23.04.2015 Справа № 756/4867/15-к

Унікальний номер № 756/4867/15-к

Провадження № 1-кп/756/396/15

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

22 квітня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі: головуючого-судді - Мамонтової І.Ю.

суддів - Кричиної А.В., Тітова М.Ю.

при секретарі - Рахуба І.Л.

за участю прокурора - Хавіна В.О.

за участю захисника - ОСОБА_1,

за участю обвинуваченого - ОСОБА_2

за участю представника потерпілого - ОСОБА_3

провівши підготовче судове засідання за обвинувальним актом стосовно обвинуваченого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Анучино, Приморського краю, Російської Федерації, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою - АДРЕСА_1

що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.14, ч.5 ст.191 КК України, -

у с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту, який надійшов до Оболонського районного суду м.Києва 14 квітня 2015 року, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.14, ч.5 ст.191 КК України, з посиланням на те, що останній вчинив умисні дії, які виразились у службовій підробці, тобто складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу; а також у готуванні у формі умисного створення умов для вчинення заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах.

У судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, представник потерпілого підтримав думку прокурора.

Захисник та обвинувачений просили повернути обвинувальний акт прокурору, посилаючись на невідповідність його вимогам ст.291 КПК України, оскільки в викладених обставинах вчинення злочину та у формулюванні обвинувачення за ст.191 КК України, не вказано яким саме способом ОСОБА_2 мав намір вчинити привласнення майна ТОВ «Рейкон», що грубо порушує право обвинуваченого на захист.

Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника та представника потерпілого, встановив наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з моменту повідомлення особи про підозру.

Згідно ч.2 ст.283 КПК України, однією із форм закінчення досудового розслідування, є звернення до суду з обвинувальним актом.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 було повідомлено про підозру 14.01.2015 року, тобто строк досудового розслідування сплинув 14.03.2015 року. Разом з тим, відповідно до відмітки поштового відділення «Київ 1» Укрпошти на конверті, обвинувальний акт був направлений до суду поштою 07.04.2015 року у понад строк досудового розслідування, визначений Кримінальним процесуальним кодексом України.

Крім того, згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень, викладених у п.5 ч.2 ст.291 КПК України, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статі (частині статті) закону України. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, згідно зі ст. 337 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.

При цьому, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст.277, 291 КПК України, обвинувачення має бути логічним і конкретним, виходячи з об'єктивно встановлених обставин кримінального правопорушення.

Згідно зі ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, подія кримінального правопорушення, в тому числі і спосіб його вчинення.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскін проти Австрії» №9783/82 п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94 п. 52, рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії» №12969/94 п. 58, рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії» №42780/98 п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» №29082/95 п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94 п. 52, рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» №29082/95 п. 47).

Разом з тим, викладене в обвинувальному акті обвинувачення, його формулювання та приведені фактичні обставини злочину, свідчать про те, що слідчим та прокурором проігноровані вказані вимоги закону, оскільки слідчим не зазначено в якій спосіб ОСОБА_2 мав намір привласнити майно ТОВ «Рейкон».

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

У зв'язку з цим, суд вважає, що призначення кримінального провадження до розгляду на підставі даного обвинувального акту суперечитиме загальним засадам кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 слід повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 372, 392, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Повернути прокурору обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2, що обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.14, ч.5 ст.191 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва протягом 7 днів з моменту її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: І.Ю.Мамонтова

Судді: А.В.Кричина

М.Ю.Тітов