Справа № 201/3715/15-ц
Провадження № 2/201/1566/2015
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Батманової В.В.,
при секретарі Гоц Г.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. В обґрунтування даної позовної заяви позивач посилається не те, що 16 липня 2014 року 13:45 години, на 3 км а/д О 041002 Новомосковськ - Корольова відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої сталось зіткнення автомобіля Chevrolet Aveo р/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Mitsubishi Lancer р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної природи, автомобіль, що належить ОСОБА_5, Mitsubishi Lancer р/н НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, чим ОСОБА_5 було спричинено матеріальну шкоду у вигляді пошкодження її транспортного засобу, та моральну шкоду в результаті переживань з приводу відновлення її транспортного засобу.
За результатами розгляду матеріалу про дорожньо-транспортну пригоду співробітниками ВДАІ з обслуговування м. Новомосковська та Новомосковського району у відношенні ОСОБА_3 складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, та матеріал про адміністративне правопорушення направлений до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська для вирішення питання притягнення ОСОБА_3 до відповідальності. Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2014 року, ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу. Станом на 23 лютого 2015 року позивачеві завдана шкода не була відшкодована відповідачем. У зв'язку з цим, позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій, згідно наданих уточнень, просить стягнути на її користьз відповідача завдану ним матеріальну шкоду в розмірі 25 800, 00 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн, франшизу в розмірі 1 000,00 грн., а також витрати на правову допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений. Причини неявки суду не відомі.
В зв'язку з цим суд на підставі ст. ст. 169 ч.4, 224 ЦПК України постановляє заочне рішення.
Дослідивши та вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що 16 липня 2014 року 13:45 години, на 3 км а/д О 041002 Новомосковськ - Корольова відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої сталось зіткнення автомобіля Chevrolet Aveo р/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Mitsubishi Lancer р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної природи, автомобіль, що належить ОСОБА_5, Mitsubishi Lancer р/н НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, чим ОСОБА_5 було спричинено матеріальну шкоду, у вигляді пошкодження її транспортного засобу, та моральну шкоду в результаті переживань з приводу відновлення її транспортного засобу.
За результатами розгляду матеріалу про дорожньо-транспортну пригоду співробітниками ВДАІ з обслуговування м. Новомосковська та Новомосковського району у відношенні ОСОБА_3 складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, та матеріал про адміністративне правопорушення направлений до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська для вирішення питання притягнення ОСОБА_3 до відповідальності. Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2014 року, ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно п.2 ч. 2 ст. 11 ЦПК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно п. 8 та 9 ч. 2 ст. 15 ЦПК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч. 1,2 та 3 ст. 22 ЦПК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування,
Відповідно до висновку № 1508/14/4 експертного дослідження з встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi Lancer р/н НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП, яка складає 71 585,76 грн.
Відповідно до заяви представника позивача, яка 31 березня 2015 року надійшла до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, було зменшено розмір позовних вимог до 41 918,77 грн.
У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 1166 ЦК України передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, а саме:
1. наявність шкоди,
2. протиправність поведінки особи, що завдала шкоду,
3. причинний зв'язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою,
4. вина особи, що завдала шкоду.
Згідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди": розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Оскільки в судовому засіданні знайшов своє об'єктивне підтвердження факт спричинення відповідачем матеріальної шкоди автомобілю позивача, що підтверджується постновою суду про адміністративне правопопрушення за вчинення ДТП, внаслідок якого було спричинено шкоду позивачу, суд приходить до висновку про наявність права позивача на відшкодування йому такої шкоди.
Враховуючи наявність всіх складових, передбачених цивільним законодавством для відшкодування шкоди, суд вважає, що матеріальна шкода, завдана позивачеві, підлягає відшкодуванню на її користь з відповідача ОСОБА_6 у розмірі 25 800,00 грн.
Також в наслідок протиправної поведінки водія ОСОБА_6 та скоєння ним ДТП позивач зазнала втрат немайнового характеру, тобто їй було заподіяно моральну шкоду, яка полягала у переживаннях з приводу відновлення її транспортного засобу, а також було змінено звичайний спосіб життя, пов'язаний з неможливістю розпоряджатися та користуватися своїм майном..
У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з положеннями Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди завданої позивачу, підлягають частковому задоволенню в розмірі 1000,00 гривень.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з ст. 36 вказаного Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8928522, франшиза складає 1000,00 грн. У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача франшизу у розмірі 1000,00 грн.
Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу, яка, відповідно до наданого розрахунку, складає 4 384,80 грн.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди задовольнити частково.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1166,1167,1187 ЦК України, ст.ст. 11,60,88,214,209,215 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 25 800 (двадцять п'ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 321 (триста двадцять одна) гривня 84 копійок.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Батманова