ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
РІШЕННЯ
Іменем України
21.11.2006 | Справа №2-22/9069-2006 |
За позовом СПД Карян Л.С., смт. Леніне
До відповідачів 1) Ленінської селищної ради , смт. Леніне
2) МКП “Гермес Плюс”, Ленінський район
Про визнання припинення права користування земельною ділянкою.
Суддя Яковлєв С.В.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Карян Л.С. – паспорт ЕЕ №603885
Мартьянов А.В. – пред-к дов. від 21.11.2005 р.
Від відповідачів: 1) Кім І.О. – юрис.кон-т, дов від 07.09.2006 р.
2) не з’явився
Сутність спору : СПД Карян Л.С. (далі позивач) звернулась до суду з позовом , в якому просить визнати припиненим право користування МДП “Гермес Плюс” земельною ділянкою площею 652,06 кв.м., яка входить в загальну ділянку відповідно до Державного Акту на постійне право користування земельною ділянкою площею 0,89 га серія I-КМ № 004785, який наданий МДП “Гермес Плюс” на підставі рішення 3 сесії 22 скликання Ленінського ради народних депутатів від 14.06.96 р., у зв'язку з припиненням юридичної особи МДП “Гермес Плюс” з 14.03.2001 р. та фактичним та правомірним користуванням вказаною земельною ділянкою позивачем у зв'язку з регістрацією права власності на павільйон закритого типу , розташованого за адресою : Ленінський район, смт. Леніне, вул. Енгельса, 11 “А” . Вимоги мотивовані тим, що позивач має право власності на об’єкт нерухомості , який розташований на вказаної земельної ділянці, тому відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України має право на користування земельною ділянкою, на який цей об’єкт розміщений.
Керуючись ст. 22 ГПК України, позивач уточнив позовні вимоги, просив встановити безстроковий земельний сервітут , яким спонукати відповідачів не заважати йому здійснювати у повному обсязі право власника павільйону, який розташований за адресою : Ленінський район, смт. Леніне, вул. Енгельса, 11 “А”.
Під час судового засідання , яке відбулось 19.10.2006 р., представник позивача уточнив позовні вимоги, просив визнати за позивачем право на оренду земельної ділянки загальної площі 600, 2 кв.м., яка розташована за адресою: смт. Леніне, вул. Енгельса, 11 “А”.
Ленінська селищна рада (далі відповідач) надала відзив на позов ( вих. 623/04-21 від 21.11.2005 р.), в якому з позовними вимогами не погодилась, вказавши , що у позивача згідно з Земельним кодексом України не виникло ані права на оренду земельної ділянки, ані права на земельний сервітут.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Суд ухвалою від 08.11.2005 р. залучив до участі у справі другим відповідачем МКП “Гермес Плюс” , виключивши його з числа третіх осіб.
МКП “Гермес Плюс” відзив на позов до суду не надіслало, явку свого представника у судові засідання , не забезпечило, про час та день їх проведення було сповіщено належним чином, доказів неможливості участі представника та надання пояснень з поважних причин не надіслало.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає можливим продовжити розгляд справи по наявним у ній матеріалам.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників сторін , суд
в с т а н о в и в:
Виконком Ленінської селищної ради 25.06.2003 р. прийняв рішення про узгодження реконструкції позивачем навесу по продажу сільськогосподарської продукції.
Ленінська района державна адміністрація 24.12.2003 р. прийняла розпорядження № 1229 , яким затвердила Акт державної технічної комісії по прийманню до експлуатації реконструкції навесу сільськогосподарської продукції под павільйон закритого типу на селищному ринку МКП “Гермес Плюс” в смт.Леніне, вул. Енгельса, загальною площею 472,6 кв.м. Позивачу було дозволено введення в експлуатацію павільйону закритого типу після реконструкції навесу сільськогосподарської продукції под павільйон закритого типу на селищному ринку МКП “Гермес Плюс” в смт.Леніне, вул. Енгельса.
На підставі рішення виконкому відповідача № 202 від 28.07.2004 р. позивач зареєстрував право власності на павільйон закритого типу, розташований за адресою: смт.Леніне, вул. Енгельса 11 “А” ( далі об’єкт), отримав 21.09.2004 р. свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серія САА № 311159.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України ( далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Серед передбачених ст. 12 цього Кодексу повноважень сільських, селищних , міських рад в області земельних відношень є передача земельних ділянок у власність або користування громадянам та суб’єктам господарської діяльності.
Ст. 83 ЗК України визначає, що у комунальній власності знаходяться всі землі в межах населених пунктах, окрім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розміщені об'єкти комунальної власності. При цьому п.3 ст. 84 ЗК України дає вичерпний перелік земель, які не можуть передаватись в комунальну власність.
Згідно зі ст. ст. 123, 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності , здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки за проектами відводу цих ділянок , за умови звернення у відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який розглядає заяву та у місячний термін дає відповідь на цю заяву. Рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про відмову у наданні земельної ділянки у користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів , затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Згідно зі ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю або споруду до юридичної особи, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Ст. 152 ЗК України визначає, що одним з шляхів захисту прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки є визнання прав.
Ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 ).
До виключної компетенції селищних рад, передбачених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що сільські, селищні, міські, районні в місті, районні, обласні ради проводять свою роботу сесійно. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні й інші акти у формі рішень, що доводяться до відома населення (ст. 59 Закону).
Матеріали справи свідчать про те, що позивач , діючи відповідно до ЗК України, Закону України “Про оренду землі” , Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” направив на адресу відповідача 08.11.2004 р. заяву про вирішення питання щодо користування земельною ділянкою площею 0.635 га , на який розташований об’єкт. На зазначеній заяві є відмітка відповідача про її одержання 08.11.2004 р. ( вхід.№ 597/04-22).
Відповідач розглянув вказаною заяву позивача, надіслав на його адресу листа № 04-21/593 від 16.11.2004 р., в якому запропонував звернутись до МКП “Гермес Плюс” за рішенням питання землекористування ділянкою, на якій розташований об’єкт. У вказаному листі він вказав, що земельна ділянка, на якій розташований павільйон позивача, переданий у постійне користування МКП “Гермес Плюс”.
У матеріалах справи є копія Державного акту на право постійного користування землею I-КМ № 004785 , яким підтверджено відповідно до рішення 3 сесії 23 скликання Ленінської раді народних депутатів від 14.06.96 р. право Малого державного підприємства “Гермес Плюс” на постійне користування 0,89 га землі.
Відповідач 22.12.2000 р. на 15 сесії 23 скликання прийняв рішення, відповідно до якого Мале державне підприємство “Гермес Плюс” перереєстровано у Мале комунальне підприємство “Гермес Плюс”. Відповідач у п. 2 вказаного рішення затвердив статут МКП “Гермес Плюс”.
У матеріалах справи є копія Статуту МКП “Гермес Плюс”, який затверджений рішення відповідача від 22.12.2000 р. та перереєстрований розпорядженням Ленінської державної адміністрації № 128 від 14.03.2001 р. У р.1 вказаного визначено, що МКП “Гермес Плюс” є комунальним підприємством, власником якого є Ленінська селищна територіальна громада. У вказаному статуті не визначено, що МКП “Гермес Плюс” є правонаступником прав та обов’язків Малого державного підприємства “Гермес Плюс”.
Вивчивши вказані документи суд приходить до висновку , що після прийняття відповідачем 22.12.2000 р. рішення про перереєстрацію Малого державного підприємства “Гермес Плюс” та затвердження статуту МКП “Гермес Плюс”, втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею I-КМ № 004785, а пердбачено ст. 83 ЗК України права власності на земельну ділянку площею 0,89 га, яка перебувала у постійному користуванні у Малого державного підприємства “Гермес Плюс”, знову у повному обсязі виникло у Ленінської селищної територіальної громади
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідачем не представлені докази розгляду заяви позивача у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також не надані докази того, що на момент звернення першого з заявою вказана земельна ділянка була передана у власність або користування іншим суб’єктам господарювання, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 82, 120, 152 ЗК України, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача по визнанню за ним права на оренду земельної ділянки , під об’єктом, право власності на який зареєстровано за ним.
Суд, для повного з’ясування обставин справи ухвалою від 21.11.2005 р. провадження по справі зупинив, призначивши землевпорядну експертизу, на вирішення експертів поставив у тому числі і питання про площу земельної ділянки, на якій розташований об’єкт, право власності позивача на який зареєстровано за позивачем , а також площу земельної ділянки необхідної для обслуговування цього об’єкту.
У матеріалах справи є висновок експерта № 246 Е від 17.05.2006 р., в якому зафіксовано, що площа земельної ділянки, на якій розташований об’єкт, право власності на який зареєстровано за позивачем , складає 495,1 кв.м., для обслуговування цього об’єкту, необхідна земельна ділянка площею 600,2 кв.м.
В силу викладеного , суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача по визнанню за ним права на оренду земельної ділянки , під об’єктом, право власності на який зареєстровано за ним, площею 600,2 кв.м.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ХПК України.
У ході судового засідання, що відбулося 07.11.2006 р., за згодою представника позивача були оголошені вступна і резолютивна частини рішення. У відповідності зі ст. 84 ХПК України, рішення оформлене і підписане 24.11.2006р.
Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 ХПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити .
2. Визнати за Суб’єктом підприємницької діяльності Карян Лєної Степанівной (смт. Леніне, вул.. Заводська, 1 ІПН 2508315243) право на оренду земельної ділянки загальної площі 600, 2 кв.м., яка розташована за адресою: смт. Леніне, вул. Енгельса, 11 “А”.
3. Стягнути з Ленінської селищної ради ( смт. Леніне вул.Дзержинського 6, ЗКПО 33213815500166 УГК в АРК МФО 824032 та інших рахунків) на користь Карян Лєни Степанівни (смт. Леніне, вул. Заводська, 1 ІПН 2508315243, банківські реквізити невідомі) 85 грн. - держмита, 118 грн. – витрат на ведення процесу.
Накази видати після вступу рішення в силу
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.