ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.12.2006 | Справа №2-22/16679-2006А |
За позовом – ВАТ “Победа” (Нижнегорський р-н, с.Жемчужина, вул. Шкільна, 2)
До відповідача - ДПІ у Нижнегорському районі ( смт. Нижнегірський, вул. Шкільна 16)
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення .
Суддя Яковлєв С.В.
За участю секретаря Дулімової В.І.
Представники:
Від позивача – Велика Г.П. – пред-к, дов. № 412 від 06.11.2006 р.
Дзвінник М.П. – пред-к, дов. № 413 від 06.11.2006 р.
Від відповідача – Грязнова Г.М. – зав.юр.сектором, дов. від 25.04.2006 р.
Сутність спору: ВАТ “Победа” ( далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Нижнегорському районі (далі відповідач) від 30.01.2006 р. № 0000062301/0 по штрафним санкціям за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковії заставі у сумі 18318,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення - рішення відповідачем порушені положення Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”.
Керуючись ст.51 КАСУ, представник позивача під час судового засідання, яке відбулось 27.11.2006 р., уточнив позовні вимоги, просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 30.01.2006 р. № 0000062301/0
Представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача під час судового засідання, яке відбулось 07.11.2006 р., надав відзив на позовну заяву (вих. № 4252/8/10-0 від 03.11.2006 р.), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що податкове повідомлення-рішення від 30.01.2006 р. № 0000062301/0 було прийнято відповідно до закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення позивачем вимог вказаного закону щодо порядку реалізації активів, яки знаходились у податковій заставі.
Представник відповідача наполягав на відсутністі підстав для задоволення позовної заяви.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
встановив:
Позивач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності рішенням Нижньогірської районної державної адміністрації від 22.03.99 р. № 11301200000000103.
Джанкойська ОДПІ ( Ніжнегорське відділення), правонаступником якої є відповідач провела планову комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період часу з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. За результатами перевірки відповідачем 26.01.2006 р. був складений Акт № 32/23-01/000413073, в якому зафіксовани у тому числі порушення позивачем положень ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” , він розпорядився активами, які знаходились у податковій заставі без письмового узгодження з органами державної податкової інспекції.
Джанкойська ОДПІ ( Ніжнегорське відділення), правонаступником якої є відповідач, на підставі акту перевірки № 32/23-01/000413073 від 26.01.2006 р. виніс 30.01.2006 р. податкове повідомлення-рішення № 0000062301/0 про стягнення з позивача на підставі п.п. 17.1.8 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов’язкової попередньої згоди, штрафу у розмірі суми відчуження , визначеної за звичайними цінами , у розмірі 18385, 00 грн.
Позивач відповідно до пункту 5.2 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" звернувся 07.02.2006 р. до Джанкоїської ОДПІ зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення № 0000062301/0.
Джанкойська ОДПІ 23.03.2006 р. прийняла рішення № 1346/10/23-0 , відповідно до якого залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 0000062301/0 .
Позивач надійслав 31.03.2006 р. до ДПА в АРК заяву про перегляд рішення Джанкойської ОДПІ № 1346/10/23-0 від 23.03.2006 р.
ДПА в АРК 30.05.2006 р. прийняла рішення № 1075/10/25-007 , згідно з яким не знайшля підстав для відміни , зокрема, рішення Ніжнегорського відділення Джанкойської ОДПІ від 30.012006 р. № 0000062301/0.
Позивач надіслав на адресу ДПА України заяву про перегляд рішення ДПА в АРК № 1075/10/25-007 від 30.05.2006 р.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встанавлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов’язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до п. 8.1.ст. 8 вказаного закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
У п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, купівлі чи продажу , інших видів відчуження, рухомого та нерухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків , а саме готової продукції, товарів та товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.
Згідно з п. 17.1.8 ст. 17 вказаного закону у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу , якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з цим законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
Надані відповідачем матеріали свідчать про те, що активи позивача знаходились у податковій заставі з 02.02.2004 р. та по 23.02.2004 р. згідно з податковою вимогою № 1/25 від 02.02.2004 р. та з 06.05.2004 р. по день проведення перевірки відповідачем згідно з податкової вимогою №1/83 від 06.05.2004 р. Позивач не спростовує вказані обставини.
Матеріали справи свідчать, що згідно з податковій накладній № 96 від 06.05.2004 р. позивач реалізував СВК “Єдність” сік яблучний та персиковий на суму 6150 грн., згідно з податковій накладній від 06.05.2004 р. реалізував ТОВ “Соляріс” на суму 2112 грн. та відповідно до податкових накладних № 7 від 17.08.2004 р. та № 8 від 26.08.2004 р. реалізувала ТОВ “Джой ЛТД” сік яблучний на суму 6900 грн.
Під час судових засідань представник позивача пояснив, що реалізація вказаної продукції здійснювалась шляхом проведення бартерних операції, без отримання коштів від контрагентів та без письмового узгодження проведення вказаних операції з органами державної податкової служби.
Вивчивши вказані обставини, приймаючи до уваги те, що на час здійснення бартерних операції по відчуженню готової продукції на суму 18318,00 грн. позивач , маючи податковий борг, не отримав згоди на їх проведення органів податкової служби, суд вважає, що він порушив вимоги п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , в зв’язку з чим відповідач правомірно виніс рішення про застосування штрафу у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами, у розмірі 18318 грн.
При цьому суд не може погодитись з твердженнями позивача про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 17.1.8 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у зв’язку з відсутністю податкового боргу на час винесення рішення №0000062301/0, тому що, як вказано вище, матеріали справи свідчать про наявність податкового боргу та знаходження його активів у податковій заставі в момент проведення бартерних операцій.
За таких обставин суд вважає , що відповідач під час прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000062301/0 діяв відповідно до Законів України “Про державну податкову службу в Україні” , “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у зв’язку з чим відсутні підстави для визнання вказаного повідомлення рішення нечинним
Ст.250 Господарського кодексу України визначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня його вчинення , крім випадків передбачених законом.. Відповідно до ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлений строк давності тривалістю 1095 днів. П.17.3 ст.17 вказаного закону визначає, що сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягненні) податку.
Вивчивши матеріали справ ,суд приходить до висновку, що під час прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000062301/0 позивач діяв відповідно до ст.250 Господарського кодексу України з урахуванням положень ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .
Під час судового засідання, яке відбулось 19.12.2006 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 22.12.2006р.
Керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні позову відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.