ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418
РІШЕННЯ
Іменем України
11.12.2006 | Справа №2-28/16698-2006 |
За позовом Приватного підприємства «Агропромхімснаб», м. Київ,
до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», с. Маслове Джанкойського району,
про стягнення 37 921,66 грн.
Суддя С.М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Власов А.С. – юрисконсульт, довіреність № 121/48 від 12.09.2006 р.
Від відповідача – Бабіч Л.І. – представник по довіреності від 15.05.2006 р.
Суть спору:
Приватне підприємство «Агропромхімснаб», м. Київ, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», с. Маслове Джанкойського району, про стягнення 37 921,66 грн. заборгованості, у тому числі 34 353,60 грн. основного боргу, 3 160,18 грн. інфляційних збитків та 3 % річних у розмірі 407,88 грн.
Представники сторін у судовому засіданні 01.12.2006 р. заявили клопотання про продовження строку вирішення спору, у зв’язку з наданням суду додаткових документів у справі, яке судом було задовлено (про що зазначено у протоколі судового засідання).
01.12.2006 р. у засіданні суду була об’явлена перерва до 11.12.2006 р. до 11 годин 15 хвилин, після закінчення якої слухання справи було продовжено за участю тих самих представників сторін.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, а також надав суду відзив на додаткові пояснення відповідача, в якому просив відмовити відповідачу у задовленні зменшення суми інфляції та 3% річних та стягнути з нього 34 353,60 грн. основного боргу, 3 160,18 грн. індексу інфляції, 407,88 грн. – 3% річних, а також 397,22 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Представник відповідача у засіданні суду підтримав доводи ТОВ “Обрій”, викладені у відзиві на позовну заяву від 01.11.2006 р. № 15/96, надісланому відповідачем до суду до попереднього судового засідання, в якому частково визнав позовні вимоги в сумі 27 294,00 грн., а в частині стягнення штрафних санкцій просив у позові відмовити.
11.12.2006 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», с. Маслове Джанкойського району, надав суду додаткове письмове пояснення, в якому суму основного боргу у розмірі 34 353,60 грн. відповідач визнав повністю, однак в частині стягнення 3% річних та інфляційних збитків просив у позові відмовити, оскільки відповідач не провів повний розрахунок з відповідачем по причині форс - мажорних обставин.
Строк розгляду справи був продовжений, відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В :
31.03.2005 року року між Приватним підприємством «Агропромхімснаб», м. Київ, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Обрій», с. Маслове Джанкойського району, був укладений договір купівлі-продажу № 219-2005, а також додаткові угоди № 1 від 19.04.2005 року, № 2 від 27.04.2005 року, № 3 від 29.04.2005 року, № 4 від 16.05.2005 року.
Відповідно до п. 1.1. цього договору продавець (позивач) зобов’язувався передати у власність покупцю (відповідачу), а покупець прийняти та оплатити товар (засоби захисту рослин) на суму 1 332,00 доларів США, у тому числі ПДВ.
Відповідно до п. 1.2. цього договору, постачання товару здійснюється за рахунок продавця.
Згідно з п. 2.1. договору купівлі – продажу № 219-2005 від 31.03.2005 р. продавець зобов’язувався поставити покупцю товар після 100% передплати у строк до 10 квітня 2005 року.
Факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується видатковими накладними: № Ап-р0179 від 04.04.2005 року на суму 7 059,60 (з ПДВ); № Ап-р0274 від 20.04.2005 р. на суму 3 604,00 грн. (з ПДВ) (відповідно до додаткової угоди № 1 від 19.04.2005 р.); № Ап-р0339 від 27.04.2005 р. на суму 24 168,00 грн. (з ПДВ) (відповідно до додаткової угоди № 2 від 27.04.2005 р.); № Ап-р0375 від 30.04.2005 р. на суму 15 105,00 грн. (з ПДВ) (відповідно до додаткової угоди № 3 від 29.04.2005 р.); № Ап-р0439 від 17.05.2005 р. на суму 3 021,00 грн. (з ПДВ) (відповідно до додаткової угоди № 4 від 16.05.2005 р.) ( арк. спр. 14-18).
Всього відповідачу передано товар на загальну суму 52 957,60 грн.
Товар був отриманий представником відповідача по довіреностям, виданим Тимошенко Олександру Олександровичу (завірені копії яких наявні у матеріалах справи).
Як було вказано вище, продавець зобов’язувався поставити покупцю товар після 100% передплати у строк до 10 квітня 2005 року.
Однак, у порушення вимог п. 2.1. цього договору відповідач свої зобов’язання виконував несвоєчасно та не у повному обсязі.
Так, відповідачем було перераховано Приватному підприємству «Агропромхімснаб», м. Київ, відповідно до виписки з банку від 21.04.2005 року суму 3 604,00 грн. та від 28.04.2005 року суму 15 000,00 грн. (арк. спр. 19-20).
Тому, за даними позивача, основний борг відповідача по сплаті за отриманий товар станом на 20.09.2006 р. склав 34 353,60 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 3.4. цього договору сторони домовились, що покупець, який прострочив грошове зобов’язання, також несе відповідальність відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України незалежно від форми власноті.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому Відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
На підставі п. 3.4. договору, ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України відповідачу за прострочення виконання грошового зобов’язання нараховано 3 % річних у сумі 407,88 грн. та індекс інфляції у розмірі 3 160,18 грн.
Як було вказано вище, відповідач визнав суму основного боргу у розмірі 34 353,60 грн.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 37 921,66 грн., у тому числі 3 % річних в розмірі 407,88 грн. та 3 160,18 грн. індексу інфляції, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем в частині стягнення основного боргу.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 29.12.2006 року.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1). Позов задовольнити.
2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (96143, Джанкойський район, с. Маслове, вул. Шкільна, 1, р/р 260065388, в КРД АППБ “Аваль” м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 32066228, ІПН 320662201040) на користь Приватного підприємства «Агропромхімснаб» (02160, м. Київ, пр-т Возз’єднання, 15, оф. 503, р/р 26003321340034 в ФАКІБ “Укрсіббанк” “Київське регіональне управління” м. Київ, МФО 380333, ЄДРПОУ 30262667) 37 921,66 грн. заборгованості, у тому числі 3 % річних у сумі 407,88 грн. та 3 160,18 грн. індексу інфляції, а також 379,22 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.