УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2015 р. Справа № 876/2462/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Гінди О.М., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області на постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И В :
10.02.2015 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області (далі - УПФ) в якому просила визнати дії відповідача неправомірними щодо застосування при перерахунку її пенсії на виконання рішення суду заробітку в розмірі 70 відсотків, а не 90, зобов'язати УПФ провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 90% заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням суду підтверджено її право на перерахунок пенсії державного службовця з врахуванням суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, однак відповідачем безпідставно проведено такий із її заробітку в розмірі 70%, а не 90% як того вимагає чинне на час призначенні їй пенсії законодавство. Вважає такі дії УПФ неправомірними, оскільки вони не відповідають змісту судового рішення прийнятого на її користь та призводять до порушення її конституційного права на належну пенсію.
Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2015 року в справі №353/146/15-а заявлений позов задоволено.
Не погодившись із постановою її оскаржило УПФ, вважає, що судом при ухваленні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Вказує на те, що судовим рішенням зобов'язано провести перерахунок пенсії позивачу, однак не вказано із якого розміру заробітної плати, а відтак враховуючи положення ст.37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII) в редакції на момент здійснення перерахунку, такий проведено із розміру 70% заробітної плати позивача.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу. Перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких міркувань.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено перерахунку раніше призначених пенсій державних службовців із розміру 70% їх заробітної плати, а встановлені обмеження при призначенні пенсії не можуть стосуватись тих пенсіонерів яким така уже призначена.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію державного службовця призначеної у відповідності до ст.37 Закону №3723-XII.
Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року, в справі №353/671/14-а, задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано УПФ провести починаючи з 22.05.2014 перерахунок розміру її пенсії включивши до складу заробітної плати для обчислення пенсії, суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації.
Вказані судові рішення (а.с.15-18) у встановленому порядку не скасовані та набрали законної сили.
На їх виконання УПФ проведено з 22.05.2014 перерахунок пенсії позивача, однак із розміру 70% заробітної плати.
Не погодившись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим адміністративним позовом.
Відповідно до ст.37 Закону №3723-XII (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі..
Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
З 01.10.2011 вступив у силу Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), яким внесено зміни до Закону №3723-XII зокрема до ст.37, відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII) внесені зміни до ст.37 Закону №3723-ХІІ і відповідно до цих змін пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, положення ч.3 ст.37 Закону №3723-XII щодо призначення державним службовцям пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків посадового окладу, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ, а з моменту вступу в законну силу Закону №1166-VII втратили чинність положення ст.37 Закону №3723-XII, щодо призначення пенсії державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії державним службовцям регулює ст.37-1 Закону №3723-XII, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону №3668-VІ не зазнали змін.
Згідно ст.37-1 Закону №3723-XII у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким, чином, з 01.10.2011 у позивача виникло право на перерахунок пенсії відповідно до ст.37-1 Закону №3723-XII, із застосовуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто ст.37 Закону №3723-XII в редакції до внесення змін Законами №3668-VI та №1166-VII.
Відтак, оскільки на момент призначення пенсії ОСОБА_1 розмір її пенсії державного службовця визначався із 90% заробітної плати, то підстави для здійснення перерахунку пенсії відповідачем в подальшому із меншого розміру, зокрема 70% відсутні.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій УПФ щодо проведення перерахунку її пенсії в розмірі меншому аніж 90% суми її заробітної плати відповідно до судового рішення, а також про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату такої пенсії в розмірі 90% заробітної плати з урахуванням уже виплачених сум.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Я. Качмар
Суддя О.М. Гінда
Суддя Д.М. Старунський