Справа № 2-620\09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2009 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючої судді - Тимошенко К.Г.,
при секретарі - Сорокіної Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Сімферопольської міської ради, Державного комітету по земельним ресурсам Сімферопольського міського управління земельних ресурсів про визнання недійсним державного акту та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
та зустрічним позовом ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3) до ОСОБА_1, Сімферопольської міської ради про визнання недійсним державного акту про право власності на землю та про спонукання до вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Сімферопольської міської ради, Державного комітету по земельним ресурсам Сімферопольського міського управління земельних ресурсів про визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку, площею 0,0407 га, розташовану по пров.АДРЕСА_1, виданого 19.05.2005 р. на ім'я ОСОБА_2 серіяНОМЕР_2
Також позивачка просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. АДРЕСА_1, шляхом зносу самовільно побудованого гаражу.
Свої вимоги ОСОБА_1В. мотивує тим, що є власницею земельної ділянки, площею 0,424 га, розташованої за адресою: м. АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 було самовільно захвачено 6,19 кв.м. земельної ділянки, яка належить позивачці, та побудований гараж, що є перешкодою ОСОБА_1В. у володінні, користуванні та розпорядженні своєю власністю.
ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1В., Сімферопольської міської ради про визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку, площею 0,0424 га, розташовану за адресою: м. АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_1В. серії НОМЕР_1 від 28.11.2005 р., та про спонукання Сімферопольської міської ради видати ОСОБА_1В. новий державний акт про право власності на дану земельну ділянку.
Свої вимоги ОСОБА_2 мотивувала тим, що у державному акті про право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_1В. розмір та межі земельної ділянки не відповідають фактичному його розміру та межам, які були погоджені у 2002 р. з попереднім власником.
Ухвалою суду від 17.09.2008 р. (Т.2 а.с. 42) у зв'язку зі смертю ОСОБА_2, до участі у справі притягнута спадкоємець померлої - ОСОБА_3.
У ході судового засідання позивачка ОСОБА_1В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, у задоволені зустрічного позову просила відмовити, у зв'язку з необгрунтовністю.
Відповідачка ОСОБА_3. та її представник за усним дорученням - ОСОБА_4. позовні вимоги не визнали, зустрічний позов (а.с. 105-106 том № 1) підтримали у повному обсязі. Пояснили суду, що будівництво гаражу та межі сусідніх земельних ділянок були погоджені між їх колишніми власниками ОСОБА_5 та ОСОБА_2, про що свідчить письмова заява ОСОБА_5. Проте у державному акті, виданому ОСОБА_1В. помилково зазначені розмір та межі земельної ділянки, які не відповідали фактичному користуванню, що склалося між сторонами.
Представники відповідачів Сімферопольської міської ради та Державного комітету по земельним ресурсам Сімферопольського міського управління земельних ресурсів за довіреністю від 08.01.2009 р. (Т № 2 а.с. 56) -ОСОБА_6. - у судове засідання не з'явилися по невідомим суду причинам.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника відповідачки, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані суду докази, вважає позовні вимоги ОСОБА_1В. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_3. задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Згідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України, ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою.
Це право гарантується Конституцією України і набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради депутатів трудящих від 08.03.1960 р. за №6 ( Т.1 а.с. 54) ОСОБА_5була відведена земельна ділянка, площею 537 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Дедалі, згідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 04.05.1961 р. № за реєстром НОМЕР_1 (Т.1 а.с. 52-53)ОСОБА_5вищезазначена земельна ділянка була надана у безстрокове користування.
Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради народних депутатів Республіки Крим за №1871 від 14.11.1997 р. (Т.1 а.с. 49)ОСОБА_5була передана у приватну власність земельна ділянка, площею 424 кв.м., розташована за адресою: м. АДРЕСА_1, під будівництво та обслуговування індивідуального житлового будинку.
На підставі даного рішення 03.06.2004 р. ОСОБА_5 був отриманий Державний акт про право власності на цю земельну ділянку, площею 0,424 га, серіїНОМЕР_1(Т.1 а.с. 37).
Згідно договору дарування (Т.1 а.с. 11 ), 15.12.2004 р. ОСОБА_5. подарувала належні її цілий житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, площею 0,0424 га, розташовані за адресою: м. АДРЕСА_1, ОСОБА_1
27.11.2005 р. ОСОБА_1В. був отриманий Державний акт про право власності на вказану земельну ділянку, серії НОМЕР_1 (Т.1 а.с. 5), а 17.01.2005 р. зареєстровано у СМ БРТІ право власності на житловий будинок ( Т.1 а.с. 9).
Власницею сусідньої земельної ділянки, площею 0,0407 га, за адресою АДРЕСА_1стала ОСОБА_2(державний акт про право власності від 19.05.2005 р. за № КМ 052195 - а.с. 30 Т.2).
Згідно свідоцтва про смерть (а.с. 4 Т.2), ОСОБА_2 померла 14.08.2007 р. Після її смерті усе належне їй майно успадкувала донька померлої - ОСОБА_3. (а.с. 5, Т2).
