а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2009 р. Справа № 2-а-14279/08/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,
При секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
За участю представників сторін:
позивача : Мельник Т.І.
відповідача : Писарської М.І.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Северинівське плюс"
про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю " Северинівське плюс " про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 6414,29 грн. та пені у розмірі 616,80 грн. за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2007 р.
Позов мотивований тим, що відповідачем, всупереч вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не забезпечено встановленого нормативу 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда, не розраховано суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. За порушення вимог даного Закону відповідачеві нараховано адміністративно-господарські санкції в розмірі 6414,29 грн. та пеню в сумі 616,80 грн.
Оскільки товариством кошти в добровільному порядку не сплачено, Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до суду з зазначеними вимогами.
Ухвалою суду від 16.12.2008 року провадження по справі відкрито.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задоволити. Заявлені вимоги мотивувала обставинами, наведеними в адміністративному позові.
Відповідач не погодилась з позовними вимогами, надавши суду відповідні заперечення, і просила в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування своїх пояснень остання зазначила, що працевлаштування осіб в товаристві "Северинівське плюс" здійснюється посезонно, а тому немає можливості у відповідача забезпечити інвалідів роботою на протязі року.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ч.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ №70 від 31.01.2007 р., відповідач подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 р. Однак, в даному Звіті не було дотримано вимог Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна), тому Звіт був поданий до Фонду з помилками, а саме: у рядку 03 не вірно розрахована кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до ст.19 Закону, у рядку 05 не вірно розрахована середньорічна заробітна плата штатного працівника, у рядку06 –не розрахована сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Частиною 4 статті 20 Закону, зокрема, встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. З урахуванням вищенаведеної норми відповідачеві нараховано пеню в розмірі 616,80 грн.
Відповідач повинен був самостійно розрахувати і сплатити Вінницькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня 2008 року адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати за 2007 рік за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, тобто 6414,29 грн. Оскільки відповідач не забезпечив встановленого нормативу 1-го робочого місця для працевлаштування інвалідів та не сплатив адміністративно-господарські санкції в розмірі 6414,29 грн., що зумовило нарахування пені у розмірі 616,80 грн.
Статтею 18 Закону передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Разом з тим, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів відповідно до частини другої статті 19 цього Закону покладається на керівників підприємств. А в разі, коли кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної сплати штрафних санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, 04.07.2008 р., (надалі Порядок), відділення Фонду за наказом його керівника може проводити планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки.
Оскільки відповідачем станом на 17.10.2008 року було подано не вірно заповнений Звіт і не було в добровільному порядку сплачено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому відповідно до ч.8 ст.19 Закону та Порядку, відділенням Фонду за участю прокуратури Ямпільського району була проведена планова виїзна перевірка ТОВ “Северинівське плюс”.
За результатами перевірки був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.188-1 КУпАП відносно директора ТОВ “Северинівське плюс” ОСОБА_1 та направлений на розгляд до Ямпільського районного суду. Постановою Ямпільського районного суду від 17.11.2008 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
За змістом ч. З ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем протягом 2007 року не було вжито заходів для організації працевлаштування інвалідів шляхом надання інформації в місцевий центр зайнятості щодо потреби в працівниках з обмеженими фізичними можливостями. Отже, в даному випадку явно виражена бездіяльність роботодавця, яка тягне за собою відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Згідно ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що відповідач не проводив заходів щодо інформування органів працевлаштування про наявність вакантних місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями, подав до відділення Фонду не вірно заповнений звіт за формою 10-ПІ, самостійно не розрахував і не сплатив в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції, що зумовило нарахування пені, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Северинівське-Плюс", 24540, с.Северинівка, Ямпільський район, Вінницька область (банківські реквізити: р/р 2600516100, ВАТ "Райфайзен банк Аваль", МФО 302247, код ЄДРПОУ 31915228) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Ямпільський район, р/р 31217230700720, код ЄДРПОУ 34701130, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2007 рік") адміністративно-господарські санкції в розмірі 6414,29 грн.та пеню в розмірі 616,80 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 30.01.09
Суддя/підпис/ Гонтарук Віктор Миколайович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: