Справа №539/1374/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Жаги Е. Г.

при секретарі: Гусак А.О.,

розглянувши матеріали подання старшого державного виконавця ВДВС Лубенського МРУЮ ОСОБА_1, погоджене із в.о. начальника ВДВС Лубенського МРУЮ ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В :

До Лубенського міськрайонного суду надійшло подання старшого державного виконавця ВДВС Лубенського МРУЮ ОСОБА_1, погоджене із в.о. начальника ВДВС Лубенського МРУЮ ОСОБА_2 про обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_3 до виконання ним своїх зобов’язань по виконавчому провадженню №552/3/ ЄДРВП № 40425420 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості по аліментах в сумі 18 312 гривень.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Представник ВДВС Лубенського МРУЮ до суду не з’явився , про те письмово заявив клопотання про розгляд справи без його участі .

Суд, вивчивши матеріали, долучені державним виконавцем до подання, приходить до переконання, що таке подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Пунктом 2 ст. 6 Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов’язань, або забезпечення заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Відповідно до роз’яснень Верховного Суду України, викладених у листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо). Відповідно до положення ч.2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання».

Слід також, зазначити, що у поданні старшого державного виконавця ВДВС Лубенського МРУЮ ОСОБА_1 не зазначено підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон, суб'єкт подання не надав доказів того, що боржник має паспорт для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно має реальну можливість виїхати за кордон.

За встановлених обставин, суд приходить до переконання про відсутність достатніх правових підстав для обмеження боржнику ОСОБА_3 на час розгляду судом подання у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст. 208-210, 377-1 ЦПК України, ст.ст. 2, 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХ В А Л И В:

Відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця ВДВС Лубенського МРУЮ ОСОБА_1, погодженого із в.о. начальника ВДВС Лубенського МРУЮ ОСОБА_2 від 09.04.2015 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3.

Дана ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 5 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційних скарг через Лубенський міськрайонний суд.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_5 Е. Г.