Як вбачається із матеріалів справи, державний акт про право власності на вищезазначену земельну ділянку був отриманий ОСОБА_2 на підставі рішення 21 сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради від 15.07.2004 р. №303 про передачу їй у власність даної земельної ділянки ( Т.2 а.с. 28).
Як встановлено у ході судового засідання, при ухваленні рішення 21 сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради від 15.07.2004 р. №303 помилково були включені 0,00619 га земельної ділянки, яка на той час знаходилася у правомірному користуванні ОСОБА_1В. та була її власністю.
Встановлено, що на спірній земельній ділянці побудований гараж літер «Д», який до експлуатації у встановленому законом порядку не зданий, право власності на нього не зареєстровано.
Відповідно до п. «а» та «б» ч. 1 ст. 81 ЗК України одніми з підстав набуття права власності на земельну ділянку є придбання земельної ділянки за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, а також у разі безоплатної передачі земельної ділянки із земель державної та комунальної власності.
Ч. 1 ст. 116 ЗК України встановлює, що громадяни та юридичні особи придбають право власності та права користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності на підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, визначених даним Кодексом.
Таким чином, підстави набуття права власності на земельну ділянку встановлені ст.81 ЗК України, та розширеному тлумаченню не підлягають.
Згідно ст. ст. 125, 126 ЗК України, єдиним документом, що підтверджує право власності на землю та право постійного користування земельною ділянкою, є Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку чи право постійного користування нею.
Державні акти про право власності на землю, відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів про право власності на землю та права постійного користування землею, договорів про тимчасове користування землею (у тому числі на умовах оренди) і договорів оренди землі, затвердженої Наказом Держкомзема №144 від 23.01.2001 р., видаються на підставі розробленої технічної документації по складенню державного акту, яку здійснюють державні або інші земле впорядковані організації.
Отримання погодження власників (користувачів) сусідніх земельних ділянок є лише однією із складових цієї процедури.
У зв'язку з чим, суд не може взяти до уваги довід ОСОБА_3. про те, що між колишніми власниками сусідніх спірних земельних ділянок було фактично погоджені їх розмір та межі (а.с. 19 Т.1), оскільки їм таке право за законом надано не було.
Крім цього, письмова заява про те, що ОСОБА_5. не має претензій щодо межі земельної ділянки по пров. АДРЕСА_1, нею була дана 04.03.2004 року (а.с. 19 Т.1), тобто у той час, коли тільки готувалися документи, у тому числі технічні, для отримання Державного акту про право власності на належну їй земельну ділянку по АДРЕСА_1, який був отриманий нею лише 28.11.2005 р.
Ст. 346 ЦК України передбачені загальні підстави припинення права власності.
Ст. 140 ЗК України встановлює спеціальні підстави припинення права власності на земельну ділянку, а саме: добровільну відмову власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки при відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку за вимогою кредитора; відчуження земельної ділянки за мотивами суспільної потреби; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк, у випадках, визначених ЗК України.
Вказані підстави під час розгляду данної справи судом встановлені не були.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, визнання недійсним рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За таких обставин суд приходить до висновку, що рішенням 21 сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради від 15.07.2004 р. №303, яким помилково були включені 0,00619 га земельної ділянки, які на той час знаходилися у правомірному користуванні ОСОБА_1В. та були її власністю, порушено права та законі інтереси позивачки.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне визнати вищевказане рішення частково незаконним та відмінити виданий на його підставі державний акт про право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2, зобов'язавши ОСОБА_3. знести гараж, літер «Д».
По тих же підставах суд відмовляє у задоволені зустрічного позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_3. належить стягнути на користь позивачки ОСОБА_1В. судові витрати у розмірі -81 грн.
На підставі ст.ст. 41 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 317, 319, 346, 373, 378, ЦК України 2003 р., ст. ст. 78, 81, 90, 125 ЗК України керуючись ст.ст. 3,10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Сімферопольської міської ради, Державного комітету по земельним ресурсам Сімферопольського міського управління земельних ресурсів про визнання недійсним державного акту на землю та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити.
Визнати частково недійсним рішення 21 сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради від 15.07.2004 р. №303 у частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,00619 га, розташованої за адресою:АДРЕСА_1
Визнати недійсним Державний акт серії КМ №052195 від 19.05.2005 р. про право власності на земельну ділянку, площею 0,0407 га, розташовану за адресоюАДРЕСА_1 виданий на ім'я ОСОБА_2.
Зобов'язати Сімферопольську міську раду та Сімферопольське міське управління земельних ресурсів видати ОСОБА_3 як спадкоємиці ОСОБА_2 належний Державний акт про право власності на земельну ділянку по пров. АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_3 за власний рахунок знести гараж, літер «Д», розташований на земельній ділянці по пров. АДРЕСА_1.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Сімферопольської міської ради про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку виданого на ім'я ОСОБА_1 та про спонукання Сімферопольської міської ради до вчинення певних дій - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1В. судові витрати у розмірі -81 (вісімдесят одна) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: