити своє право, якщо за обставинами справи для цього є підстави.
Суд не врахував наведених положень закону, позицію сторін і конкретні обставини справи, маючи для того підстави, не обговорив питання про участь у справі повнолітньої ОСОБА_4, інтересів якої справа безпосередньо стосується, не використав свого права для залучення цієї особи до участі в справі та вирішив даний спір без з'ясування її позиції щодо нього. На цю обставину вказує і відповідач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу, стверджував про це і в апеляційному суді, зазначивши, що сплачував кошти на утримання доньки, а перешкоди до нормальних стосунків з донькою створює саме позивачка, що відповідає його позиції' і в суді першої шстанції. У справі немає доказів обізнаності ОСОБА_4 про подачу щодо її утримання позову матір'ю, яка не була присутня в судових засіданнях і в якої суд, відповідно, це питання не з'ясовував. Суд не вжив заходів до з'ясування питання, чи потребує в дійсності повнолітня донька допомоги, про яку було заявлено позов.
Ухваливши за цих обставин рішення по суті спору, суд, крім іншого, всупереч вимогам ст. ст. 213-215 ЦПК України належно не обгрунтував його, не встановив, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та які правові норми підлягають застосуванню до них, не послався на жодну норму матеріального закону тощо.
Рішення суду є законним, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом ( ст. 213 ЦПК України). До своїх висновків суд першої інстанції' дійшов з порушенням норм процесуального права, вирішив без достатніх для того підстав питання про права та обов'язки особи, яка не брала участь у справі, що виключає можливість для апеляційного суду вирішити спір по суті та є підставою для скасування рішення суду ( ст. 311 ч. 1 п. 4 ЦПК України). За таких обставин, апеляцію слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 5, ст. 311 ч. 1 п. 4, ст. ст. 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У х в ал и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 вересня 2008 р. у даній справі - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної силм з моменту її проголошення і протягом двох місяців з цього дня може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.