ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2015 р. Справа № 876/2457/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 17 лютого 2015 року у адміністративній справі №344/18431/14а, 2а/344/100/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано - Франківську про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано - Франківську про визнання неправомірною відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в період з 01.12.1982р. по 30.04.1988 р. позивач працювала на заводі «Позитрон» на посаді травильниці прецензійного травлення, а з 01.05.1988 р. по 30.11.1988р. на посаді оператора прецензійної фотолітографії, стаж роботи становить 6 років на посадах які відносяться до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно постанови КМ СРСР від 26.01.1991 року №10. Позивач звернулася до відповідача за призначенням їй пенсії, однак 19.11.2014 року їй було відмовлено.
Постановою Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 17 лютого 2015 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. що в період з 01.12.1982р. по 30.04.1988 р. ОСОБА_1 працювала на заводі «Позитрон» на посаді травильниці прецизійного травлення, а з 01.05.1988 р. по 30.11.1988р. на посаді оператора прецизійної фотолітографії цього ж заводу, що підтверджується записами трудової книжки та довідкою ПАТ «Родон» (правонаступник заводу «Позитрон») від 11.11.2014р.
16.10.2014р. позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано - Франківську за призначенням їй пенсії, однак листом від 19.11.2014 року №2466/03 їй було відмовлено, оскільки вищезазначені посади не передбачені Списком №2, діючим на час її роботи.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем правомірно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1990 р. №1788-ХП, введеного у дію з 01.01.1992р., на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
Згідно зі ст. 100 зазначеного Закону, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці Постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року за №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року за № 10 та Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року за №162 затверджено Списки №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
На період роботи позивача, діяла Постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року за №1173, якою затверджено Списки №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Однак, даною постановою посади позивача відсутні в Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року за №10 передбачені у списку посади позивача, однак дана постанова поширюється на ті правовідносини які були чинні на час її прийняття чи пізніше під час дії постанови.
Порядок застосування зазначеного Списку №2 визначається «Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.05 року за №383 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/117731.
Згідно положення п. 3 зазначеного Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Таким чином, робочі місця позивача не відповідає списку №2, діючого на час роботи, і не надає їй право на пільгове пенсійне забезпечення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 17 лютого 2015 року у адміністративній справі №344/18431/14а, 2а/344/100/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
В.М. Каралюс