Справа № 2-1269/2009 р

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 лютого 2009  року        

Керченський  міський суд Автономної Республіки Крим   

                                            у складі:  судді - Кузьміної О.М.

                                            при секретареві    - Тищенко Н.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася  до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 20.06.1997 р. вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від спільного життя  мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2,  оскільки спільне життя з відповідачем не склалося, тому що вони втратили почуття любові й взаєморозуміння, припинили шлюбно-сімейні відносини з 20 листопада 2008 р., сім'я розпалася остаточно, подальше спільне проживання з відповідачем і збереження їхнього шлюбу неможливо.

              У судовому засіданні позивачка  підтримала позовні вимоги.

    Відповідач у попередньому судовому засіданні позов визнав, при цьому пояснив що з листопада 2008 року вони з позивачкою припинили шлюбно-сімейні відносини, наміру зберегти сім'ю він немає.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього же Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що сторони одружені з 20 червня 1997 р., від спільного життя мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, подружжя втратили почуття любові й взаєморозуміння, припинили шлюбно-сімейні відносини з листопада 2008 р. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу та відповідач не заперечує проти позовних вимог. На думку суду, при таких обставинах подальше спільне проживання подружжя й збереження шлюбу неможливо, у зв'язку з чим шлюб між ними має бути розірвано.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до  ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Розмір понесених позивачкою судових витрат, а саме: сплата судового збору в розмірі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн., підтверджується  наявними у справі документами - квитанціями (а.с.1,2).

 Таким чином, понесені позивачкою судові витрати в розмірі 16 грн. повинні бути стягнути на її користь з відповідача.

        На підставі ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 130, 174, 209, 212, 214-215  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

          Шлюб, зареєстрований 20 червня 1997 р., у відділі РАГС виконкому Керченської міської Ради АР Крим, актовий запис № 353, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1,   розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2  держмито в доход держави в сумі 17 (сімнадцять) грн.,  ОСОБА_1 від сплати держмита  звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по справі у розмірі 16 (шістнадцять)  грн.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Керченський міський суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя         (підпис)          Кузьміна О.М.

З оригіналом згідно: суддя -