Судове рішення #4186430

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                       

Справа: №22-а-10261/08                       Головуючий суддя у суді 1-ї інстанції: Ярмола О.Я.,

                                                                             Суддя-доповідач: Дурицька О.М.        

 

 

                             У  Х  В  А  Л  А

                                       Іменем   України

 

  30 січня 2009 року                                                                   м. Київ

 

  Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Дурицької О.М., суддів Маслія В.І. та Літвіної Н.М., при секретарі Леонтовичі М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення,-

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

               Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що він являється ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС I-ї категорії,інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, але відповідачем йому виплачену допомогу за 2006 рік у значно нижчому розмірі, а тому він просить стягнути з відповідача недоплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік в розмірі 1880 грн.

                Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2007 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вказану вище постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

  Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

   Відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм  матеріального і процесуального права.

              Судом першої інстанції встановлено, що позивач являється ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС I-ї категорії, що стверджується копією посвідчення (категорія 1) серії А №123916.

              Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

               Позивачу за 2006 рік була виплачена дана грошова допомога 29.08.2006 р. в розмірі 120 грн.

               Розмір виплаченої допомоги на оздоровлення, починаючи з 2005 року був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. за №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення застосування даного Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

В зв'язку з наведеним управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради позивачу було проведено виплату одноразової допомоги на оздоровлення в 2006 році в розмірі визначеному Кабінетом Міністрів України, виходячи з реальних можливостей Державного бюджету України та згідно з бюджетними призначеннями.

Дію положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законам України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Зокрема, відповідно до ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію в частині виплати компенсації та допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, абзаців 2.3,4.5,6,7 ч. 1, ч. 3, абзаців 2,3,4,5,6,7 ч.4 та ч.7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закон України «Про Державний бюджет України» є актами рівної юридичної сили, і чинне законодавство не містить норм, які б встановлювали залежність чи перевагу одних законів над іншими.

Крім того, відповідно до положень ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Інших строків для звернення до адміністративного суду по даній категорії справ на КАС, ні іншими законами не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав одноразову допомогу на оздоровлення 29.08.2006 р., а звернувся до суду з даним позовом 01.10.2007 р, тобто з порушенням строку звернення до суду.

               З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

             За таких підстав апеляційна скарга ОСОБА_1на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення - підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

 

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів  

                                                  

                                               У Х В А Л И Л А:

 

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2007 року - без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

    Головуючий:     

 

    Судді:

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація