14.04.2015 Провадження № 2/331/797/15

ЄУН № 331/2083/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(З А О Ч Н Е)

14 квітня 2015 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Антоненко М.В.

при секретарі: Рухловій М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустроу» про стягнення нарахованих, але не виплачених коштів на відрядження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.03.2015 року звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача в якому просив стягнути з ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на його користь нарахованих, але не виплачених коштів на відрядження в розмірі 830,00 грн..

Позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що він з 16.02.1986 року працював на посаді водія на підприємстві. Наказом від 29.05.2014 року був звільнений за згодою сторін в порядку п.1 ст. 36 КЗпП України, однак при звільненні відповідач не здійснив з позивачем повного розрахунку та не виплатив нараховані кошти за відрядження в розмірі 830,00 грн.. На теперішній час згідно довідки № 297 від 18.03.2015 року відповідачем належні позивачу кошти нараховані, але не сплачені. Вважає, що з відповідача слід стягнути нараховані, але не виплачені кошти на відрядження у розмірі 830,00 грн., а також судовий збір.

У судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовної заяви.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи до суду не з»явився, в зв»язку з чим на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 244 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов належить задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.116 КЗПП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як вбачається з копії трудової книжки (а. с. 6 ) ОСОБА_1 працював на підприємстві з 16.02.1986р. по 29.05.2014р. відповідача і був звільнений наказом по підприємству від 29.05.2014 року за п. 1 ст. 36 КЗпП України. З довідки № 297 від 18.03.2015р. вбачається, що на день звільнення ОСОБА_1, а саме: 29.05.2014 року, була нарахована, але не виплачена компенсація витрат на відрядження у розмірі 830,00 грн. (а.с.7)

Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 січня 2-014 року у справі № 6-144 цс 13, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, визначені у ст. 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 зазначеного Кодексу. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати, роботодавець не звільняється від такої відповідальності.

Відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два місяці, які передують події, з якою пов'язана виплата.

Позивачем дотриманий строк для звернення до суду встановлений ст. 233 КЗпП України.

На підставі ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 243,60 грн..

Керуючись ст. ст. 116,117 КЗпП України, ст. 34 Закону України "Про оплату праці", 20 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року № 13, ст. 10,11, 209, 212,214,215, 217, 218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», (код ЄДРПОУ 00698986) на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) нарахових, але не виплачених коштів на відрядження у розмірі 830,00 грн..

Стягнути з Державного підприємства Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», (код ЄДРПОУ 00698986) на користь держави судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійок .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання рішення суду апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: М.В. Антоненко