УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 р. Справа № 876/2605/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Старунського Д.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

04.02.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ) в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу, просила зарахувати період роботи з 19.05.1981 по 30.04.1998 як вироблений у місцевостях прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, здійснивши перерахунок та виплату її пенсії з з моменту призначення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що її чоловік пенсію по втраті якого вона отримує в період з 19.05.1981 по 30.04.1998 працював в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, а тому трудовий стаж в ці періоди повинен бути зарахований Пенсійним органом у пільговому розмірі з розрахунку один рік за один рік і шість місяців. Зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено йому у такому зарахуванні трудового стажу та перерахунку пенсії.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2015 року в справі №338/168/15-а адміністративний позов залишено без розгляду з 23.08.2011 по 03.08.2014 включно.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2015 року заявлений позов задоволено частково.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що позивачем не представлено трудового договору або довідки в яких зазначено період роботи позивача у районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних них, а тому такий немає права на перерахунок пенсії із зарахуванням спірних періодів роботи в пільговому розрахунку.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому апеляційний суд, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, апеляційні скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що доведеним є факт роботи позивача у районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі в спірні періоди, а тому у нього є право на зарахування їх до трудового стажу у пільговому розмірі.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.08.2014 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила зарахувати до її трудового стажу роботу у районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до них, яку вона виконувала в період з 19.05.1981 по 30.04.1998 у пільговому розмірі з розрахунку один рік за один рік і шість місяців (а.с.8, 21 зворот).

Однак, листом від 18.08.2014 №15/С-7 УПФ фактично відмовило ОСОБА_1 у такому зарахуванні, з посиланням на те, що позивачем не додано документи які підтверджують такий стаж роботи.

Не погодившись з такою відмовою УПФ, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Із змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ), Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Постанова), Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

При цьому, слід звернути увагу, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз.3 п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV).

Відповідно до пп.«б» п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відтак, із системного аналізу наведених норм права випливає, що трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В трудовій книжці позивача наявні всі необхідні записи (а.с.15-19) про його роботу в районі Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі у спірні періоди.

Більше того, період роботи з 19.05.1979 по 31.03.1990 та з 01.04.1990 по 01.12.1994 в районі Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі підтверджуються довідкою Прикарпатського управління бурових робіт Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (яке є правонаступником підприємства в якому позивач працював у спірні періоди), від 26.11.2014 №10-2033 (а.с.9).

Загалом, слід відмітити, що у спірні періоди позивач працював у районах та місцевостях, які відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1029 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967р. «Про розширення пільг для осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», є районами Крайньої Півночі або місцевостями прирівняними до районів Крайньої Півночі, що є беззаперечним фактом.

Підпунктом д) п.5 Указу передбачено, що «робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах».

Пунктом 3 Постанови передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Таким чином, враховуючи відомості трудової книжки та подані довідки, що підтверджують стаж роботи та отримувані пільги під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, є достатні підстави для зарахування йому до пільгового трудового стажу періодів роботи з 19.05.1981 по 30.04.1998 з розрахунку за кожний рік - один рік і шість місяців.

Посилання ж відповідача на те, що пільги, встановлені вказаними нормативними актами, не розповсюджуються на позивача, оскільки останній не надав укладених з роботодавцем строкових трудових договорів є безпідставними, так як факт укладання трудового договору з роботодавцем підтверджується записами у трудовій книжці, а також відповідною довідкою, що згідно із п.5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV є достатніми документами для перерахунку пенсії.

Тому, на підставі повно та всебічно встановлених обставин у справі, з урахуванням вимог вищевказаних нормативно-правових актів, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що записи у трудовій книжці та наявні в матеріалах справи докази, підтверджують стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також поширення дії Указу та Постанови на нього, що дає останньому право на перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового трудового стажу спірних періодів роботи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Одночасно, слід зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Судом першої інстанції вірно враховано ті обставини, що позивач пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулася з позовом лише 04.02.2015, а позовні вимоги нею заявлені з 23.08.2011, така не надала доказів того, що нею був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги за період з 23.08.2011 (день призначення пенсії) по 03.08.2014 включно слід залишити без розгляду у відповідності до положень ст.100 КАС України.

Більше того, ухвала Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2015 року про залишення частини позовних вимог без розгляду у встановленому порядку не оскаржена та набрала законної сили.

Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що відповідно ст.45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

За таких обставин, перерахунок пенсії ОСОБА_1 слід провести з 04.08.2014 (враховуючи ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2015 року про залишення частини позовних вимог без розгляду), оскільки із відповідною заявою такий звернувся до відповідача 14.08.2014, що підтверджується матеріалами справи.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя Д.М. Старунський