Справа № 161/5547/15-к

Провадження № 1-кп/161/301/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 27 квітня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Покидюка В.М.,

за участю секретаря - Патій І.М.,

прокурора - Турчинської О.Є.,

потерпілого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015030010000407, що надійшло з прокуратури м. Луцька 08.04.2015 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр.України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого водієм ВКФ «Віта авто», раніше не судимого;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, гр.України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожен зокрема, 23.08.2014 близько 03.00 год., за попередньою змовою між собою, перебуваючи поблизу будинку №36, що по вул. Кутузова м. Луцька, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зламу замка водійських дверцят та віджиму капоту, таємно викрали з автомобіля марки «ВАЗ-21013», р.н. НОМЕР_1., акумулятор вартістю 115 грн., автомобільну магнітолу марки «3002U» вартістю 315 грн., дві акустичні колонки загальною вартістю 200 грн., сонцезахисні окуляри вартістю 100 грн., шкіряний чохол з ручки коробки передач вартістю 150 грн. та комплект чохлів до автомобільних сидінь вартістю 500 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 1380 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожен зокрема, своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, скоїли правопорушення, передбачене ст. 185 ч.2 КК України.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожен зокрема, свою вину у таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою між собою визнали повністю. Суду дали показання, що 23.08.2014 близько 03.00 год., попередньо домовившись між собою, перебуваючи поблизу будинку №36, що по вул. Кутузова м. Луцька, зламавши замок водійських дверцят автомобіля марки «ВАЗ-21013» та відкривши капот, таємно викрали акумулятор, автомобільну магнітолу, дві акустичні колонки, сонцезахисні окуляри, шкіряний чохол з ручки коробки передач та комплект чохлів до автомобільних сидінь. Кількості викраденого та суми завданих збитків, кожен зокрема, не заперечують.

Збитки потерпілому частково відшкодували. У вчиненому, кожен зокрема, щиро розкаялись та просили суворо їх не карати.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю ствердив показання обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожного зокрема, щодо фактичних обставин справи. Збитки йому частково відшкодовані, на даний час цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди заявляти не буде.

Крім повного визнання своєї вини самими обвинуваченими ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожним зокрема, їх винність у таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винних.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених, кожного зокрема, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, кожного зокрема, суд не вбачає.

Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожен зокрема, не судимі, до кримінальної відповідальності не притягувались, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнали повністю та щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, вчинений ними злочин, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, збитки потерпілому частково відшкодовані, останній на суворому покаранні обвинувачених не наполягає, тому суд призначає покарання в межах санкції ст. 185 ч.2 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, кожному.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для виправлення обвинувачених, кожного зокрема, та попередження вчинення ними нових правопорушень.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити за належністю законному володільцеві.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинувачених ОСОБА_2., ОСОБА_3, з врахуванням ступеню вини кожного, тобто в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, кожному.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожного зокрема, від відбування призначеного покарання, якщо вони протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, кожному.

Речові докази - автомобільну магнітолу марки «3002U», що передана на зберігання потерпілому - залишити за належністю законному володільцеві - ОСОБА_1

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 в доход держави по 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 14 (чотирнадцять) коп., з кожного, судових витрат у справі за проведення судової-товарознавчої експертизи.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: