ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 р. Справа № 876/1408/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

з участю прокурора Панькевича Р.В., представника відповідача Кіндратіва С.І.,

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у адміністративній справі №813/7685/14 за позовом Першого заступника прокурора м. Львова до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора міста Львова звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про зобов'язання Львівську міську раду винести на розгляд пленарного засідання сесії питання щодо погодження ОСОБА_3 місця розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаража по АДРЕСА_1 згідно вимог чинного законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року позов задоволено повністю. Зобов'язано Львівську міську раду винести на розгляд пленарного засідання сесії питання щодо погодження ОСОБА_3 місця розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаража по АДРЕСА_1 згідно вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справі та невірним застосуванням норм матеріального т а процесуального права. Зокрема посилається норми ст. 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», статей 12, 118, 123 Земельного кодексу України. Крім того, посилається на те, що ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2010 року №3704 розмежовано повноваження між виконавчими органами Львівської міської ради та надано Департаменту містобудування Львівської міської ради повноваження щодо підготовки проектів рішень міської ради щодо передачі у власність земельних ділянок, надання у користування земельних ділянок, погодження місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання дозволу на зміну цільового призначення земельних ділянок. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.10.2006 року №1198 затверджено положення про управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин. Вказаним положенням передбачено повноваження управління щодо підготовки проектів рішень міської ради щодо передачі у власність земельних ділянок, надання у користування земельних ділянок, погодження місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання дозволу на зміну цільового призначення земельних ділянок. З урахуванням вказаного, вважає, що відповідач діяв на підставі та в межах повноважень наданих чинним законодавством. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмов у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив скаргу задовольнити, постанову суду скасувати та відмовити прокурору у задоволенні позову в повному обсязі.

Прокурор проти апеляційної скарги заперечив, зазначив, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного розгляду справи проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Зазначив, що його заява підлягала розгляду відповідачем відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарному засіданні Львівської міської ради.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 19.06.2014 року ОСОБА_3, в порядку статті 118 Земельного кодексу України, звернувся до Львівського міського голови з заявою про погодження вибору місця розташування земельної ділянки для будівництва гаража, з бажаним місцем розташування по АДРЕСА_1 з орієнтовним розміром земельної ділянки 0,0100 гектара.

За результатом розгляду звернення 11 липня 2014 року ОСОБА_3 надано відповідь №2403-3вих-1249 за підписом начальника Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин, у якій повідомлено, що земельна ділянка знаходиться в межах території багатоповерхової житлової забудови, де не передбачено розміщення окремо стоячих гаражів. Враховуючи наведене повідомлено, що зазначене у зверненні не може бути вирішене.

ОСОБА_3 звернуся у прокуратуру м. Львова, якою проведено перевірку правомірності дій посадових осіб Львівської міської ради.

Перевіркою виявлено порушення норм земельного законодавства та законодавства про звернення громадян Львівською міською радою при вирішенні питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок в оренду фізичним та юридичним особам на території міста Львова.

У зв'язку з чим 05 вересня 2014 року прокуратурою міста Львова на ім'я заступника Львівського міського голови з питань містобудування та інфраструктури Шевчука В.С. внесено подання про усунення порушень вимог чинного законодавства та прийняття відповідного рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 згідно вимог чинного законодавства.

У відповідь на вказане подання департаментом містобудування Львівської міської ради повідомлено, що оскільки земельна ділянка на АДРЕСА_1 знаходиться в межах території багатоповерхової житлової забудови, де не передбачено розміщення окремо стоячих гаражів, тому відсутні підстави для внесення на розгляд сесії Львівської міської ради питання відповідності розміщення земельної ділянки по вказаній адресі генеральному плану м. Львова.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що заява ОСОБА_3 про погодження вибору місця розташування земельної ділянки для будівництва гаража підлягала розгляду виключно на пленарному засіданні Львівської міської ради у місячний строк з дня отримання відповідної заяви, за результатами розгляду якої на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради могло бути прийнятим рішення про погодження місця розташування або про відмову у його погодженні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заява про погодження вибору місця розташування земельної ділянки для будівництва гаража підлягає розгляду виключно на пленарному засіданні Львівської міської ради у місячний строк з дня отримання відповідної заяви.

За результатами розгляду цієї заяви на пленарному засіданні сесії Львівська міська рада може прийняти рішення про погодження місця розташування або про відмову у його погодженні.

Проте, за результатами розгляду звернення ОСОБА_3, 11 липня 2014 року надано відповідь №2403-3вих-1249 за підписом начальника Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин, без винесення даного питання на розгляд сесії міської ради, що свідчить про розгляд заяви із порушенням порядку, який передбачений нормами Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстави вважати що відповідач діяв обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України..

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Що стосується доводів апелянта про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, то суд вважає такі безпідставними, оскільки вирішення питання передачі у власність земельних ділянок передбачено ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції суд не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Львівської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у адміністративній справі №813/7685/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 26.04.2015р.