ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
05.12.2006 |
Справа №2-22/16587-2006А |
За позовом - СПД ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1)
До відповідача - ДПІ в м. Сімферополі ( м. Сімферополь, вул.М.Залкі 1/9).
Про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суддя ЯковлєвС.В.
За участю секретаря Дулімової В.І.
представники:
Від позивача - ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_1
Від відповідача - Підровнова Є.В. - стар.держ.под.інспектор, дов від 23.10.2006 р.
Сутність спору: СПД ОСОБА_1 ( далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив відновити строк на подачу адміністративного позову про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2006 р. № НОМЕР_2 ДПІ у м.Сімферополь ( далі відповідач), згідно з яким йому нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 36859,85 грн. , зокрема 24573,23 грн. за основним платежем та 12286,62 грн. за штрафними санкціями, а також просив визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 21.09.2006 р. № НОМЕР_2 відповідача, згідно з яким йому нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 36859,85 грн. , зокрема 24573,23 грн. за основним платежем та 12286,62 грн. за штрафними санкціями та скасувати вказане повідомлення рішення. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.
Керуючись ст. 52 КАСУ , позивач надіслав до суду клопотання про зменшення позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.09.2006 р. № НОМЕР_2 відповідача, згідно з яким йому нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 36859,85 грн. , зокрема 24573,23 грн. за основним платежем та 12286,62 грн. за штрафними санкціями.
Представник позивача під час судового засідання , яке відбулось 14.11.2006 р., підтвердив відмову від п.1 та п.2 вимог, викладених у позовній заяві.
Суд, керуючись ст. 157 КАСУ , ухвалою від 14.11.2006 р. прийняв відмову позивача від вимог адміністративного позову , викладених у п.п. 1, 2 прохальної частини позовної заяви, закривши провадження у справі в зазначеній частині.
Представник відповідача під час судового засідання, яке відбулось 04.11.2006 р., надав заперечення на позовну заяву ( вих. № 19164/10 від 30.10.2006 р.) , в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що у позивача згідно з законом України “Про податок на додану вартість” не було підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у зв'язку з тим, що засновницькі документи ТОВ “Мак-Грін” згідно з рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 10.03.2004 р. визнані недійсними з моменту їх державної реєстрації.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
встановив
У період часу з 31.08.2006 р. по 06.09.2006 р. відповідачем проводилась документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 р. по 01.04.2005 р. За результатами вказаної перевірки 11.09.2006 р. складено акт № НОМЕР_3.
У вказаному акті перевірки зафіксовани висновки відповідача про те, що позивач в порушення п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” включив до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку, сплачені в якості составної частини ціни товарів, придбаних у ТОВ “Мак-Грін”, установчі документи якого були визнани недійсними з моменту їх державної реєстрації рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 10.03.2004 р. Відповідачем зроблений висновок про те, що в наслідок зазначених дій позивач зменшив податкове зобов'язання з ПДВ на суму 24573,23 грн., у тому числі у 2 кв.2003 р. - на 7044,19 грн., у 3 кв.2003 р. - на 3283,35 грн., у 4 кв. 2003 р. - на 8648,66 грн., у 1 кв. 2004 р. - на 2285,82 грн., у 2 кв. 2004 р. - на 1934,20 грн., у 3 кв. 2004 р. - на 1377,01 грн.
На підставі акту перевірки від 11.09.2006 р. № НОМЕР_3 відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 21.09.2006 р. № НОМЕР_2, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 24573,23 грн. та відповідно до п.п.17.1.3 ст. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовані фінансові санкції у сумі 12286,62 грн. - у розмірі 50% від суми донарахованого податкового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ст. 9 Кодексу адміністративного кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому ) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).
Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.
П.п. 7.4.1. п. 7.4 Закону України “Про податок на додану вартість” визначає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).
Відповідачем надана копія рішення Оболонського районного суду м. Київа від 10.03.2004 р. , яким був задоволений позов Головного відділу податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі м.Київа , визнані недійсними з 18.09.2002 р. установчий договір та статут ТОВ “Мак-Грін” та свідоцтво про реєстрацію платника Податку на додану вартість № НОМЕР_4 .
Матеріали справи свідчать про те, що за період часу з квітня 2003 р. по серпень 2004 р. позивач отримав від ТОВ “Мак-Грін” продукції на суму 147439,37 грн. ( у тому числі ПДВ у розмірі 24573,23 грн.), сплативши останньому у повному обсязі зазначену суму.
З пояснень сторін стає зрозумілим, що позивач, який мав права на бюджетне відшкодування по ПДВ, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з ТОВ “Мак-Грін” ПДВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.
Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ , не надав доказів того, що позивач знав про рішення Оболонського районного суду м.Києва від 10.03.2004 р.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ , які були не менш сум його зобов'язань по ПДВ у вказані звітні періоди, суд вважає, що позивач правомірно включив 24573,23 грн. до сум бюджетного відшкодування, а саме у 2 кв.2003 р. - у розмірі 7044,19 грн., у 3 кв.2003 р. - ну розмірі 3283,35 грн., у 4 кв. 2003 р. - у розмірі 8648,66 грн., у 1 кв. 2004 р. - у розмірі 2285,82 грн., у 2 кв. 2004 р. - у розмірі на 1934,20 грн., у 3 кв. 2004 р. - у розмірі. 1377,01 грн.
Суд не може погодитись з твердженнями відповідача про те, що у зв'язку з визнанням Оболонським районним судом м. Києва недійсним свідоцтва про реєстрацію ТОВ “Мак-Грін” платником Податку на додану вартість № НОМЕР_4 на момент перевірки позивача суми ПДВ у вказаних вище сумах , попередньо включені останнім до податкового кредиту , залишились не підтвердженими зазначеними у п. 7.4. Закону України “Про податок на додану вартість” документами. При цьому суд бере до уваги те, що матеріали справи свідчать про оформлення значної кількості податкових накладних ТОВ “Мак-Грін” до вступу в силу зазначеного рішення, а матеріалами справи не підтверджується те, що позивач , здійснюючи з останнім правочини, взагалі знав про ухвалення цього рішення.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за вказаний період часу на 24573,23 грн .
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.
Як зазначено вище , суд не встановив в діях позивача по віднесенню до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 24573,23 грн., сплаченої під час розрахунків за отриманий від ТОВ “Мак-Грін” товар. За таких обставин у відповідача булі відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій у сумі 12286,62 грн.
Крім того. суд приймає до уваги, що під час розгляду справи ТОВ «Мак-Грін» не виключений з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Таким чином, суд приходить до висновку , що відповідач в акті № НОМЕР_3 зробив невірні висновки, які не відповідають діючому законодавству, що призвело до необгрунтованного нарахування ним штрафних санкції та винесення їм незаконного податкового повідомлення-рішення.
В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги у частині скасування податкового повідомлення рішення відповідача від 21.09.2006 р. № НОМЕР_5 підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Під час судового засідання, яке відбулось 05.12.2006 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 08.12.2006р.
Керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Сімферополі ( м. Сімферополь, вул.М. Залкі 1\9) від 21.09.2006 р. № НОМЕР_2 , згідно з яким СПД ОСОБА_1( АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_6) нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 36859,85 грн. , зокрема 24573,23 грн. за основним платежем та 12286,62 грн. за штрафними санкціями.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь СПД ОСОБА_1( АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_6) 3грн.40 коп. державного мита.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.