Судове рішення #41844779


Справа № 331/802/15

Провадження 2/331/802/15



З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


14 квітня 2015 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі :

головуючого судді: Жуковій О.Є.

при секретарі: Пакуло В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.03.2015 року звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача в якому просив стягнути з ДВАТ «Шахтопрохідне управління № 10» ДП "Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 27702,36 гривень, 5000 гривень в відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що він працював на підприємстві відповідача з 26.03.2013 року. Наказом відповідача від 30.10.2014 року № 131-к була звільнена за ст. 38 КЗпП України , однак при звільненні відповідач не здійснив з нею повного розрахунку та не виплатив заробітну плату . На теперішній час відповідачем належні позивачу кошти не сплачені, попри наявність судових наказів про стягнення заборгованості по заробітній платі. Вважає, що з відповідача слід стягнути середній заробіток за період з 01.10.2014 року по 13.03.2015 року за 105 днів в сумі 33866,70 гривень, що з врахуванням суми податку складає 27702,36 гривень, а також заподіяну невиплатою заробітної плати моральну шкоду, яку оцінює в 5000 гривень.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовної заяви, надавши пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача , належним чином повідомлений про час та місце слухання справи до суду не з»явився, в зв»язку з чим на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянуто у відсутність представника відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов належить частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.116 КЗПП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.

Як вбачається з копії трудової книжки (а. с. 7 ) ОСОБА_1 працювала на підприємстві відповідача і була звільнена наказом по підприємству № 131-к від 30.10.2014 року за ч. 3 ст. 38 КЗпП України , що також підтверджується копією наказу наявного в матеріалах справи. З постанов про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2013 року , 24.01.2014 року, 24.02.2014 року04.03.2014, 26.09.2014 року, 12.11.2014 року , 19.12.2014 року, 19.12.2014 року вбачається, що відповідачем не було виплачено позивачу заборгованість по заробітній платі, у зв»язку з чим Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було видано судові накази про стягнення на користь позивача заборгованості з Державного підприємства "Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» (а.с.10-18)

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗПП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗПП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 січня 2-014 року у справі № 6-144 цс 13, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, визначені у ст. 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 зазначеного Кодексу. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати, роботодавець не звільняється від такої відповідальності.

Відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два місяці, які передують події, з якою пов'язана виплата.

Як вбачається з довідки, наданої відповідачем (а.с.8), середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складала 322,54 гривень .

Оскільки , станом на 01 листопада 2014 року з позивачем при звільнені розрахунку проведено не було , а з дня звільнення з 31.10.2014 року по 13.03.2015 року пройшло 90 робочих днів ( без врахування святкових та вихідних) , то середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 складає 90 дні * 322,54 гривень = 29 028,60 гривень, а не 33 866,70 гривень, як зазначає позивач .

При цьому суд зазначає, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідним обов»язком роботодавця та працівника, суд визначає суму , що підлягає стягненню без утримання цього податку й інших обов»язкових платежів (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року № 13), а тому доводи позивача в частині стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з врахуванням податку на прибуток, є необґрунтованими.

Вирішуючи вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Позивачем дотриманий строк для звернення до суду встановлений ст. 233 КЗпП України.

Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно п.13 ППВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди" від 31 березня 195 року № 4 відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форм власності .

В судовому засіданні було встановлено, що відповідачем було дійсно порушено права ОСОБА_1 у сфері трудових правовідносин, що виразилося в невиплаті їй належних при звільненні сум заробітної плати з жовтня 2013 року , через що у суду не викликає сумнівів , що вищевикладене призвело до моральних страждань позивача, вимусило його прикладати додаткові зусилля для організації свого життя і йому дійсно було заподіяно моральну шкоду. Проте, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що вказаний позивачем розмір відшкодування 5000 гривень є забагатим , не підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і тому приходить до висновку, що з врахуванням ступеня та глибини моральних страждань заподіяних позивачу, яка має неповнолітню дитину, розлучена (а.с.6) , а також вимог розумності та справедливості , з Державного підприємства "Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди слід стягнути 500 гривень.

На підставі ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави окремо за вимоги майнового характеру у сумі 290, 28 копійок, та окремо за вимоги немайнового характеру у сумі 243,60 гривень, а всього на загальну суму 533,88 гривень.

Керуючись ст. ст. 116,117 КЗпП України, ст. 34 Закону України "Про оплату праці", 20 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року № 13 , ст. 10,11, 209, 212,214,215, 217, 218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково .

Стягнути з Державного підприємства "Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 29 028 двадцять дев»ять тисяч двадцять вісім ) гривень 60 копійок, (п»ятсот ) гривень в відшкодування моральної шкоди .

Стягнути з "Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на користь держави судовий збір в сумі 533 (п»ятсот тридцять три ) гривні 88 копійок .

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.


Суддя:








































14.04.2015


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація