Судове рішення #419010
16102-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318



ПОСТАНОВА


Іменем України

28.11.2006

Справа №2-22/16102-2006


За позовом – ДПІ у м.Керч ( м.Керч, вул.Борзенко, 40)

До відповідача – ТОВ  “Букмекерська контора “Марафон” в особі Керченсьrої філії ТОВ “Букмекерська контора “Марафон” (м.Керч, вул. К.Маркса,19)

Про  стягнення  1310,99 грн.  

Суддя Яковлєв С.В.

                                                                                         За участю секретаря Дулімової В.І.


представники:

Від позивача –  Москвіна І.С. – голов. держ.  под. ін-р., дов. від 20.11.2006 р.

Від відповідача – не з”явився

Сутність спору: ДПІ у м.Керч  (далі позивач) звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ  “Букмекерська контора “Марафон” в особі Керченської філії ТОВ “Букмекерська контора “Марафон” (далі відповідач) про стягнення 1310,99 грн. Позовні вимоги мотивовані тим,  що відповідач  порушив норми Закону України «Про патентування деяких видів  підприємницької діяльності», не сплатив у повному обсязі суми патенту за 2005 р., його заборгованість складає 1241,79 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі  69,20грн.

 Позивач уточнив позовні вимоги ( вих. № 6168/10/10-0 від 03.11.2006 р.), просив стягнути з відповідача  1344,43 грн.

 Позивач під час судового засідання, яке відбулось 13.11.2006 р., заявив клопотання про розгляд справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

     З 01.09.2005р. набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАСУ). Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Переходних положень КАСУ до початку  діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, подвідомчі  господарьским судам відповідно  до ГПК України 1991 р., вирішуються відповідним господарським судом ха правилами КАСУ. При цьому підсудність таких справ визначаеться ГПК України.

     Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних  управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

       Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  державна подакова служба  є центральним органом виконавчої влади. Ст. 10  Закону  передбачена функція державних податкових інспекції в районах, містах,міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій щодо здійснення контролю  за своєчасністю, достовірностю та повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

       За таких обставин, беручи до уваги  те, що позивачем по справі є центральний орган виконавчої влади , який  у правовідносинах з суб’єктами підприємницької діяльності відповідно до положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  реалізує владні  управлінські функції, суд, керуючись  п. 6 Прикінцевих та Переходних положень КАСУ, вважає необхідним  задовольнити клопотання позивача, продовжити розгляд справи згідно з КАСУ.

       Відповідач надіслав письмовий відзив на позов ( вих. № 773 від 18.10.2006 р.), в якому з позовними вимогами не погодився, вказавши, що він сплачував вартість патентів за ставками, встановленими у Законі України «Про патентування деяких видів  підприємницької діяльності»

          Відповідач  явку своїх представників у судові засідання не забезпечив, про час та дні їх проведення були сповіщені належним чином.

        Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем  доказів неможливості забезпечення участі його представників у судових  засіданнях з поважних причин, керуючись ст. 128 КАСУ , вважає можливим продовжити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд

                                           встановив:

        Рішенням Керченської міської ради від 11.07.2003 р. № 576 узгоджено розміщення  Керченської філії ТОВ “Букмекерська контора “Марафон”, яка створена на підставі рішення учасників товариства ,  зафіксованого у протоколі загальних зборів учасників № 73 від 22.10.2002 р.

     Керченська філія ТОВ “Букмекерська контора “Марафон” діє на основі Положення , відповідно до п. 1.2. якого  вона діє на принципах гоподарського розрахунку. Податки за філію  сплачує товариство згідно з чинним законодавством за місцезнаходженням філії ( п. 3.7).

       Статтєю 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» №  2285 від 23.11.2004р., який набув чинності з 01.01.2005р. передбачено, що у 2005 році збільшується вартість торгових патентів за надання послуг у сфері грального бізнесу. Цією ж статтєю передбачені зміни до Закону України «Про патентування деяких видів  підприємницької діяльності» № 98\96 від 23.03.1996р., а саме в статтю 5 Закону, стосовно вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри: «1400», «64000», «4800», «2000», «2400» змінено відповідно цифрами: «4200», «192000», «144000», «6000», «1800», «7200».

          Одночасно, пунктом 15 Прикінцевих положень Закону України № 2505 від 25.03.2005 року  «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких законодавчих актів України»  також передбачені зміни до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96 від 23.03.1996 року, а саме в статтю 5 Закону, стосовно вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри: «1400», «64000», «4800», «2000», «2400» змінено відповідно цифрами: «4200», «192000», «144000», «6000», «1800», «7200».

     Позивач, керуючись вказаними вище положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»,  нарахував відповідачу у 2005 р. плату з товговий патент за надання послуг у сфері грального бізнесу  відповідно до змін,  внесених до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Матеріали справи свідчать про те, що відповідач сплачував торговий патент по ставкам без урахування внесених змін, на час розгляду справи з урахування платежів останнього  його заборгованість склала 1241,79 грн.

       Порядок патентування діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, що провадиться суб’єктами підприємницької діяльності,  встановлений у законі України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності “.

        П.4 ст. 5 вказанного закона визначає, що  торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на термін  60 календарних місяців.

           Відповідно до п.5 ст.5 Закону України “Про патентування  деяких видів підприємницької діяльності” оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання  послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу , суб’єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню  оплату торгового патенту на здійснення операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу за весь період терміну дії торгового патенту, звільняючись  від обов’язкових додаткових внесень вартості  торговельного патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

       Таким чином стає зрозумілим, що відповідно до вказаних норм Закону України “Про патентування  деяких видів підприємницької діяльності” платник податків звільняється від обов’язку додаткового внесення вартості  торгового патенту у разі збільшення його ставки тільки у випадку повної сплати торгового патенту за весь час його дії.

             Як свідчать матеріали справи позивач здійснював оплату вартості патентів щоквартально. За таких обставин суд вважає, що він повінен був сплачувати  у 2005 р. вартість торгових патентів за новими ставками,  встановленими в ст. 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та пунктом 15 Прикінцевих положень Закону України № 2505 від 25.03.2005 року „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких законодавчих актів України",   виконуючи вимоги ст. 5 Закону України “Про патентування  деяких видів підприємницької діяльності” та вибраний їм режим оплати торгового патенту. При цьому суд виходить з того, що положення закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»,не скасовані,  не визнані нечинними, тому  вони , встановлюючи відповідно до ст.92 Конституції України порядок формування Державних бюджетів на 2005 р., обов’язкові для виконання всімі суб’єктами господарювання . Крім того суд також приймає до уваги те, що згідно з ст.4 Бюджетного кодексу України  при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу та закону про Держваний бюджет.

              У зв’язку з наведеним  суд вважає,  що знайшов підтвердження факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати встановленої вартісті торгових патентів, в наслідок чого підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 1241,79 грн. боргу за несплачену вартість торгових патентів за 2005 р.

              Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов’язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов ‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим зобов’язанням є зобов’язання платника  податків сплатити до бюджету або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у сроки, визначені цим законом або іншими законами України, а податковим боргом ( недоїмкою)  є податкове  зобов’язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня , нарахована  на суму такого податкового зобов’язання.

                           Порядок визначення суми податкового зобов’язання  встановлений у ст. 4 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Згідно п.5.1. ст. 5 Закону податкове зобов’язання, самостійно визначене  платником податків у податковій декларації, вважається  узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Податкове зобов’язання  платника податків , нараховане контролюючим органом відповідно до ст. 4 закону , вважається узгодженим  у день  отримання  платником  податків податкового повідомлення ( п.5.2.1.)

                           Згідно з п. 16.1.1. ст.16 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

                           Надані сторонами документи свідчать про те, що у відповідача не виникло податкове зобов’язання по сплаті суми патенту, ні він, ні позивач  не визначили суму податкове зобов’язання у порядку встановленому ст.4 Закону. У зв’язку з наведеним можна зробити висновок , що матеріали справи не підтверджують наявність у відповідача  податкового боргу у розумінні ст.1 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , внаслідок чого згідно з ст.16 закону у позивача були відсутні  правові підстави для нарахування пені.

                           В силу викладеного суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача пені у сумі 102,54 грн.

      Під час судового засідання, яке відбулось 28.11.2006 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 30.11.2006 р.

                Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 П О С Т А Н О В И В :


       Позов задовольнити частково.

       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Букмекерська контора “Марафон” в особі Керченської філії ТОВ “Букмекерська контора “Марафон” (м.Керч, вул. К.Маркса,19, п/р 2600502660049 в АКБ “ПравексБанк” МФО 321983, ЗКПО 26402055 та інших рахунків) до місцевого бюджету м.Керч ( п/р 3141052600019 в УГК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 24030783 код платежу  14071700)  1241,79 грн.

      В іншій частини позовних вимог у позові відмовити.  

      У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 163 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

        Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційну скаргу не подано, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

        Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація