ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2015 р. Справа № 876/2007/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.
з участю представника відповідача Ониська З.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у адміністративній справі №813/6051/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство економічної безпеки «Ефорт» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення - рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство економічної безпеки «Ефорт» звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000582201 від 30.07.2014 року в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 44673,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 22336,14 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000582201 від 30.07.2014 року в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Агентство економічної безпеки «Ефорт» податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 44094,29 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 22047,14 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство економічної безпеки «Ефорт» судові витрати в сумі 187,20 грн.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального права. Зокрема посилається на норми ст. ст. 187, 189, 192, 198 Податкового кодексу України та зазначає, що в наданих до перевірки бухгалтерських довідках відсутній розрахунок ПДВ, згідно якого платник вирахував суму податку, сплаченого (нарахованого у вартості товарів/послуг під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту у зв'язку з тим, що такі товари/послуги, починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування; не надано жодного первинного документа щодо придбання чи виготовлення товарів, використаних в межах пільгових операцій, за рахунок чого не можливо перевірити правомірність визначення розміру собівартості реалізованих товарів; встановлено порушення строків поставки товару, не надано документів на посвідчення факту транспортування товару. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи замінено відповідача на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, представник якої апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі. Крім того зазначив, що в ході проведення перевірки надано вимогу позивачу про надання копій документів, що спростовують порушення, викладені в акті перевірки від 16.04.2014 року, які підприємство оскаржувало, однак копій документів на вимогу надано не було. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Позивач в судове засідання не прибув, представив на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності свого представника.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2013 року. За результатами вказаної перевірки складено акт №801/13-05-22-01/32262103 від 16.04.2014 р., яким встановлено порушення п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.192.1 ст.192, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 119338,00 грн., в тому числі: за жовтень 2012 року - в сумі 78943,00 грн., за березень 2013 року в сумі 39817,00 грн., за вересень 2013 року - в сумі 578,00 грн.
На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232201 від 20.05.2014 року за платежем податок на додану вартість на суму 179007,00 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 59669,00 грн.).
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в порядку адміністративного оскарження, що підтверджується копією первинної скарги від 26.05.2014 № 188 .
Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1, п.п.78.1.5 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство економічної безпеки «Ефорт» з питань, що стали предметом оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 20.05.2014 №0000232201, винесеного на підставі акта перевірки від 16.04.2014 №801/13-05-22-01/32262103.
За результатами позапланової виїзної перевірки складено акт №1296/22-01/32262103 від 16.07.2014 року, згідно якого, зокрема, підтверджено висновки акта перевірки від 16.04.2014 №801/13-05-22-01/32262103 в частині порушення п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1 (із внесеними змінами та доповненнями), за рахунок чого ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 77 344 грн. в тому числі: за грудень 2012 року в сумі 23 764 грн. та за березень 2013 року в сумі 53 002 грн., а в частині заниження ПДВ в сумі 2 176,79 грн. - не підтверджено. З врахуванням листа «Про внесення змін до матеріалів перевірки» №11228/13-05-22-01-10 від 25.07.2014 року, ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 76 766,00 грн., в тому числі: за грудень 2012 року в сумі 23 764,00 грн. та за березень 2013 року в сумі 53 002,00 грн., а в частині заниження ПДВ в сумі 2176 грн. - не підтверджено.
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 25.07.2014 №17941/10/13-01-10-08-05/1116 Міністерства доходів і зборів України ГУ Міндоходів у Львівській області було скасовано податкове повідомлення-рішення №0000092201 від 26.02.2014 ДПІ у Франківському районі м. Львова в частині 41994,00 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 20997,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій, в іншій його частині залишено без змін та, відповідно, первинну скаргу №188 від 26.05.2014 - без задоволення.
30.07.2014 ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято повідомлення-рішення №0000582201 за платежем податок на додану вартість в сумі 116 016,00 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 38 672,00 грн.).
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів як на підтвердження доводів про те, що позивачем не підтверджено відсутність у складі виробничої собівартості прямих матеріальних витрат та витрат на придбаних послуг, прямо пов'язаних з виконанням робіт, наданням послуг, що впливає на величину нарахування ПДВ, сплаченого (нарахованого) у вартості таких товарів/послуг під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту у зв'язку з тим, що такі товари/послуги, починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування так і на підтвердження доводів про ненадання в ході проведення перевірки первинних бухгалтерських документів.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт», як Підрядником, та ТзОВ «Вінницька будівельна компанія», як Замовником, укладено договір № 2410/520 від 24.10.2012 (далі - договір 2410/520), згідно п.1.1 якого Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах передбачених Договором поставити та здійснити монтаж (в т.ч. пуско-наладку) Замовнику обладнання, визначеного даним пунктом договору (надалі «Товар»), а Замовник зобов'язується прийняти Товар і оплатити його.
Відповідно до п. 1.5 договору №2410/520, договір укладено на виконання та відповідно до Рамкової угоди між Урядом України та комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006 (з урахуванням заяви Української сторони до Рамкової угоди між Урядом України та комісією Європейських Співтовариств), ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та комісією Європейських Співтовариств» від 03.09.2008 № 360-VI та Угоди про фінансування проекту «Надання допомоги у питаннях пов'язаних з реадмісією та супутні заходи у рамках Місії EUBAM» від 25.08.2008 в рамках проекту підтримки Уряду України у створенні (реконструкції) та облаштуванні центрів тримання та тимчасового розміщення нелегальних мігрантів, а також іноземців, переданих до України згідно із міжнародними угодами про реадмісію відповідно до європейських стандартів та згідно із рекомендаціями Ради Європи та Європейського Комітету із запобігання тортурам в рамках проекту (програми) на будівництво двох пунктів тимчасового перебування нелегальних мігрантів у Львівській області (Павловичі, Смільниця) Лот №5, реєстраційний номер проекту EuropeAid/C/WKS/UA контракт №2011/267-215 від 30.06.2011, реєстраційна карта проекту № 2583-01 від 27.02.2012 року.
Згідно з п. 2.1 ціна договору 2410/520 складається з ціни товару та ціни робіт і становить 586 249.24 грн. без ПДВ. Згідно з п. 2.2. договору ціна товару визначається та узгоджується сторонами у Специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємною частиною і становить 406 704,70 грн. без ПДВ. Ціна робіт визначається та узгоджується сторонами у Специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємною частиною і становить 179544,54 грн. без ПДВ (п. п. 2.3 договору).
Пунктом 4.5 договору 2410/520 визначено місцем виконання робіт (об'єкти виконання робіт): територія застави «Павловичі» по вул. Прикордонна, 1 в с. Нісмичі Сокальського району Львівської області; територія застави «Смільниця» по вул. Бічна, 1 в с. Терло Старосамбірського району Львівської області.
Згідно наданої до матеріалів справи реєстраційної картки проекту (програми) № 2583-01 від 27.02.2012 року, донором проекту будівництва двох пунктів тимчасового перебування нелегальних мігрантів у Львівській області (Павловичі, Смільниця) Лот №5 виступає Європейський Союз, виконавцем - ТзОВ «Вінницька будівельна компанія», реципієнтом - Державна прикордонна служба України та її підрозділи: Львівський прикордонний загін та Мостиський прикордонний загін, бенефіціаром - Адміністрація Державної прикордонної служби України. Цілі та зміст - підтримка Уряду України у створенні (реконструкції) та облаштуванні центрів тримання та тимчасового розміщення нелегальних мігрантів, а також іноземців, переданих до України згідно із міжнародними угодами про реадмісію відповідно до європейських стандартів та згідно із рекомендаціями Ради Європи та Європейського Комітету із запобігання тортурам.
Крім того, між ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» та ТзОВ «Вінницька будівельна компанія» 01.01.2013 укладено додаткову угоду № 1 до договору від 24.10.2012 № 2410/520, відповідно до якої сторони домовились про прийняття змін до договору від 24.10.2012 № 2410/520, згідно яких ціна договору складається з ціни товару по договору та ціни робіт по договору і становить 628 157,04 грн. без ПДВ, ціна робіт по договору №2410/520 визначається та узгоджується сторонами у специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємною частиною і становить 221 452,34 грн. без ПДВ.
На виконання умов договору №2410/520 та додатку №1 до нього ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» було поставлено ТзОВ «Вінницька будівельна компанія» обладнання (визначене у специфікаціях ) та здійснено його монтаж на загальну суму 628 157,04 грн., що оформлено відповідними накладними та актами виконання робіт, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи. Згідно здійснених операцій ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» виписано ТзОВ «Вінницька будівельна компанія» податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи.
Відповідачем реальність господарських операцій між ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» та ТзОВ «Вінницька будівельна компанія» не оспорюється.
Висновками актів перевірок від 16.04.2014 та 16.07.2014 контролюючим органом підтверджено, що за поставлене обладнання та його монтаж ТзОВ «Вінницька будівельна компанія» 30.10.2012 здійснило оплату в сумі 394714,26 грн., 13.06.2013 - в сумі 100000,00 грн. та 20.06.2013 - в сумі 100000,00 грн., відповідно станом на 31.12.2013 сума заборгованості ТзОВ «Вінницька будівельна компанія» перед позивачем склала 33442,78 грн., що сторонами не заперечується.
Відповідач своїх висновки обґрунтовує тим, що позивачем до перевірки представлено бухгалтерські довідки щодо донарахування сум ПДВ по операціях, які звільнені від ПДВ, а саме: виправні проводки по ПДВ: Дт 643.1 Кт 641.1 на загальну суму 48 865,37 грн., в тому числі: за грудень 2012 року на загальну суму 14552,44 грн., за березень 2013 року на загальну суму 34312,93 грн., які враховано до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди. Разом з тим, відповідач стверджує, що в наданих до перевірки бухгалтерських довідках відсутній розрахунок ПДВ, згідно якого платник вирахував суму податку, сплаченого (нарахованого) у вартості товарів/послуг під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту у зв'язку з тим, що такі товари/послуги, починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування. Також, за твердженнями відповідача, позивачем не надано жодного первинного документа щодо придбання чи виготовлення товарів, використаних в межах пільгових операцій, за рахунок чого не можливо перевірити правомірність визначення розміру собівартості реалізованих товарів. Представлені аналізи рахунків по субконто 902.1 щодо собівартості реалізованих товарів за період 31.12.12-31.12.12 на загальну суму 72762,21 грн., а також за період 31.03.13-31.03.13 на загальну суму 171564,49 грн., не підтверджують собівартість товарів, використаних в межах пільгових операцій, так як вони не ідентифіковані та не завірені підприємством.
Проте за такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.
Операції поставки обладнання та його монтажу ТзОВ «Агентством економічної безпеки «Ефорт» здійснені для ТзОВ «Вінницька будівельна компанія» на підставі Договору № 2410/250 від 24.10.2012 відповідно до Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006 (ратифікована із заявою Української сторони Законом України «Про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств» від 03.09.2008 №360-VI), та Угоди про фінансування проекту «Надання допомоги у питаннях, пов'язаних з реадмісією, та супутні заходи у рамках Місії EUBAM» від 25.08.2008, в рамках проекту підтримки Уряду України у створенні (реконструкції) та облаштуванні центрів тримання та тимчасового розміщення нелегальних мігрантів, а також іноземців, переданих до України згідно із міжнародними угодами про реадмісію відповідно до європейських стандартів та згідно із рекомендаціями Ради Європи та Європейського Комітету із запобігання тортурам (ЕСРТ) в рамках проекту (програми) на будівництво двох пунктів тимчасового перебування нелегальних мігрантів у Львівській області.
Відповідно до даної угоди та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги», якою затверджено Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги», «Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств» від 12.12.2006 року ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» отримало гарантійного листа №327 від 05.11.2012 року /Т.ІІ, а.с.19/ про незалучення інших організацій на виконання робіт по вищезгаданому Контракту №2011/267-215 від 30.06.2011 року, копію листа, який адресований Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 15.06.2012 вих. №4022-05/22712-12 та доданої до нього Інформаційної довідки про деякі питання щодо звільнення від сплати податку на додану вартість операцій із закупівлі товарів, робіт та послуг на митній території України у рамках проектів міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів України в якій зазначається, що «реалізація права на податкові пільги, передбачена законодавством та міжнародними договорами України, здійснюється на підставі: реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги (МТД), що видається Мінекономрозвитку та плану закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД в рамках проекту (програми)МТД, засвідченого донором або виконавцем та погодженого бенефіціаром, який подається до Мінекономрозвитку.
Вказані документи повинні бути відповідно оформлені, що надаватиме право на отримання податкової пільги, яка передбачена податковим законодавством України, а саме: в рамках такого проекту (програми) МТД товари, роботи та послуги, що закуповуються виконавцем проекту за рахунок МТД, відвантажуються (виконуються, постачаються) без сплати ПДВ.
Зокрема Замовником, ТзОВ «Вінницька будівельна компанія», було оформлено відповідно до вищезазначених вимог та надано Підряднику - ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» при укладанні договору №2410/520 план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги, відповідно до якого сторонами договору визначено ціну товару та ціну робіт, реєстраційної картки проекту (програми) (назва проекту (програми) Будівництво двох пунктів тимчасового перебування нелегальних мігрантів у Львівській області»).
Відповідно до п. 3.2 ст. 3 р. 1 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Рамкова угода між Урядом України і Комісією Європейських співтовариств від 12.12.2006, укладена в м. Брюселі, ратифікована Законом України від 3 вересня 2008 року №360-VI «Про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств».
Статтею 3 Рамкової угоди визначено, що заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом співтовариства не обкладаються податками, митними зборами, або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема: будь-які товари, що імпортуються з метою реалізації заходів, фінансованих коштом Співтовариства не обкладаються митними зборами та ввізним митом, податками та подібними» виплатами аналогічного характеру, що стягуються Урядом, чи будь-яким його органом.
На вимогу Комісії Уряд гарантує вчасне митне оформлення імпортованих товарів з метою своєчасної доставки реципієнту для належного виконання контракту.
Контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті податку на додану вартість, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені контракти з особами з України чи інших країн.
У тих випадках, коли контракт стосується поставки товарів, що походять з України контракт повинен бути укладений на підставі цін, без урахування податку на додану вартість. Термін «товар» слід розуміти як будь-який продукт, послугу і/або права, які підлягають продажу.
Відповідно до Довідника пільг №61 станом на 01.04.2012 року затверджена пільга з податку на додану вартість відображається за кодом №10389 «Контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті податку на додану вартість, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн. Закон України «Про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських співтовариств», п. 3.3 ст. 3 Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських співтовариств. Податковий кодекс України, пункт 3.2 статті 3.
Наказом Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України від 25.02.2010 №178/110 затверджено Порядок підтвердження пільг щодо звільнення від сплати податку на додану вартість операцій платників податку з поставки товарів і послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, які здійснюються в рамках реалізації проектів (програм) зовнішньої допомоги Європейського Союзу.
Згідно п.п.3.1 п.3 вказаного Порядку субконтракт, що передбачає поставку товарів і послуг, укладається на підставі ціни, що не включає ПДВ. Відповідно до п.п.3.2 п.3 Порядку звільнення операцій у рамках субконтрактів від сплати здійснюється на підставі довідки-підтвердження про пільгове оподаткування, яка видається Міністерством економіки України.
Відповідно до наданих довідок-підтверджень платники податків складають у встановленому порядку податкову накладну за вказаними операціями з позначкою «Без ПДВ». У податковій накладній вказується підстава для звільнення від оподаткування (номер та дата довідки). Платники податку ведуть окремий облік операцій, звільнених від оподаткування.
У строки, передбачені законодавством, платники податків подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації податкову декларацію з податку на додану вартість в якій у відповідних розділах зазначаються операції, звільнені від оподаткування.
Відповідно до пункту 198.5 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст. 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до п.189.1 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до п.198.5 ст. 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Позивач покликається на те, що ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» веде облік товарних запасів у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене Міністерством фінансів України від 24 травня 1995р. №88 (з врахуванням вимог щодо первинних документів та регістрів ведення бухгалтерського обліку), Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 за якою товарні запаси ведуться на рахунку 28 «Товари»: «на рахунку 28 «Товари» ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.
На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 «Товари» застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.
Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 «Товари» ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» чи 20 «Виробничі запаси».
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством.
Порядок організації бухгалтерського обліку та облікова політика позивача на 2012 рік та на 2013 роки визначена у відповідних наказах, що видаються Генеральним директором Товариства, а саме №1 від 03.01.2012 року та №1 від 02.01.2013 року, витяги з яких долучено до матеріалів справи.
Облік запасів позивачем ведеться на підставі Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 й зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №751/4044. Відповідно до нього товари, які включаються у актив «Запаси», що придбані (отримані) та отримуються підприємством з метою подальшого продажу, ведуться у відповідності до п. 16 цього Положення, за вибором позивача за середньозваженою собівартістю, про що зазначено у «Наказі про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» підприємства, що відповідає «Методологічним рекомендацім щодо облікової політики підприємства» (а в даному випадку п.п.2.2 п.2), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 №635 та «Методологічним рекомендаціям з бухгалтерського обліку запасів» (а саме п.п. 2.15, п.п.2.18 п.2) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року №2. Крім того, облік запасів (в тому числі товарів») Товариство здійснює у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а саме згідно п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14 «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку», п.138.8 ст.138, яка визначає з чого складається така собівартість, п.140.4 ст.140 «Платник податку проводить оцінку вибуття запасів за методами, встановленими відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується лише один із дозволених методів оцінки їх вибуття.». Оцінка вибуття товарних запасів, ТзОВ «Агентство економічної безпеки «Ефорт» здійснює методом середньозваженої собівартості, що підтверджено наказом №1 від 03.01.2012 року та №1 від 02.01.2013 року «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику»
Таким чином, для визначення собівартості товарно-матеріальних цінностей для власних потреб, при їх списанні використовувати метод ФІФО», що підтверджено даними рах. 281 «Товари». На даному рахунку й було відображено товари (згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291), які підлягали наступному перепродажу в тому числі й товари, які були перепродані ТзОВ «Вінницька будівельна компанія», оскільки, як пояснив позивач, Товариство не планувало їх використовувати у господарській діяльності або створювати з неї продукцію.
З урахуванням наведеного, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 16.07.2014 про необхідність застосування в даному випадку рахунку бухгалтерського обліку №23 «Виробництво» та №16 «Витрати» є помилковими, що підтверджено п.10 даного Положення «Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
Крім того, до перевірки були надані бухгалтерські довідки, про що зазначено в акті перевірки від 16.07.2014 року, в яких відображено суми податку на додану вартість, які підлягали корегуванню у зв'язку з здійсненням пільгових операцій, тобто сторнуванню з податкового кредиту, оскільки суми податку на додану вартість, які були включенні до складу податкового кредиту в періоді їх придбання (період, що був охоплений перевіркою), не підлягали включенню до складу податкового кредиту в частині тих товарів, що були перепродані ТзОВ «Вінницька будівельна компанія».
Усі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання товарів були представлені під час перевірки, в тому числі на підтвердження правильності відображення їх у складі податкового кредиту в охопленому перевіркою періоді, порушень в ході перевірки в цій частині податковим органом не виявлено, про що зазначено в акті перевірки від 16.04.2014 року. Надані до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи, підтверджують факт придбання товарів в охопленому плановою виїзною документальною перевіркою періоді та їх вартість (ціну продажу).
Підтвердженням собівартості перепроданих товарів були роздруківки не тільки по « 28» рахунку бухгалтерського обліку, а й 902 «Собівартість реалізованих товарів за договорами купівлі продажу» в яких прослідковується собівартість товарів, що були перепродані ТзОВ «Вінницька будівельна компанія» та які були надані до перевірки. Відповідно до вищезазначеного позивач, здійснюючи продаж товару ТзОВ «Вінницька будівельна компанія», для визначення його собівартості правомірно скористався методом середньозваженої собівартості.
Відповідно до вимог п.85.2 ст. ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Таким чином, в ході розгляду справи не доведено, що позивачем не підтверджено відсутність у складі виробничої собівартості прямих матеріальних витрат та витрат на придбаних послуг, прямо пов'язаних з виконанням робіт, наданням послуг, що впливає на величину нарахування ПДВ, сплаченого (нарахованого) у вартості таких товарів/послуг під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту у зв'язку з тим, що такі товари/послуги, починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування так і на підтвердження доводів про ненадання в ході проведення перевірки первинних бухгалтерських документів.
Доводи апелянта про те, що позивачем не надано первинних документів до перевірки, а представлено такі в суді,судом до уваги не беруться, оскільки суд не обмежений правом дослідження доказів.
Зважаючи на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекцією у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області №0000582201 від 30.07.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 44094,29 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 22047,14 грн. не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у адміністративній справі №813/6051/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
В.М. Каралюс
Повний текст ухвали складено 26.04.2015р.