КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-4490/08 Головуючий у 1 інстанції Довгань К.І. Суддя-доповідач Василенко Я.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Василенка Я.М.,
Суддів: Ситникова О.Ф.,
Бистрик Г.М.,
при секретарі: Литвині О.В.,
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу позивача закритого акціонерного товариства «Украгро НПК» на постанову господарського суду Черкаської області від 20.07.2007 року у справі за його позовом до державної податкової інспекції у Жашківському районі про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
07.05.2007 року ЗАТ «Украгро НПК» звернулося до господарського суду Черкаської області із позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000412351/0 від 08.11.2006 року, № 0000412351/1 від 04.12.2006 року, № 0000412351/2 від 16.02.2007 року, № 0000412351/3 від 27.04.2007 року, № 0000082351/0 від 26.02.2007 року та №0000082351/1 від 27.04.2007 року, прийняті ДПІ у Жашківському районі Черкаської області.
Постановою господарського суду Черкаської області від 20.07.2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач ЗАТ «Украгро НПК» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена із порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ЗАТ «Украгро НПК» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В обгрунтування заявлених вимог апелянт послався на те, що оспорювані рішення протирічать вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Так, на думку позивача, оскільки ним ще до прийняття оспорюваних рішень самостійно були виявлені помилки в раніше поданій декларації з податку на прибуток підприємств та подано уточнюючий розрахунок, то у відповідача були відсутні підстави прийняття вказаних рішень. Крім того, позивач вважає незаконними податкові повідомлення-рішення, що були прийняті відповідачем за результатом розгляду скарг позивача, оскільки прийняття таких рішень у разі залишення скарг без задоволення не передбачено законом.
Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу донараховано податкові зобов’язання по податку на прибуток підприємств та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії акту від 27.10.2006 року № 19/23-01/31961067 «Про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Украгро НПК» код 31961067 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року» (а.с. 11-64) на підставі направлення від 11.09.2006 року № 13 відповідачем було проведено зазначену перевірку в ході якої було встановлено, що позивачем в порушення пп. 8.2.2 п. 8.2 та пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, через помилки в розподілі основних фондів за групами обліку та, як наслідок, застосування відмінних від передбачених Законом норм амортизації, завищено суму амортизаційних відрахувань у періоді, що перевірявся, на загальну суму 52950 грн. Крім того, в порушення абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону № 334 до валових витрат першого півріччя 2006 року віднесено 832554 грн. не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Вищевикладене, за висновками акту перевірки, призвело до зниження податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства у перевіреному періоді на 221376 грн.
В ході перевірки позивач 09.10.2006 року подав до ДПІ у Жашківському районі уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням помилок в якому визначено суму заниженого об’єкту оподаткування за перше півріччя 2006 року на загальну суму 832554 грн., суму недоплати податку на прибуток , нарахованого у зв’язку з виправленням помилки в сумі 208139 грн. та у зв’язку з виявленням помилки самостійно нараховано штрафну санкцію у розмірі п’яти відсотків на суму 10407 грн. В цей же день суму недоплати податку, самостійно визначену в уточнюючому розрахунку, платіжним дорученням від 09.10.2006 року № 469, на суму 209000 грн., позивач перерахував до бюджету (а.с 98).
На підставі акту перевірки, керуючись пп. «б» п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000412351/0 від 08.11.2006 року (а.с. 66), яким позивачу донараховано податкові зобов’язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 221376,50 грн. та згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції за визначену перевіркою недоплату податку на прибуток в розмірі 46324,35 грн.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0000412351/0 від 08.11.2006 року позивач звернувся зі скаргою до ДПІ у Жашківському районі (а.с. 67-70). За результатами розгляду скарги відповідачем було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 2743/25 від 04.12.2006 року (а.с. 71-73), яким податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення.
На підставі рішення ДПІ у Жашківському районі від 04.12.2006 року прийнятого за розглядом первинної скарги було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2006 року № 0000412351/1 (а.с. 74), яким позивачу донараховано податкові зобов’язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 221376,50 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції за визначену перевіркою недоплату податку на прибуток в розмірі 46324,35 грн.
Не погоджуючись з результатами розгляду первинної скарги, позивачем було подану повторну скаргу до ДПА в Черкаській області на податкове повідомлення-рішення № 0000412351/0 від 08.11.2006 року та № 0000412351/1 від 04.12.2006 року, надіслане за результатами розгляду первинної скарги (а.с. 75-78).
За результатами розгляду повторної скарги рішенням № 2069/25-00 від 08.02.2007 року (а.с. 79-83) ДПА в Черкаській області збільшила суму податкових зобов’язань на 1092,00 грн., в тому числі 728,00 грн. основного платежу. На підставі рішення № 2069/25-00 від 08.02.2007 року прийнятого за розглядом повторної скарги відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000082351/0 від 26.02.2007 року (а.с. 84), яким позивачу донараховано податкові зобов’язання по податку на прибуток в сумі 728,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) в сумі 364,00 грн. та № 0000412351/2 від 16.02.2007 року (а.с. 85), яким позивачу донараховано податкові зобов’язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 221376,50 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції за визначену перевіркою недоплату податку на прибуток в розмірі 46324,35 грн.
Не погодившись з результатами розгляду повторної скарги позивачем подано скаргу до ДПА України (а.с. 86-89), за результатами розгляду якої рішенням від 18.04.2007 року № 3786/6/25-0115 скаргу позивача залишено без задоволення (а.с. 92-95). За результатами розгляду даної скарги відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000412351/3 від 27.04.2007 року (а.с. 97), яким позивачу донараховано податкові зобов’язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 221376,50 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції за визначену перевіркою недоплату податку на прибуток в розмірі 46324,35 грн. та №0000082351/1 від 27.04.2007 року (а.с. 96), яким позивачу донараховано податкові зобов’язання по податку на прибуток в сумі 728,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) в сумі 364,00 грн. Правильність розрахунків вищезазначених сум позивачем у суді не оспорювалися.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III, відповідно до яких контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях. Крім того, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у пп. «б» п. 4.2.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 % такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III від 21.12.2000 року платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань адміністративні штрафи не накладаються.
При цьому, згідно податкового роз’яснення щодо граничних строків сплати податкового зобов’язання, визначеного платником у новій (уточненій) податковій декларації, що містять виправлені показники, затвердженого наказом ДПА України від 22.10.2002 року № 503, якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, але до початку перевірки контролюючим органом не подав нову (уточнюючу) податкову декларацію та/або самостійно не погасив суму недоплати та штраф (якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового зобов’язання), то правило, установлене п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III від 21.12.2000 року, до такого платника податків не застосовується.
Крім цього, пп. 2.3 п. 2 «Порядку складання декларації з податку на прибуток» затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 передбачено, що платник податків , який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний до початку його перевірки податковим органом подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період.
Виходячи із аналізу зазначених норм права та враховуючи те, що факт заниження податкового зобов’язання позивачем виявлено в ході перевірки податковим органом, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо нарахування позивачу податку на прибуток в сумі 208139 грн. та застосування на загальних підставах штрафних (фінансових) санкцій за його недоплату за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідають вимогам чинного законодавства.
Твердження апелянта про відсутність передбаченої законодавством можливості прийняття таких рішень у разі залишення скарги платника податку без задоволення безпідставні виходячи із наступного.
Так, відповідно до п. 5.3 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758 у разі, якщо сума податкового зобов’язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається, податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 – для першої, 2 – для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов’язання.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що чинним законодавством передбачена можливість прийняття податкових повідомлень у разі залишення скарги платника податку без задоволення, що спростовує доводи апелянта, а тому, в цілому вважає, що вимоги позивача про скасування спірних податкових повідомлень-рішень є безпідставними, а рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є правомірним.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу позивача закритого акціонерного товариства «Украгро НПК» – залишити без задоволення, а постанову господарського суду Черкаської області від 20.07.2007 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді: