Справа № 344/18961/14-ц

Провадження № 2/344/1426/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 р. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Гупан Х.М.

представника позивача Матієвського С.В.

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТзОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

до Івано-Франківського міського суду звернулось ТзОВ "Кей-Колект" з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. В позові вказано, що 06/08/2007 р. відповідач та АТ "Укрсиббанк" уклали договір, відповідно до якого відповідач отримав позику в сумі 18000 доларів США на умовах, вказаних в договорі. Однак відповідач не виконав умови договору, а тому позивач просив стягнути заборгованість в примусовому порядку. Оскільки позикодавець за договором позики уступив право вимоги на підставі договору факторингу від 12/11/2011 р. то відповідне право належить позивачу, який і просив стягнути заборгованість з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його з підстав, вказаних в позові.

В судовому засіданні відповідач та його представник заперечили позов з тих підстав, що за договором факторингу позивач придбав вимогу в певній сумі, а не право вимоги за договором, також у позивача відсутня ліцензія на нарахування процентів. Тому відповідач та представник просили суд відмовити в позові.

Судом встановлено наступні обставини.

06/08/2007 р. АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_3 уклали договір, відповідно до якого відповідач отримав позику в сумі 18000 доларів США, що дорівнює 90900 гривень до 05/08/2014 р. під 13,5 % річних зі сплатою процентів щомісячно до 25 числа відповідного місяця.

Відповідно до меморіальних ордерів за 06/09/2007 р., 07/09/2007 р., 03/10/2007 р. 07/08/2007 р., 27/08/2007 р., 16/08/2007 р. відповідач отримав у АТ "Укрсиббанк" грошові кошти в гривнях.

Обставина отримання грошових коштів сторонами та їх представниками не заперечувалась, а тому відповідно по п. 1 ст. 61 ЦПК України є встановленою.

Між сторонами виник спір з приводу того, що відповідач не повинен сплачувати позивачу грошові кошти понад суму боргу на момент укладення договору факторингу, а також не повинен сплачувати проценти, які не нараховані АТ "Укрсиббанк", оскільки, на думку відповідача та його представника, позивач повинен був отримати ліцензію НБУ на нарахування процентів.

В судовому засіданні суд оглянув оригінал договору факторингу та додаток до нього про передачу позивачу права вимоги за відповідним договором факторингу, зміст яких відповідає виписці до додатку №1 до договору факторингу від 12/12/2011р.

12/12/2011 р. між АТ "Укрсиббанк" та ТзОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу, відповідно до п. 1.1 якого позивач отримав у власність права вимоги до боржників АТ "Укрсиббанк", яким також є відповідач. Зазначеним договором не обмежено право вимоги в розмірі на момент укладення відповідного договору, такого обмеження також не встановлено законодавством. Відповідно до п. 3.1. договору факторингу до позивача перейшли права вимоги в день їх уступлення, які полягають у праві вимоги від боржників АТ "Укрсиббанк" виконання усіх зобов`язань за первинними та акцесорними зобов`язаннями.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач зобов`язаний сплатити позивачу грошові кошти в сумі 642220,87 гривень з, обчислених з урахуванням еквіваленту, встановленого на час укладення договору.

Відповідно до п. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до п. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до п. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до п. 1 ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ від 30.03.2012 р. № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" суди повинні виходити з того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Відповідно до п.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач зобов`язаний виконати умови договору позики, права вимоги за якими перейшли до кредитора за договором факторингу.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В п. 1 ст. 60 ЦПК України вказано, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Письмові пояснення відповідача стосуються заперечення проти договору іпотеки, хоча жодних вимог щодо іпотеки позивач до суду не заявив. Заперечення відповідача проти укладення договору факторингу спростовані представником позивача, який надав суду для огляду оригінал спірного договору факторингу.

Відповідно до п. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги за зобов`язанням відповідача повернути отриману позику в еквіваленті до іноземної валюти зі сплатою процентів за користування нею.

Заперечення відповідача та його представника не спростовують обґрунтування позову, а є намаганням уникнути несприятливих наслідків від неналежного виконання договору позики. Позов обґрунтовано належними правовими підставами. Відмова в позові означала б позбавлення позивача його "законних очікувань", що потягло б порушення прав позивача та безпідставне звільнення відповідача від виконання зобов`язань.

Відповідно до зазначеного суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити;

стягнути з ОСОБА_3 (НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-колект" (37825968) заборгованість за кредитним договором №11174042000 від 06/08/2007 р., укладеного між ПАТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_3 в сумі 642220,87 гривень та 3654 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з моменту його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя С.О. Бородовський