Справа № 2-920\08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2008 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Пивоварової Ю.О.,
при секретарі Несвіт К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, вказавши, що з 12.09.2006 року він працював на посаді старшого майстра авторемонтних майстерень Донецького АТП 052801, яке 01.01.2007 року було реорганізоване у ТОВ «Грінко-Дон». Приблизно через рік сумлінної праці, він став відчувати упереджене ставлення до себе, внаслідок чого 25.07.07 року, 20.09.07 року, 13.12.07 року його безпідставно було притягнуто до відповідальності за дисциплінарні порушення, які сталися не з його вини. Внаслідок цього 15.01.08 року його було звільнено з роботи на підставі ст.. 40 п.3 КЗпП за систематичне невиконання своїх обов»язків. Просив суд визнати наказ ТОВ «Грінко-Дон» від 15.01.2008 року № 14 про його звільнення незаконним та скасувати, поновити його на посаді старшого майстра авторемонтних майстерень, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток на час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 уточнили свої позовні вимоги та просили суд, крім раніше заявлених позовних вимог, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.01.2008 року до 16.08.2008 року розмірі 15497,02 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
Представник відповідача Логунова Т.І. у судовому засіданні позов не визнала, зазначивши, що ОСОБА_1 було тричі притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі доповідних записок його безпосередніх керівників та за наслідками проведених перевірок, при цьому ОСОБА_1 жодного разу не надав адміністрації підприємства пояснення з приводу допущених порушень, що зафіксовано відповідними актами. Таким чином, враховуючи неодноразове притягнення до дисциплінарної відповідальності, адміністрацією підприємства 15.01.2007 року після узгодження із профспілковим комітетом було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 немає.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 12.09.2006 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду старшого майстра в АРМ КАТП 052801, яке у 2007 році було реорганізоване у ТОВ «Грінко-Дон», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.9-10).
За час роботи 25.07.07 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується копією наказу (а.с.5), у зв»язку із відсутністю належного контролю та невжиття своєчасних заходів з ремонту автотранспорту. Підставами для винесення відповідного наказу стали доповідна записка головного інженеру підприємства Петровського В.Л., акт про відмову від дачі пояснень ОСОБА_1
20.09.07 року та 13.12.07 року ОСОБА_1 повторно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно наказів № 162 та № 252 відповідно за порушення трудової дисципліни без поважних причин, а саме: передчасне залишення робочого місця (а.с.8-9). Підставами для оголошення ОСОБА_1 догани стали акти про порушення трудової дисципліни з його боку, доповідні записки безпосереднього керівника ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень з приводу допущених порушень, що зафіксовано відповідним актом.
15 січня 2008 року наказом № 14 за систематичне невиконання без поважних причин трудових та виробничих обов»язків, покладених на нього трудовою угодою та Правилами внутрішнього трудового розпорядку адміністрацією підприємства було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 15.01.2008 року, оскільки 29.12.2007 року з його вини стався зрив графіку виїзду автомобілів на лінію внаслідок несвоєчасного виконання технічного ремонту (а.с.4).
Згідно ст. 40 п.3 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана чи 2) звільнення. При цьому статтею 149 КЗпП України передбачено порядок притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності.
Аналізуючи докази, надані сторонами у судовому засіданні, а саме: матеріали, що стали підставами для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили у судовому засіданні факти вчинення ОСОБА_1 порушень трудової дисципліни 25.07.07 року, 03.09.07 року, 26.11.07 року, 27.11.07 року та 29.12.07 року, суд приходить до висновку про те, що підстав для скасування вказаних вище наказів чи визнання їх незаконними немає, оскільки вони винесені адміністрацією підприємства у встановленому законом порядку.
Крім того, як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем не ставиться питання про визнання незаконними чи скасування наказів № 121 від 25.07.07 року, № 162 від 20.09.07 року, № 252 від 13.12.07 року, а відповідно до ст. 11 Цивільно-процессуального Кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та іншх осіб, які беруть участь у справі, при тому, що судом неодноразово роз»яснювалось право позивача уточнити свої позовні вимоги.
Доводи позивача щодо обгрунтування незаконності наказів про його притягнення до дисциплінарної відповідальності суд оцінює критично, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовуються наведеними вище доказами (табелями обліку робочього часу, доповідними записками з проводу допущених порушень, поясненнями свідків, допитаними у судовому засіданні).
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування наказу № 14 від 15.01.2008 року про його звільнення задоволенню не підлягають, тому підстав для поновлення його на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди шкоди немає.
На підставі викладеного, ст. 232, 235, 237-1 Кодексу Законів про працю України керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Суддя