а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 р. Справа № 2-а-10627/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Курко Олега Петровича,
при секретарі судового засідання: Савченко Олені Олегівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1., ОСОБА_2 - діючі за довіреностями
відповідача 1 : ОСОБА_3 - діючий за довіреністю
відповідача 2 :ОСОБА_4 - діючий за довіреністю
розглянувши матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: 1. ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром", 2. ТОВ "Вектор Ойл трейд"
про: визнання недійсними договорів купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ :
Державною податковою інспекцією в м. Вінниці подано позов про визнання недійсними договір купівлі-продажу за № 4 від 20.10.2005р. із змінами № 1 від 16.10.2005р. та договір купівлі продажу № 3 від 01.08.2005р., що були укладені між ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн-Хлібпром" (відповідач 1) та ТОВ "Вектор Ойл трейд" (відповідач 2) як такі, які вчинено без наміру створення правових наслідків, що обумовлювалися ними у відповідності до вимог статей 203, 234 ЦК України та статті 207 ГК України.
Позов мотивовано тим, що укладені між відповідачами договори купівлі-продажу зерна є фіктивними, оскільки зобов'язання за ними сторонами не виконано, а предмет договору не перейшов у право власності до ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн-Хлібпром", що відображено в акті позапланової документальної перевірки відповідача 1 № 900/2320/32603993 від 23.04.2008р.
ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" в наданих суду пяисьмових запереченнях (т. 1 а.с. 129-130) вимоги позивача не визнав в повному обсязі. Зазначив, що дійсно 01.08.2005р. та 20.10.2005р. між відповідачами укладені договори купівлі - продажу № 3 та № 4 відповідно, згідно яких ДП "Вінницяхліб" придбало у ТОВ "Вектор Ойл трейд" пшеницю 5,6 класу та ячмінь фуражний. Факт обопільного виконання даних договорів підтверджується актами приймання-передачі, видатковими накладними, податковими накладними та банківськими виписками про оплату. Таким чином відповідач 1 вважає про безпідставність твердження позивача відносно фіктивності укладених договорів, оскільки останні були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені в них та відповідають волевиявленню сторін.
ТОВ "Вектор Ойл трейд" також проти позову заперечило з підстав, викладених письмово (т. 1 а.с. 124-127). Зокрема вказало, що спірні договори укладені відповідно до умов чинного законодавства та виконані в повному обсязі, що підтверджує їх спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. А посилання в позові на такі обставини як відсутність третьої особи - зернового складу на якому зберігалось придбане зерно, простих (подвійних) складських свідоцтв є безпідставним, оскільки такі умови не передбачені ні чинним законодавством ні укладеними договорами.
З огляду на викладене відповідачі в задоволенні позову просили відмовити. Крім того, уповноваженими представниками останніх в судовому засіданні подана заява в порядку частини 1 статті 100 КАС України про застосування строків позовної давності, оскільки згідно актом перевірки ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром", яка була здійснена ДПІ у м. Вінниці в 2006р. ( акт № 2963/2302-32603993 від 11.12.2006р.), на момент її закінчення були підготовлені всі документи для звернення до суду з заявою про визнання спірних угод недійсними. При цьому зазначений адміністративний позову був поданий до суду лише 02.09.2008р., тобто з пропуском річного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України, що є наслідком відмови в задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні". Як випливає з статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.
Матеріали справи свідчать, що державною податковою інспекцією у м. Вінниці проведено позапланову документальну перевірку ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 01.07.2006р., за результататами якої складено акт № 900/2320/32603993 від 23.04.2008р. (т. 1 а.с. 44-93). Зі змісту цього акта слідує, що в період, який охоплювався перевіркою ДП "Вінницяхліб" здійснювало експорт зерна із залученням підприємств комісіонерів та саме за наслідками отриманих в межах даної перевірки відповідей позивач припустив відсутність взаємовідносин ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" з ТОВ "Вектор Ойл трейд" , що і стало підставою для з звернення до суду з позовом про визнання недійсними господарських зобов'язань між останніми.
За загальним правилом, визначеним в частині 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду з позовом встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дослідивши підстави подання даного позову, обґрунтування заявлених вимог суд погоджується з твердженням ДПІ у м. Вінниці, що в його основу лягли саме факти отримані в ході проведення позивачем за період з 02.04.2008р. по 22.04.2008р. документальної перевірки відповідача 1, та враховуючи, що звернення до суду відбулось лише в жовтні 2008 року, вважає непорушеним в даному випадку процесуальний строк, визначений статтею 99 КАС України, саме зі сторони податкової інспекції.
Наведені обставини спростовують доводи відповідачів, викладені в клопотанні про застосування строку позовної давності, яке, відповідно не може бути задоволене, а розгляд справи має вирішуватись у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Так, за змістом частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень.
Судом з'ясовано, що характер спірних відносин обумовлений змістом на наслідками укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу зерна українського походження врожаю 2005 року № 3 від 01.08.2005р. та № 4 від 20.10.2005р., які на думку позивача є недійсними.
