ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
РІШЕННЯ
Іменем України
28.11.2006 | Справа №2-22/17506-2006 |
Запозовом – Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», м.Сімферополь
До відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Об’єднаний Комерційний банк”, м.Сімферополь
Про стягнення 1768865,64 дол.США.
Суддя С.В.Яковлєв
представники:
Від позивача - Мізінова С.О. – пред-к, дов. від 07.11.2006 р.
Від відповідача - не з’явився.
Сутність спору: Позивач – Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»- звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить спонукати Відкрите акціонерне товариство «Об’єднаний Комерційний банк” (далі відповідач) до виконання п.2.2.,2.8,3.7 договору № 1785 від 01.03.2004 р. на 1768865,64 дол, США – своєчасного виконання платіжних доручень № 11,12, 13 та стягнути з нього 2328,76 дол. США (11760 грн.) пені та 3% річних у сумі 1415,09 дол. США ( 7146,2 грн.) , а разом 1768865,64 дол. США, 18906,2 грн. , покласти на відповідача судові витрати. Вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує передбачені договором № 1785 від 01.03.2004 р. зобов’язання щодо перерахування позивачу коштів , які знаходяться на поточному рахунку останнього.
Керуючись ст. 22 ГПК України, під час судового засідання, яке відбулось 20.11.2006 р. , позивач уточнив позовні вимоги ( вих. № 11/1-3738 від 20.11.2006 р.) , просив зобов’язати відповідача виконати п.п. 2.2., 2.8., 3.7. договору № 1785 від 01.03.2004 р., виконати платіжні доручення №11 від 15.11.2006 р. на сумму 250000 дол. США, № 12 від 15.11.2006 р. на суму 500000 дол. США, № 13 від 15.11.2006 р. на суму 1018865,64 дол. США, № 14 від 15.11.2006 р. на суму 750 000 дол. США., стягнути з відповідача 2328,76 дол.США (11760 грн.) – пені та 1415,09 дол.США (7146,20 грн.0 – 3% річних.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач під час судового засідання , яке відбулось 20.11.2006 р., надав відзив на позов, в якому з позовними вимогами не погодився , вказавши, що платіжні доручення позивача не були виконані у зв’язку з тим, що ухвалою Новоукраїнського районного суду від 21.09.2006 р. йому було заборонено вчиняти дії щодо виконання платіжних доручень позивача.
Представник відповідача 20.11.2006 р. наполягав на тому, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, вказавши, що платіжні вимоги позивача від 15.11.2006 р. також не виконані з причин заборони Новоукраїнського районного суду вчиняти дії щодо виконання платіжних доручень позивача у повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 28.11.2006 р. не забезпечив, про час та день проведення судового засідання був сповіщений належним чином. Від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечення явки представника.
Представник наполягав на продовжені розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Суд , приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, участь його представника у попередньому судовому засідання , під час якого він довів свої заперечення на позовні вимоги з урахуванням клопотання про їх уточнення, надання позивачем всіх необхідних для розгляду справи по суті документів, керуючись ст. 4-2 ГПК України, вважає можливим продовжити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
Між позивачем та відповідачем 01.03.2004 р. був укладений Договір № 1785 про відкриття та здійснення розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку в національній валюті. Відповідно до п.11. вказаного договору відповідач надавав позивачу послуги по відкриттю поточного рахунку в національній валюті та здійсненню його розрахунково-касового обслуговування відповідно до діючих нормативних актів НБУ.
Згідно з п.2.2. вказаного договору відповідач приймав документи від позивача на паперових носіях протягом операційного часу , тривалість якого встановлювалась режимом роботи банку.
У п. 3.7. договору передбачено право позивача вимагати від відповідача, у тому числі , своєчасного та повного здійснення безготівкових розрахунків.
Згідно з п. 4.1. належне виконання відповідачем умов договору № 1785 передбачало також здійснення розрахунків та ведення рахунків позивача.
У разі порушення відповідачем строків проходження платежів позивач мав право вимагати від відповідача виплати за кожний день затримки пені у розмірі облікової ставки НБУ ( п. 4.6).
Відповідно до п. 7.1. договір набирав чинність після відкриття рахунку та діяв протягом невстановленого терміну ( п. 7.1).
Сторони 13.03.2006 р. уклали додаткову угоду до договору № 1785 від 01.03.2004 р., відповідно до якої, починаючи з 15.03.2006 р. внесли зміни до п. 1.1., доповнили його п.п. 2.6., 2.7, 2.8..
Згідно з внесеними змінами відповідач надавав позивачу послуги по відкриттю поточних рахунків в національній та іноземній валюті, здійснював їх розрахунково - касове обслуговування відповідно до діючих нормативних актів НБУ.
Відповідно до п.2.6. договору незнижувальний залишок коштів на поточному рахунку мав составляти:
З 20.03.2006 р. по 20.04.2006 р. не менш 500000 дол. США;
З 20.04.2006 р. по 22.05.2006 р. не менш 750 000 дол. США;
З 22.05.2006 р. по 20.06.2006 р. не менш 1000000 дол. США;
З 20.06.2006 р. по 20.07.2006 р. не менш 1250000 дол. США;
З 20.07.2006 р. по 21.08.2006 р. не менш 1500000 дол. США;
З 21.08.2006 р. по 20.09.2006 р. не менш 1750000 дол. СЩА;
З 20.09.2006 р. по 16.03.2007 р. не менш 2499972 дол. США.
Згідно з п. 2.7. договору відповідач мав нараховувати відсотки у розмірі 4 % річних ,здійснюючи їх виплату виходячи із розрахунку фактичної суми та за фактичний термін користування коштами щомісячно не пізніше 3 банківських днів місяця наступного за звітним.
У п. 2.8 договору визначено, що у разі потреби всєї суми незнижувального залишку коштів чи її частини позивач мав повідомити відповідача по зняття до 250000 дол. США за три дні, до 500000 дол. США за п’ять днів, більш 500000 дол. США за 20 днів до зняття у письмовій формі з визначенням бажаного порядку повернення вкладу.
Сторони встановили термін дії вказаної додаткової угоди до 05.04.2007 р.
У відповідності зі ст.173 Господарського кодесу України ( далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання в силу якого, один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі й кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 339 ГК України до основних банківських операцій відносяться депозитні, розрахункові, кредитні, факторінгові та лізінгові операції. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі у грівнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами або громадянами на їх рахунках у банку на договорних засадах на певний строк зберігання і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства та умов договору.( ст. 340 ГК України).
Ст. 341 ГК України визначає, що безготівкові розрахунки можуть здійснюватися , зокрема, у формі платіжних доручень, платіжних вимог. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.
У відповідності зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати зобов'язання відповідно до закону, договору, не допускається однобічна відмова від виконання зобов'язань.
Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. ( ст. 217 ГК України). При цьому, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ст. 218 ГК України).У відповідності зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання.
Ст. 13 Цивільного Кодексу України встановлює, що цивільні права та обов’язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства . При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утриматись від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених у ст. 16 вказаного Кодексу, є примусове виконання обов’язку в натурі .
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона ( боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ГК України, інших актів цивільного законодавства ( ст. 526 ЦК України).
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона ( банк), що прийняла від другої сторони ( вкладника) грошову суму (вклад) зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором ( ст. 1058 ЦК України). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частку на першу вимогу вкладника ( ст. 1060 ЦК України).
Позивач, виконуючи умови Договору № 1785 від 01.03.2004 р. ( з урахуванням додаткової угоди), надіслав на адресу відповідача листи вих. № 05/5-2992 від 19.09.2006 р. про дострокове повернення до 22.09.2006 р. 250000 дол.США, вих. № 05/5-2991 від 19.09.2006 р. про дострокове повернення до 25.09.2006 р. 500000 дол.США , вих. № 05/5-3000 від 20.09.2006 р. про дострокове повернення до 23.09.2006 р. 250000 дол.США. Вказані листи отримані відповідачем, його представник підтвердив цей факт.
Крім того, позивачем надані докази надіслання на адресу відповідача платіжних доручень № 10 від 28.09.2006 р. на перерахування 250000 дол. США, № 11 від 28.09.2006 р. на перерахування 250000 дол. США , № 12 від 29.09.2006 р. на перерахування 500000 дол. США .
Матеріали справи свідчать про те, що у провадженні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області знаходилась справа № 2з-12/06 р.за позовом Вакуленка О.В. до Малкіна О.О., ВАТ “ОКБ” за участю третіх осіб ДАК “Чорноморнафтогаз” та ТОВ ФК “Перспектива” про зобов’язання вчинити певні дії з метою припинення порушення прав споживача.
Під час розгляду вказаної справи , керуючись ст. 151-153 ЦПК України, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області виніс Ухвалу , якою заборонив ВАТ”ОКБ” вчиняти дії щодо виконання платіжних доручень ДАК “Чорноморнафтогаз” згідно договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку від 01.03.2004 р. № 1785 та додаткової угоди до нього від 13.03.2006 р.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області 09.10.2006 р. згідно з ст. 154 ЦПК України виніс ухвалу про задоволення заяви ДАК “Чорноморнафтогаз”, скасував ухвалу від 21.09.2006 р. про вжиття запобіжних заходів.
ВАТ ”ОКБ” , керуючись ст.ст. 71, 154, 158, 293,304,307, 312 ЦПК України, подав апеляційну скаргу на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 09.10.2006 р. про скасування ухвали від 21.09.2006 р. про вжиття запобіжних заходів. Аргументом оскарження вказаної ухвали було те, що вона постановлена судом без участі представників банку.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області 17.10.2006 р. по справі № 2-1054/06р виніс рішення про відмову за необґрунтованістю у позові Вакуленко О.В. до Малкіна О.О., ВАТ “ОКБ” за участю третіх осіб ДАК “Чорноморнафтогаз” та ТОВ ФК “Перспектива” про порушення прав споживачів, зобов’язання ВАТ “ОКБ” надання інформації щодо неправомірного повернення коштів та невиконання умов Депозитного договору № 07D-06 від 13.04.2006 р. та визнання недійсним внесення зміни до Депозитного договору № 07D-06 від 13.04.2006 р., щодо зміни строків повернення депозитного вкладу.
Матеріали справи свідчать про те, що Матеріали справи свідчать про те, що позивач надіслав на адресу відповідача платіжні доручення №11 від 15.11.2006 р. на сумму 250000 дол. США, № 12 від 15.11.2006 р. на суму 500000 дол. США, № 13 від 15.11.2006 р. на суму 1018865,64 дол. США, № 14 від 15.11.2006 р. на суму 750 000 дол. США.
Факт отримання вказаних платіжних документів підтверджений листом відповідача № 191/08-060871 від 16.11.2006 р. , в якому вказано про неможливість їх виконання у зв’язку з прийняттям Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області по справі № 2з-12/06 ухвали від 21.09.2006 р. про вжиття запобіжних заходів.
Вивчивши вказані документи, керуючись положеннями ст. 223, 294 ЦПК України, суд приходить до висновку, що на час розгляду справи у відповідача відсутні підстави для невиконання вказаних платіжних документів.
Крім того, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про апеляційне оскарження відповідачем з формальних підстав ухвали Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 09.10.2006 р. про скасування запобіжних заходів, суд вважає, що він , використовуючи свої права , передбачені ЦПК України , зробив дії, які порушили права позивача щодо використання на його розсуд належних йому коштів, які знаходились на рахунку № 260004012559403/840, що призвело до порушення права, встановленого у ст. 1060 ЦК України.
За таких обставин, приймаючи до уваги підтвердження матеріалами справи виконання позивачем положень договору №1785 від 01.03.2004 р.( з урахуванням додаткової угоди від 13.03.2006 р.) щодо повідомлення відповідача про дострокове повернення коштів, керуючись ст. 173, 340 ГК України, ст.ст. 13, 16, 1058, 1060 ЦК України , підлягають задоволенню позовні вимоги , щодо спонукання відповідача виконати п.п. 2.2., 2.8., 3.7. договору № 1785 від 01.03.2004 р., виконати платіжні доручення №11 від 15.11.2006 р. на суму 250000 дол. США, № 12 від 15.11.2006 р. на суму 500000 дол. США, № 13 від 15.11.2006 р. на суму 1018865,64 дол. США, № 14 від 15.11.2006 р. на суму 750 000 дол. США.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що обов’язки щодо перерахування коштів, передбачені у договорі №1785 від 01.03.2004 р.( з урахуванням додаткової угоди від 13.03.2006 р.), не є грошовим зобов’язанням, в силу чого не підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 3% річних у сумі 1415,09 дол. США ( 7146,2 грн).
