ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/1340/15-ц
Провадження № 2/210/1125/15
У Х В А Л А
"22" квітня 2015 р.
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»про стягнення суми вкладів, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_3 звернулася 08.04.2015 року до суду в інтересах ОСОБА_4 з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення суми вкладу в розмірі 650000,00 доларів США та відсотків за вкладом в розмірі 13890,41 долар США.
Також, до суду 08.04.2015 року надійшла письмова заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить накласти арешт на всі кореспондентські рахунки відповідача в межах позовних вимог – 663890,41 долар США, посилаючись на те, що ціна позову є істотною, а відповідач не виконує зобов’язання за договором, не обґрунтовуючи нічим свою відмову. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вищезгадану заяву ухвалою суду від 14 квітня 2015 року було залишено без руху у зв’язку з відсутністю квитанції про сплату судового збору.
21.04.2015 року представник позивача додав до заяви про забезпечення позову квитанцію про сплату судового збору у сумі 121, 80 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як визначено у ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частина 3 ст. 152 ЦПК України зазначає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Види забезпечення позову визначені ст. 152 ЦПК України. Зокрема п. 1 ч. 1 цієї статті передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Тобто, накладення арешту на грошові кошти банку, на думку суду, буде перешкоджати належному його функціонуванню і виконання ним своїх обовязків перед третіми особами,
Позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження того факту, що не накладення арешту на кореспондентські рахунки відповідача може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а також до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
З урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчившись, що між сторонами виник спір, з'ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, вважаю, що реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову відсутня.
Враховуючи вище наведене, правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення банківського вкладу та процентів не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.152, 153, 293 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_3 у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення суми вкладів - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не призупиняє його виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Суддя: Р. Є. Скотар
- Номер: 22-ц/774/1133/К/15
- Опис: про стягнення суми вкладів
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 210/1340/15-ц
- Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг)
- Суддя: Скотар Р. Є.
- Результати справи: Скасовано ухвалу і постановлено нову ухвалу
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.05.2015
- Дата етапу: 22.07.2015
- Номер: 22-ц/774/1218/К/15
- Опис: про стягнення суми вкладів
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 210/1340/15-ц
- Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг)
- Суддя: Скотар Р. Є.
- Результати справи: Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.05.2015
- Дата етапу: 13.10.2015