Виходячи із загальних вимог цивільного та господарського законодавства для того, щоб угода мала належну юридичну силу, вона повинна задовольняти ряд умов, а саме: умови про форму, про сторони, про зміст, про відповідність внутрішньої волі і волевиявлення сторін. Угода укладена з порушенням зазначених умов, законодавством визнається недійсною. Всі недійсні угоди, незалежно від особливостей їхнього конкретного виду, об'єднує одна спільна риса: суперечність правовим нормам. Отже, вирішуючи спір щодо недійсності угод, суд з'ясовує наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.
Позивач звернувся до суду з тих підстав, що на його думку господарські зобов'язання за спірними договорами вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались ними у відповідності до статей 203, 234 ЦК України та статті 207 ГК України, тобто вважає дані правочини фіктивними.
Частиною 2 статті 234 ЦК України дійсно встановлено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків. А отже, звертаючись до суду з позовом про визнання договорів фіктивними, позивач має довести відсутність таких намірів в усіх сторін спірних договорів.
Однак таких доказів позивачем не надано, а за наслідками дослідження всіх обставин справи судом встановлено наступне.
01.08.2005р. та 20.10.2005р. між ТОВ "Вектор Ойл трейд" (відповідач 2) та ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" (відповідач 1) укладено договори купівлі - продажу № 3 та № 4, відповідно до яких відповідач 2 зобов'язався продати на користь відповідача 1 ячмінь фуражний та пшеницю 5-6 класу українського походження врожаю 2005 року.
Відповідно до п. 3.2 даних договорів право власності на товар переходить від продавця ТОВ "Вектор Ойл трейд" до покупця - ДП "Вінницяхліб" з моменту підписання акту приймання передачі, який є невід'ємною частиною відповідного договору.
23.08.2005р. відповідачами, як сторонами договору купівлі-продажу № 3 від 01.08.2005р. був складений акт приймання-передачі № 1 2250 тон фуражного ячменю на загальну суму 1819665 грн.
За частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності на даний товар зі сторони ТОВ "Вектор Ойл трейд" набуте на підставі укладених в 2004-2005 роках договорів купівлі-продажу між ДП ТОВ "Вектор Ойл трейд" (т. 2 а.с. 37-50) та отримане відповідачем 2 в кількості 2342,480 тон згідно видатковою накладною № РН-0000064 від 23.08.2005р. (т. 2 а.с. 34).
Із цієї кількості ячменю ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" отримано від ТОВ "Вектор Ойл трейд" через ОСОБА_5 за довіреністю ЯКФ № 344663 від 23.08.2005р. обумовлених 2250 тон, що підтверджується видатковими накладними від 23.08.2005р. № РН-0000049 на суму 1039665 грн. та № РН-0000044 на суму 780000 грн. (т. 2 а.с. 35, 36), і повністю узгоджується з кількісними показниками, зазначеними в акті приймання-передачі №1.
Оплата отриманої продукції у відповідності до п. 5.1 спірних договорів проведена відповідачем 1 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача 2 в загальній сумі 1819665 грн., зокрема, 21.08.05 на суму 1510000 грн., 07.09.05 на суму 282318,75 грн., 08.09.05 на суму 27346,25 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з рахунку ТОВ "Вектор Ойл трейд" (т. 1 а.с. 192, 194, 195).
Досліджуючи ланцюг подальшого руху придбаного за спірним договором № 3 фуражного ячменю в кількості 2250 тон, в судовому засіданні з'ясовано, що ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" реалізувало даний товар на експорт шляхом укладення з ТОВ "Савгрейн" 04.08.2005р. договору комісії № 3/08 (т. 2 а.с. 29-31), відповідно до умов якого 23.08.2005р. за актом прийому-передачі Комісіонером отримано від відповідача -1 2250 тон ячменю ( т.2 а.с. 32).
На виконання вищезазначеного договору комісії, ТОВ "Савгрейн" 08.08.2005р. уклало з покупцем компанією нерезидентом "GRANE TRADE COM LIMITED" (Великобританія) зовнішньоекономічний контракт GТ-53-1/2005 ( т.2 а.с. 18-20,23), на підставі якого та згідно з додатком № 4 до нього реалізувало на експорт 2250 тон фуражного ячменю, належного ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром".
Отриманий товар був відвантажений на т/х "Svyataya Mariya" та пройшов відповідне митне оформлення 27.08.2005р., що підтверджується копією експортної Вантажної митної декларації (т. 2 а.с. 17) та звітом комісіонера від 21.08.2005р. А результатом виконання своїх зобов'язань ТОВ "Савгрейн" за договором комісії № 3/08 від 04.08.2005р. стало підписання між останнім та відповідачем 1 31.08.2005р. акту виконаних робіт № 1.
Аналогічні операції були здійсненні сторонами при купівлі-продажі пшениці 5, 6 класів за спірним договором № 4 від 20.10.2005р. з додатковою угодою до нього від 16.11.2005р. Зокрема, на підставі актів приймання-передачі № 1 від 31.10.2005р. № 2 від 03.11.2005р., № 3 від 17.11.2005р., № 4 від 17.11.2005р. (т. 1 а.с. 14-17) ТОВ "Вектор Ойл трейд" була передана у власність ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" пшениця 5 класу українського походження, врожаю 2005 року загальною кількістю 991,74 тон та вартістю 631468,54 грн. з ПДВ та пшениця 6 класу цього ж походження загальною кількістю 2576,645 тон та вартістю 1583433,71 грн. з ПДВ. Підтвердженням отриманого товару слугують видаткові накладні на загальну вартість придбаного зерна в сумі 2214902,25 грн. ( т. 2 а.с. 6, 7, 8, 12), а доказами проведених розрахунків ДП "Вінницяхліб" на цю ж суму є банківські виписки по рахунку ТОВ "Вектор Ойл трейд" ( т.2 а.с. 197, 198, 199, 201, 202, 203, 204).
Даний товар також став предметом договору комісії № 8 від 20.10.2005р., укладеного між відповідачем 1 та ТОВ "Савгрейн" ( т. 1 а.с. 233-240) та в послідуючому був реалізований на експорт покупцю " W.J. Grain LTD" (Угорщина) за зовнішньоекономічними контрактами № К405/993-05 та № К405/994-05 від 03.11.2005р., про виконання якого свідчать звіт комісіонера та акт виконаних робіт від 30.11.2005р., експортні вантажно митні декларації ( т. 1 а.с. 218-227).
Системне дослідження наведених вище господарських операцій свідчить про те, що спірні договори купівлі-продажу за № 4 від 20.10.2005р. та № 3 від 01.08.2005р., укладені між ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн-Хлібпром" та ТОВ "Вектор Ойл Трейд" виконані сторонами в повному обсязі, правові наслідки обумовлені їх предметом наставали після кожного факту отримання відповідачем 1 товару та здійсненням його оплати, і експорт зерна за зовнішньоекономічними контрактами із залученням підприємства-комісіонера ТОВ "Савгрейн" відповідає поставленій меті діяльності ДП "Вінницяхліб".
Статтею 203 Кодексу встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Матеріали справи свідчать, що спірні договори купівлі-продажу зернових культур не є такими що суперечить інтересам держави та суспільства, товар, що був їх предметом не виключено законом із цивільного обігу, на момент їх укладення обидві сторони були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, взяті на облік як платники податків, отже, володіли необхідним обсягом цивільної правоздатності та дієздатності, вільно здійснювали своє волевиявлення, а найголовніше - договірні зобов'язання ними виконано належним чином та в повному обсязі, тобто правові наслідки що обумовлені ними настали.
Позивачем не надано жодних доказів, що при укладенні договорів ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" та ТОВ "Вектор Ойл трейд" не додержано вимоги, встановлені ст.203 Кодексу, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Відсутність у відповідача 1 договорів на зберігання придбаного зерна пшениці та ячменю укладених з Одеським портовим елеватором "ДП ДАК "Хліб України" чи іншим зерновим складом, і відповідно, доказів його зберігання - простих або подвійних складських свідоцтв взагалі не може бути умовою, яка б свідчила про вчинення правочину без наміру створення правових наслідків. Так, статтею 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно. В розумінні даної норми власник реалізовує своє право укладати договір складського зберігання лише в разі фактичного зберігання такого зерна у зерновому складі.
ДП "Вінницяхліб" зерно на зерновому складі не зберігало, а тому в останнього не виникало потреби в укладені відповідних договорів зберігання, а господарські операції по придбанню відповідачем 1 у відповідача 2 зерна та передача його комісіонеру відбулись одночасно, про що свідчать акти виконаних робіт, а саме по факту придбання-передачі фуражного ячменю 23.08.2005р., по факту придбання-передачі пшениці 5, 6 класу 31.10.2005р., 03.11.2005р., 17.11.2005р. та 17.11.2005р.
Наведені в своїй сукупності обставини свідчать про те, що необхідності ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" вступати в договірні стосунки з Одеським портовим елеватором на предмет зберігання зерна не виникало, що і пояснює відсутність серед його контрагентів ДП "Вінницяхліб".
А наявність таких договорів, складських квитанцій та простих складських свідоцтв на зерно, виписаних на ім'я ТОВ "Вектор Ойл трейд", якраз і свідчать про те, що останнє накопичувало, зберігало на зерновому складі та в послідуючому реалізувало ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" зерно, що було предметом оскаржуваних угод і підтверджує його фактичний рух по ланцюгу на експорт.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивач не надав суду жодних доказів того, що укладені 01.08.2005р. та 20.10.2005р. між ТОВ "Вектор Ойл трейд" та ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" договори купівлі - продажу № 3 та № 4, є тими правочинами, які вчинено без наміру створення правових наслідків, що ними обумовлювались, оскільки таке твердження спростовується вищевикладеним. За даних обставин в суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову ДПІ у м. Вінниці про визнання недійсним договору купівлі продажу за № 4 від 20.10.2005р. із змінами № 1 від 16.10.2005р. та договору купівлі-продажу № 3 від 01.08.2005р. , укладеними між ДП "Вінницяхліб" ВАТ "Концерн Хлібпром" та ТОВ "Вектор Ойл Трейд" відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 02.02.09
Суддя Курко Олег Петрович