ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 876/2870/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

05.12.2014 позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію в межах строку позовної давності відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2014 року в справі №162/1766/14-а заявлений позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення згідно Закону №796-XII, а тому має право на підвищення пенсії у відповідності до ч.2 ст.56 цього Закону.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити з таких міркувань.

Безспірно встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.6).

У 2014 році позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок понаднормового страхового стажу із збільшенням розміру пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років відповідно до положень ст.56 Закону №796-XII.

Листом від 05.12.2014 №1827/З-01 відповідач відмовив позивачу у вказаному перерахунку у зв'язку з відсутністю підстав для такого у відповідності до ст.56 Закону №796-XII та повідомлено, що пенсія обчислена згідно вимог чинного законодавства (а.с.7).

Не погоджуючись з висновком відповідача, позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) визначено, що громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, що встановлюються або цим Законом або законом, який регулює особливості статусу таких громадян.

Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1788-XII або спеціальним Законом №796-XII.

Пільги щодо обчислення стажу роботи для призначення пенсії визначені ст.56 Закону №796-XII. Зокрема, за змістом ч.2 цієї норми, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 відсотків заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - №1058-IV), що підтверджується матеріалами справи (а.с.6-7, 13-14).

Абзацом 2 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини, а саме за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці 1 цієї частини.

Тому, оскільки позивачу призначена пенсія відповідно до Закону №1058-IV, то і збільшення розміру пенсії має бути проведене у розмірах, установлених цим Законом.

Відповідно до п.13 Прикінцевих положень Закону №1058-IV у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону №796-ХІІ та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

В порушення ст.71 КАС України позивачем не надано доказів тих обставин, що він звертався до пенсійного органу з заявою про можливе призначення пенсії відповідно до Закону №796-XII.

З огляду на зазначене жодних підстав для задоволення позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, виходячи з страхового стажу, обчисленого у відповідності до ч.2 ст.56 Закону №796-XII апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до ч.4 ст.202 КАС України, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області задовольнити.

Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2014 року скасувати, та прийняти нову постанову якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя Д.М. Старунський