Судове рішення #419245
17505-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318



ПОСТАНОВА


Іменем України

19.12.2006

Справа №2-22/17505-2006А


За позовом – ДП “Будівельне управління № 9 ВАТ “Кримбуд” (м. Сімферополь, вул.Шполянськой, 9/9)

До відповідача  -  ДПІ у м.Сімферополь ( м.Сімферополь, вул. Мате Залки1/9)


Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення .

                                                                                                    Суддя   Яковлєв С.В.

                                                                                                За участю  секретаря  ДулімовоїВ.І.

                     Представники:

Від позивача –  Коструба А.В. – пред-к, дов. від 10.10.2006 р.

Від відповідача –   Шугалка Д.І. – голов. дер. подат.інспектор, дов. від 15.08.2006 р.

Сутність спору: ДП “Будівельне управління № 9” ВАТ “Кримбуд”  ( далі позивач)  звернулось до суду   з позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополь ( далі відповідач) від 04.01.2003 р.  № 0000382301/0.  Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення - рішення відповідачем порушені положення Закону України “ Про податок  на додану вартість”. Позивач  заявив клопотання про поновлення сроку звернення до суду , у зв’язку з тим, що всі фінансові документи не були надані  з причин їх надходження у засновника.

              Позивач , керуючись ст. 49 КАСУ , заявив клопотання про залучення для участі у справі третьою особою ВАТ “Кримбуд”.

               Позивачем надана копія статуту , затвердженого  збором акціонерів ВАТ “Кримбуд” (Протокол №5 від 24.06.2001 р.),  відповідно до п. 2.1 якого ДП “Будівельне управління № 9” ВАТ “Кримбуд”   є дочірнім підприємством ВАТ “Кримбуд”  та створено шляхом виделення  згідно з Законами України” Про господарськи товариства”, “Про підприємства в України”, “Про власність”, “Про підприємництво”.  

                ВАТ “Кримбуд” не відповідає по зобов’язанням ДП “Будівельне управління № 9” , яке також не відповідає  по зобов’язанням першого( п. 2.8). Відповідно до п. 2.11. статуту позивач не відповідає по зобов’язанням участників. Учасникі  несут відповідальність у межах вартісті  їх вкладів ( п. 2.12.).

                Відповідно до ст. 53 КАСУ третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, можє виступати суб’єкт, якщо рішення у справі може  вплинути та його права, свободи, інтеси та обов’язки.

                 Вивчивши наданий позивачем статут, суд прийшов до висновку, що рішення по справі не впливає ані на права, ані  на обов’язки ВАТ “Кримбуд”, у зв’язку з чим не підлягає задоволенню клопотання позивача про  залучення для участі у справі третьою особою ВАТ “Кримбуд”.

                 Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вкзавши,  що строк звернення до суду пропущений  з поважних причин.

                 Представник відповідача  під час судового засідання, яке відбулось 21.11.2006 р., надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що податкове повідомлення-рішення від 04.01.2003 р. № 0000382301/0 було прийнято відповідно до закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення позивачем вимог Закону України “ Про податок  на додану вартість”, крім того відповідач  вказав,що позовна заява подана позивачем після спливу строку  для оскарження податкового повідомлення – рішення, встановленого діючим законодавством, зокрема, законом України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у зв’язку з чим згідно з ст.100 КАСУ позовні вимоги не підлягають задоволенню.

               Представник відповідача наполягав на відсутністі підстав для задоволення позовної заяви.

     Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

встановив:

              Позивач  зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності  рішенням виконкому Сімферопольської міської ради від 14.07.97 р. , свідоцтво № 18821200000006248.

              Відповідач з 14.11.2002 р. по 09.12.2002 р.  провів зустрічну перевірку позивача щодо питання  взаємовідносин з Територіальним центром курортології та реабілітації НСУ “Крим” за період з квітня по травень 2001 р.

              За результатами перевірки відповідачем  29.12.2002 р. був складений Акт № 3305/23-2, в якому зафіксовани заниження позивачем  податкових зобов’язань  по ПДВ у розмірі 13381,33 грн.

              Відповідач  на підставі акту перевірки №  3305/23-2136 від 29.12.2002 р.  виніс 04.01.2003 р.  податкове повідомлення-рішення № 0000382301/0 про стягнення з позивача  податкового зобов’язання у сумі 16726,66 грн.

               Матеріали справи свідчать про те, що вказане повідомлення-рішення отримано позивачем, який звернувся у лютому 2003 р. до Господарського суду з позовною заявою про визнання його недісним, який відкрив провадження по справі .

                Господарським судом 30.05.2005 р. по справі №2-23/513-2005 винесено ухвалу про залишення позову без розгляду по п. 5 ст. 81 ГПК України з приччин ненадання позивачем документів , необхідних для вирішення спору.

               Спеціальним законом з питань оподаткування, який встанавлює  порядок погашення зобов’язань  юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов’язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

                Відповідно до п.п. 5.2.5. ст. 5 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з урахуванням строків  давності  платник  податків має право оскаржити до суду  рішення контролюючого органу про  нарахування податкового зобов’язання   к будь-який момент після  отримання відповідного податкового повідомлення.

                Вищий арбітражний суд України у Роз’ясненнях  № 02-5/451 від 12.05.95 р. ( з урахуванням змін № 02-5/594 від 18.08.95 р.) вказав, що чинне законодавство не передбачає винятків щодо поширення позовної давності  на вимоги  про визнання недійсними актів державних органів, тому до позовів про визнання  недійсними актів  державних податкових  інспекцій слід застосовувати загальний строк  позовної давності , тобто три роки ( п.9).

               Ст. 100 КАСУ передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.   

               Матеріали справи свідчать про те, що позивач ще у лютому 2003 р. звернувся до Господаського суду з позовом про визнання недійсним повідомлення-рішення № 0000382301/0 від 04.01.2003 р.

                Господаський суд АРК прийняв до розгляду вказану позовну заяву,  призначив по справі експертизу. Експертиза не була проведена з причин ненадання позивачем необхідних  документів .

                Господарський суд АРК ухвалою від 30.05.2005 р по справі №2-23/513-2005, предметом якої були вимоги по визнанню недійсним податкового  повідомлення-рішення № 0000382301/0 від 04.01.2003 р. ,  позов був залишен без розгляду по п. 5 ст. 81 ГПК України.

               Позовна заява здана представником позивача до господарського суду 16.10.2006р.,   

провадження по справі було відкрито 17.10. 2006 р., тобто після спливу строку звернення до суду для захисту його прав.

                Надані позивачем документи, свідчать про листування з ВАТ “Кримбуд” щодо повернення бухгалтерської документації.

                Але позивачем не надані докази того, що без повернення цих документів він був позбавлений можливості звернутися до господарського суду з позовом про скасування податкового  повідомлення-рішення № 0000382301/0 від 04.01.2003 р.

                Суд також бере до уваги те, що бухгалтерські документи повернути ВАТ “Кримбуд” ще у березні 2006 р., в той час як позивач звернувся до суду  17.10.2006 р., не надавши будь-яких обгрунтувань затримки оскарженя податкового  повідомлення-рішення № 0000382301/0 від 04.01.2003 р. протягом такого тривалого часу.

                 За таких обставин , приймаючи до уваги те, що позивачем не надани докази звернення з адміністративним позовом  по оскарженню податкового повідомлення-рішення № 0000382301/0 від 04.01.2003 р.  після спливу  трирічного теміну з моменту його отримання з поважних причин, суд,  керуючись ст. 15 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 9  Роз’яснень  Вищого  арбітражного суду України № 02-5/451 від 12.05.95 р. ( з урахуванням змін № 02-5/594 від 18.08.95 р.), приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв’язку з пропуском позивачем строку для його оскарження.

    Під час судового засідання, яке відбулось 19.12.2006 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 21.12.2006р.

               Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд  

                                              п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити.

У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація