РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №2-1295/07
10 січня 2007 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: Головуючого - судді Іващенко С.О. при секретарі судового засідання - Ворон Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Харківської міської ради в якій просить визнати за нею право власності на нежитлові приміщення № 43-1, 43-2, 43-3, 43-4, 43-5, 43-6, загальною площею 37,7 кв.м., в літ. «А-5» будинку АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що зазначені нежитлові приміщення створені нею в результаті здійснення реконструкції нежитлових приміщень (колишньої квартири № 43) по АДРЕСА_1 під ювелірний магазин з влаштуванням прибудови входу.
Підставою для звернення до суду позивач вказує той факт, що станом на 17.06.2004 року реконструкція нею завершена, здійснена з порушенням встановлених вимог, у зв'язку з чим не спричинила в неї виникнення права власності на вказане нерухоме майно, оскільки у відповідності до ст. 376 ЦК України вважається самочинною. Проте, реконструкція в цілому виконана у відповідності з встановленими нормами та правилами, що підтверджується висновком про стан будівельних конструкцій прибудови до магазину «Бриллиант» по АДРЕСА_1, виконаним Українським Державним проектним інститутом «Укрміськбудпроект», що має відповідну ліцензію серії ІНФОРМАЦІЯ_1, технічним висновком про стан будівельних конструкцій самовільно реконструйованого нежитлового приміщення (колишньої квартири № 43) під магазин непродовольчих товарів «Бриллиант» з прибудовою входу по АДРЕСА_1, виконаного 09.09.2005р. Українським Державним проектним інститутом «Укрміськбудпроект», що має відповідну ліцензію серії ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, Харківська міська рада своїм рішенням за НОМЕР_1 від 28.09.2005 року дозволила позивачу збереження самовільно реконструйованого нежитлового приміщення (колишньої квартири № 43) по АДРЕСА_1 під магазин «Бриллиант» з влаштуванням прибудови входу, та надала згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею, орієнтовно, 0,020 га, для експлуатації вказаного об'єкту.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи попереджалася заздалегідь і належним чином, просила розглядати справу за її відсутності, за участі її представника.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив визнати за позивачем - ОСОБА_1 право власності на на нежитлові приміщення № 43-1, 43-2, 43-3, 43-4, 43-5, 43-6, загальною площею 37,7 кв.м., в літ. «А-5» будинку АДРЕСА_1.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджався заздалегідь і належним чином, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що особа, яка здійснила або здійснює самовільне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Рішенням сесії Харківської міської ради НОМЕР_2 від 23 червня 2004 року (зі змінами внесеними рішенням XL сесії Харківської міської ради від 28.09.2005 року) затверджено „Порядок вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом" у відповідності до норм діючого законодавства. Згідно з цього порядку, якщо самовільно будівництво об'єкту вже завершено, то необхідно надати технічний висновок спеціалізованої проектної організації, яка має відповідний дозвіл, щодо відповідності стану будівельних конструкцій державним будівельним нормам та правилам, з обов'язковим зазначенням відсотку готовності об'єкту вимогам санітарних, пожежних та екологічних норм і правил. Однак, право власності вважається набутим правомірно, якщо інакше прямо випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Враховуючи вищезазначене, представник відповідача просив суд розглянути дану справу за наявними матеріалами та за відсутністю представника Харківської міської ради.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та вивчивши надані сторонами та їх представниками докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Відповідно до ч. З ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником однокімнатної квартири № 43, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу від 06.11.1998 року, посвідченим нотаріально за реєстровим НОМЕР_3 та зареєстрованим в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 06.11.1998 року за реєстровим НОМЕР_4. 29.12.1998р.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про власність» власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Рішенням Фрунзенської районної ради м. Харкова за НОМЕР_5 позивачу було надано дозвіл на обладнання окремого входу до належної їй на праві власності квартири номер 43 по АДРЕСА_1 для розміщення там магазину, відповідно до погодженої проектної документації та за свій рахунок.
28.04.1999 року Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради за НОМЕР_6 зазначена квартира була виключена з житлового фонду та переведена до нежитлового. Вказаним рішенням позивача було попереджено про необхідність: використання нежитлових приміщень тільки під ювелірний магазин; про отримання дозволу на переобладнання та перепланування нежитлових приміщень у встановленому законом порядку; про укладення договорів по наданню комунальних послуг безпосередньо з відповідними службами; про заборону використання приміщень для потреб промислового характеру. Вимоги вказаного рішення позивачем були виконані не в повній мірі, оскільки нею не було отримано дозвіл на переобладнання та перепланування нежитлових приміщень у встановленому законом порядку.
В свою чергу, позивачем, були отримані висновки компетентних органів про можливість переобладнання квартири під магазин непродовольчих товарів з обладнанням додаткового входу та дозволи необхідних служб: санепідемстанції, пожежної інспекції, управління містобудування та архітектури, управління споживчого ринку, що також підтверджується змістом Рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.04.99р. за НОМЕР_6.
Позивачем також було отримано архітектурне завдання на розробку містобудівного обґрунтування розташування об'єкту, яке затверджене Головним архітектором міста від 05.02.2005 року, містобудівне обґрунтування виділу земельної ділянки для завершення реконструкції нежитлового приміщення (колишньої квартири № 43) під магазин непродовольчих товарів з прибудовою тамбуру відокремленого входу по АДРЕСА_1 у відповідності до вимог ДБН Б. 1.1 - 4 - 2002, розроблене ТОВ фірмою «ВІСТ», що має відповідну ліцензію серіїІНФОРМАЦІЯ_3, виконавчу зйомку території по АДРЕСА_1, виконану ТОВ «ГЕО.Х» та погоджену у встановленому порядку, ескіз індивідуального проекту входу до приміщення, розроблений та погоджений у встановленому порядку.
і
Станом на 17.06.2004 року реконструкція позивачем була завершена, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» у встановленому порядку на нежитлові приміщення магазину №№ 43-1 - 43-6, загальною площею 37,7 м.кв., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а також технічним паспортом КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за станом на 22.12.2006 року.
Вказана реконструкція нежитлового приміщення (колишньої квартири № 43) по АДРЕСА_1 не спричинила у позивача виникнення права власності на створене нерухоме майно, оскільки відповідно до положень ст. 376 ЦК України вважається самочинною.
Проте, у відповідності до ч. З ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена їй для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно з рішенням НОМЕР_1 від 28.09.2005 року Харківської міської ради XL сесії IV скликання, прийнятим у відповідності з «Порядком вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом», затвердженим рішенням XXII сесії Харківської міської ради ІУ скликання від 23.06.2004р. НОМЕР_7, позивачу дозволено збереження самовільно реконструйованого нежитлового приміщення (колишньої квартири № 43) по АДРЕСА_1 під магазин «Бриллиант» з влаштуванням прибудови входу, та надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею, орієнтовно, 0,020 га, для експлуатації вказаного об'єкту.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно побудоване нерухоме майно може бути визнане, якщо це не порушує права інших осіб.
За період проведення реконструкції і по цей час заяви, скарги, приписи від будь-яких громадян, юридичних осіб або компетентних органів на адресу позивача, а також на адресу державних органів, у тому числі Харківської міської ради, з приводу недотримання позивачем встановлених норм та правил чи порушення чиїх - небудь прав під час проведення реконструкції не надходили, що відповідає положенням ч. 7 ст. 41 Конституції України, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про власність» та ч. 2 ст. 319 ЦК України, які наголошують, що власник, здійснюючи свої права зобов'язаний не завдати шкоду навколишньому середовищу, не порушувати права і охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави, при здійсненні своїх прав і виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержувати моральних засад суспільства.
Згідно висновку за НОМЕР_8 від 16.09.2005 року Фрунзенська районна санітарно-епідеміологічна станція погодила можливість збереження самовільно реконструйованого нежитлового приміщення (колишньої квартири № 43) під магазин непродовольчих товарів з прибудовою входу по АДРЕСА_1.
Відповідно до висновку про стан будівельних конструкцій прибудови до магазину «Бриллиант» по АДРЕСА_1 виконаного Українським Державним проектним інститутом «Укрміськбудпроект», що має відповідну ліцензію серії ІНФОРМАЦІЯ_1, - архітектурно-планувальне рішення прибудованого до житлового будинку виносного входу вітрини не порушує необхідні санітарні і теплотехнічні умови та не створює перешкод для нормальної експлуатації, конструктивне рішення входу-вітрини забезпечує його статичну незмінність та міцність, отвори входу та вітрини улаштовані в межах існуючих віконних отворів, що не впливає негативно на міцність будівлі у цілому. Застосовані матеріали відповідають санітарно-технічним, а також пожежним вимогам безпеки та довгостроковій експлуатації об'єкта.
Згідно технічного висновку про стан будівельних конструкцій самовільно реконструйованого нежитлового приміщення (колишньої квартири № 43) під магазин непродовольчих товарів «Бриллиант» з прибудовою входу по АДРЕСА_1, виконаного 09.09.2005р. Українським Державним проектним інститутом «Укрміськбудпроект», що має відповідну ліцензію серії ІНФОРМАЦІЯ_2., -конструкції обстеженої частини будівлі, за несучими здібностями та експлуатаційними властивостями відносяться до першої категорії технічного стану - нормальному, реконструкція не вплинула негативно на експлуатаційну здібність, як конструкцій обстеженого приміщення, так і будівлі у цілому.
Враховуючи ті обставини, що реконструкція нежитлового приміщення (колишньої квартири № 43) по АДРЕСА_1 під ювелірний магазин з влаштуванням прибудови входу завершена, позивачу дозволено її збереження та надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею, орієнтовно, 0,020 га, для експлуатації вказаного об'єкту, при цьому, вказана реконструкція здійснена в цілому з дотриманням встановлених норм та правил та не порушує чиїх небудь прав і охоронюваних законом інтересів, відповідає умовам стійкості і міцності, не вплинула негативно на стан загальних будівельних конструкцій житлового будинку, та оскільки у відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, суд задовольняє позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно у відповідності до ст. 16 ЦК України, яка наголошує, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права власності.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 8, 41, 55 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про власність», ст. ст. 15, 16, 316-319, 321, 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року № 20, ст. ст. 3,4,6-8,10,15,208,209,212-215 Цивільного процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення № 43-1, 43-2, 43-3, 43-4, 43-5, 43-6, загальною площею 37,7 кв.м. в літ. «А-5» по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана - після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя