ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 17/108-11/24

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Дочірнього підприємства "Київоблтурист"

на ухвалувід 27.10.2014 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі№17/108-11/24 господарського суду Київської області

за позовомПереяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України

до1. Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області; 2. ПАТ "Укрпрофтур"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1. Комунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації"; 2. Дочірнє підприємство "Київоблтурист"; 3. Філія оздоровчого закладу для дітей "Переяславський"; 4. Федерація професійних спілок України

провизнання незаконним рішення, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння

за участю представників:

позивача: Демиденко О.А., дов. №249 від 17.09.2014;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

третіх осіб: 2)Конокрай Н.В., дов. №45 від 30.10.2014; 4) Хоменка А.В., дов №11/01-42/1589 від 26.12.2014;

Генеральної прокуратури України: Кузнецова Ю.В., посв. №023135 дійсне до 20.11.2018;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 (судді В. Суховий, А. Мальченко, Г. Жук) апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі № 17/108-11/24 з доданими до неї документами повернуто Дочірньому підприємству "Київоблтурист" у зв'язку з тим, що апелянт не сплатив судовий збір у встановлених порядку та розмірі.

Не погоджуючись із прийнятою у справі ухвалою, Дочірнє підприємство "Київоблтурист" - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014, справу направити до апеляційного суду для здійснення апеляційного перегляду. Вважає, що судом неправильно визначено вартість майна, яке є предметом спору, у зв'язку з чим неправильно обраховано розмір судового збору та безпідставно повернуто апеляційну скаргу. Судом порушено ст. 97 ГПК України.

Ознайомившись з матеріалами справи на предмет дотримання судами норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 24.09.14р. у справі № 17/108-11/24 позов задоволено повністю. Визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано рішення виконавчого комітету Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 51/1 від 12.07.2001 року "Про видачу свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс оздоровчого табору "Переяславський" дочірнього підприємства "Київоблтурист" ЗАТ "Укрпрофтур", що розташований в с. Циблі"; визнано право власності держави в особі Фонду державного майна України на цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський", який складається з 26 об'єктів нерухомого майна загальною вартістю 2 076 200 грн. і площею 3926,4 м кв. і розташований за адресою: мікрорайон "Переяславський", с Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області та на який 25.07.2001р. Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації Закритому акціонерному товариству "Укрпрофтур" видане свідоцтво про право власності; витребувано із чужого незаконного володіння Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" спірний цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський", який складається з 26 об'єктів нерухомого майна загальною вартістю 2 млн. 076 тис. 200 грн. площею 3926,4 м кв. і розташований за адресою: мікрорайон "Переяславський", с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області та повернуто його у власність держави в особі Фонду державного майна України; стягнуто з Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 0,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" в дохід Державного бюджету України 20 762,00 грн. державного мита, 235,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із зазначеним рішенням Дочірнє підприємство "Київоблтурист" подало через господарський Київської області апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 24.09.2014 В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Тобто, рішення суду оскаржується в повному обсязі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Як вбачається з матеріалів справи, вартість майна, на яке визнано право власності та витребувано з чужого незаконного володіння, становить 2 076 200 грн., тому за подання апеляційної скарги за майновими вимогами слід сплатити 20 762,00 грн.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, тому за подання апеляційної скарги за немайновою вимогою слід сплатити 609,00 грн.

Оскільки в суді першої інстанції заявлено та розглянуто позовні вимоги майнового характеру та позовну вимогу немайнового характеру, то у відповідності до приписів пункту 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7, за подання до господарського суду апеляційної скарги за майновими вимогами повинно бути сплачено 20 762,00 грн. та 609 грн. за вимогою немайнового характеру, а всього 21 371 грн.

Проте, судовий збір сплачено частково у сумі 1522,50 грн., що підтверджується платіжним доручення № 314 від 02.10.2014р. Також апелянтом невірно зазначено призначення платежу, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення господарського суду Київської області, а призначення платежу відповідно до вказаного платіжного доручення, є судовий збір на ухвалу господарського суду Київської області.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявником судовий збір не сплачено у встановленому розмірі та порядку. Зазначене, в силу вимог ст. 97 ГПК України, є підставою для повернення апеляційної скарги.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України,,Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За приписами ч.3 ст. 6 Закону України,,Про судовий збір". передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

В силу вимог п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України,,Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлений в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України,,Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір встановлений в розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України,,Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2014р. становив 1 218,00 грн. (ст.8).

Судом правильно зауважено, що ставку судового збору слід обраховувати виходячи від мінімальної заробітної плати у розмірі 1 218,00 грн.

Апеляційним судом також встановлено, що в апеляційній скарзі заявник просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Тобто, рішення суду оскаржується в повному обсязі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Апеляційним судом також встановлено, що вартість майна, на яке визнано право власності та витребувано з чужого незаконного володіння, становить 2 076 200 грн., тому за подання апеляційної скарги за майновими вимогами слід сплатити 20 762,00 грн. Вказане встановлено і рішенням господарського суду Київської області від 24.09.2014.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, тому за подання апеляційної скарги за немайновою вимогою слід сплатити 609,00 грн.

Оскільки в суді першої інстанції заявлено та розглянуто позовні вимоги майнового характеру та позовну вимогу немайнового характеру, то в силу вимог ст. 6 ЗУ "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги за майновими вимогами повинно бути сплачено 20 762,00 грн. та 609 грн. за вимогою немайнового характеру, а всього 21 371 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що балансова вартість спірного майна є значно нижчою, порівняно з тою, що встановлена судами. Колегія суддів позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки апеляційним судом встановлено, що судовий збір заявником сплачено частково, а саме, у сумі 1522,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 314 від 02.10.2014 це є, в силу вимог ст. 97 ГПК України підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційним судом правильно застосовано норми процесуального права, зокрема ст.ст. 94,97 ГПК України. Доводи скаржника в цій частині колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що є необґрунтованими та безпідставними.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Київоблтурист" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 у справі №17/108-11/24 - без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін

Судді:Є. Чернов

В. Цвігун