Матеріали справи свідчать про те, що Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області 17.10.2006 р. по справі № 2-1054/06р виніс рішення про відмову у задоволенні позову. За таких обставин, керуючись ст. 223, 294 ЦПК України, приймаючи до уваги розрахунок пені, наданий позивачем у судовому засіданні, яке відбулось 28.11.2006 р., суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача пені за термін з 18.11.2006 р. по 25.11.2006 р. у сумі 1862,96 дол. США.
Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартість на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Ст. 229 ГК України встановлює, що обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій повинні були проведені розрахунки між сторонами, у разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків за офіційним курсом НБУ на день висунення вимог. В силу викладеного суд вважає, що виплата пені відповідачем має здійснюватись в грошовій одиниці України – гривні - по курсу НБК. За таких обставин підлягає стягненню з відповідача пеня у сумі 9407,95 грн.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача згідно зі ст.49 ГПК України у сумі задоволених вимог.
При цьому суд вважає, що позивач заявив вимоги немайнового характеру щодо спонукання відповідача виконати умови договору та виконати платіжні документи ,помилково визначивши суму позову у цій частині у розмірі 1768865,64 дол. США, сума ж майнових вимог складала тільки 18906,2 грн. щодо стягнення пені та 3% річних. За таких обставин сума зайво сплаченого державного мита підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
За згодою представника позивача в ході судового засідання, яке відбулось 28.11.2006 р. , було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У відповідності до ст. 84 ГПК України рішення оформлене і підписане 04.12.2006 р.
Керуючись ст.ст.49, 82-85, 121 ГПК України , суд
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Об’єднаний комерційний банк” ( м.Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, 5, ЗКПО 20685262) виконати п.п. 2.2., 2.8., 3.7. договору № 1785 від 01.03.2004 р., укладеного з Державним акціонерним товаристваом “Чорноморнафтогаз” ( м. Сімферополь, пр.Кірова/пров Совнаркомоский, 52/1 ЗКПО 00153117)
3. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Об’єднаний комерційний банк” ( м.Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, 5, ЗКПО 20685262) виконати оформлені Державним акціонерним товаристваом “Чорноморнафтогаз” ( м. Сімферополь, пр.Кірова/пров Совнаркомоский, 52/1 ЗКПО 00153117) платіжні доручення №11 від 15.11.2006 р. на суму 250000 дол. США, № 12 від 15.11.2006 р. на суму 500000 дол. США, № 13 від 15.11.2006 р. на суму 1018865,64 дол. США, № 14 від 15.11.2006 р. на суму 750000 дол. США.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Об’єднаний комерційний банк” ( м.Сімферополь, вул. К.Либкнехта, 5, ЗКПО 20685262 , кор./р 32006100400 в КРУ НБУ МФО 324485 та інших рахунків) на користь Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” ( м. Сімферополь, пр.Кірова/пров Совнаркомоский, 52/1 ЗКПО 00153117, п/р 26007301320204/980 в філії КЦВ ПІБ МФО 324430 ) 9407,95 грн –пені, 179,08 грн. – держмита, та 88,36 грн. - витрат на ведення процесу.
5. Повернути Державному акціонерному товариству “Чорноморнафтогаз” ( м. Сімферополь, пр.Кірова/пров Совнаркомоский, 52/1 ЗКПО 00153117, п/р 26007301320204/980 в філії КЦВ ПІБ МФО 324430) з Державного бюджету зайво сплачене платіжним дорученням № 10422 від 18.10.2006 р. державне мито у сумі 25225,94 грн.
6. В іншій частині – у позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.