ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2015 року Справа № 876/2420/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м. Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2015 року у адміністративній справі №161/20170/14-а, 2а/161/55/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м. Луцьку Волинської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 03.12.2014 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України м. Луцьку Волинської області в якому просить визнати протиправними дії відповідача про відмову йому у перерахуванні пенсії у розмірі 90% від заробітної плати.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2015 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років, виходячи з 90% від середнього заробітку. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у відповідності до довідки прокуратури Волинської області №18/21 від 30.01.2013 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 11.03.2002 року), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, починаючи з 01.07.2012 року та здійснити відповідні виплати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на, що на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено призначення пенсії працівникам прокуратури в розмірі 70% від суми їхньої місячної заробітної плати, а не в розмірі 90%, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ОСОБА_1 перебуває в управління Пенсійного фонду України м. Луцьку Волинської області де отримує пенсію призначену на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
18.11.2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку щодо перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до постанови КМУ №505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Листом від 01.12.2014 року №522/Ч-01 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки пенсія обчислюється з середньомісячної заробітної плати станом на 01.07.2012 року в розмірі 80% заробітної плати.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач протиправно здійснив перерахунок пенсії позивачу із врахуванням змін, внесених до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», оскільки дані зміни стосуються осіб, які вийшли на пенсію після набрання змінами сили і не повинні застосовуватися до правовідносин, які виникли раніше.
Колегія суддів апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1,2,3 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (який був чинний на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
За приписами ч. 18, ч. 19 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка набрала чинності 14.06.2012 року, працівники прокуратури мають право на перерахунок пенсії з 1 липня 2012 року. При цьому, розмір пенсії обчислюється за нормами Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час набрання чинності постановою КМУ від 31.05.2012 року №505 та з урахуванням п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Згідно з ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 17.05.2012 року) пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач неправомірно провів позивачу перерахунок пенсії з 01.07.2012 року в розмірі 80% від суми заробітної плати, оскільки, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на момент виходу позивача на пенсію.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Таким чином, судом не враховано тієї обставини, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише 11.12.2014 року та не надав доказів того, що ним був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги в частині виплат за період з 01.07.2012 року по 10.06.2014 року включно слід залишити без розгляду.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про часткове задоволення позову з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м. Луцьку Волинської області - задовольнити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 січня 2015 року у адміністративній справі №161/20170/14-а, 2а/161/55/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України м. Луцьку Волинської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від суми місячного заробітку відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України м. Луцьку Волинської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії починаючи з 11 червня 2014 року з розрахунку 90% від суми заробітної плати в розмірі, зазначеному в довідці прокуратури Волинської області №18/21 від 30.01.2013 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Позовні вимоги в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України м. Луцьку Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії за період з 01.07.2012 року по 10.06.2014 року включно - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
В.М. Каралюс