Долинський районний суд Кіровоградської області

110 м. м. Долинська Долинський район Кіровоградська область Україна 28500

Справа № 388/326/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2015 м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого – судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Іскри А.А.,

державного виконавця Павика Д.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_1, погодженого з начальником ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, –

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_1 звернувся до суду з цим поданням погодженим з начальником ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області (далі – ДВС) знаходиться виконавчий лист № 388/326/14-ц від 17 вересня 2014 року, виданий Долинським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дітей.

21 вересня 2014 року державним виконавцем з примусового виконання вищезазначеного рішення суду відкрито виконавче провадження.

Заборгованість зі сплати аліментів станом на 1 квітня 2015 року, становить 4043,20 грн. Аліменти боржник не сплачує, не працює, майна не має.

За зазначених обставин боржник повинен бути обмежений у праві виїзду за межі України.

В судовому засіданні представник відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області – державний виконавець Павик Д.В. подання підтримав, просив його задовольнити за обставин зазначених у ньому.

Суд, заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи за поданням, а також матеріали виконавчого провадження, що стосуються розгляду надісланого подання, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про відмову в задоволенні подання з таких підстав.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Судом установлено, що рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 березня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи сплату з 18 лютого 2014 року до досягнення дітьми повноліття.

На підставі вищезазначеного рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 березня 2014 року, 17 вересня 2014 року судом було видано виконавчий документ.

21 вересня 2014 року з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. N 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон N 3857-XII).

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

1. якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2);

2. якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п. 5);

3. якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону N 3857-XII передбачено можливість тимчасового обмеження у виїзді з України, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші неврегульовані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

За змістом цього пункту можливість обмеження у виїзді не пов'язується з розглядом цивільних справ, а передбачається така можливість для громадян суб'єктів цивільних відносин, які мають неврегульовані відносини до судового розгляду.

За змістом частин 1, 2 ст. 8 Закону N 3857-XII дії з відмови у виїзді з України через підстави, передбачені пунктами 1, 2, 6 - 8 ч. 1 ст. 6 цього Закону, можуть бути оскаржені громадянами у судовому порядку.

Це свідчить про те, що дії відповідних органів щодо обмеження виїзду ґрунтуються не на судовому рішенні, а на нормах ст. 6 зазначеного Закону й дії органу (посадової особи) такого обмеження можуть перевірятися в судовому порядку за скаргою особи, яка зазнала обмеження, в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку, що вирішення судом питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 3771 ЦПК України, та за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ст. 11 Закону N 606-XIV «Про виконавче провадження» (з наступними змінами) у зв'язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону N 3857-XII).

Відповідно до викладеного, однією з підстав для обмеження у виїзді за межі України є встановлення ухилення боржника від виконання судового рішення, в цьому конкретному випадку рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 березня 2014 року.

Вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону N 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону N 606-XIV словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Тобто під ухиленням в цій конкретній ситуації варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 3771 ЦПК України подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

З надісланого подання державного виконавця та доданих до нього матеріалів не вбачається посилання на будь-які діяння боржника спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є реальні можливості, а також відсутні об’єктивні причини невиконання конкретного обов’язку, окрім як формальне посилання на ухилення боржника від виконання рішення суду. Натомість убачається, а також установлено судом, згідно пояснень державного виконавця, досліджених доказів, що боржник не працює, будь-якого майна не має, що відповідно дає підстави вважати про відсутність у нього можливостей виконувати обов’язок щодо сплати аліментів.

За вищезазначених обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість подання державного виконавця та, про відмову в його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 377-1, 293 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_1, погодженого з начальником ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_7