ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Справа № 5023/10186/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

від кредитора ПАТ "ОТП Банк" - Дубровська Г.В. - за довіреністю від 02.09.2014р. б/н;

від кредитора АТ "Райффайзен Банк Аваль" - Марченко О.П. - за довіреністю від 04.12.2014р. №620/14-Н;

арбітражний керуючий (1-й апелянт) - Жулінський В.Б.- свідоцтво від 04.12.2013 р. НОМЕР_2;

від 2-го апелянта ТОВ "Одисея 2000" - Голдобін Д.О. - за довіреністю від 01.01.2015р. №1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича, м. Харків (вх.№2274 Х/2 від 08.04.2015р.) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одисея 2000" (вх.№2276Х/2 від 08.04.2015р.) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2015р. про задоволення заяви про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень у справі №5023/10186/11,

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2015р. у справі №5023/10186/11 (суддя Міньковський С.В.) у задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову відмовлено. Задоволено заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" про розірвання договору купівлі-продажу. Розірвано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху №1-41, заг.пл. 27,8 кв.м., №1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29 заг.пл. 201,2 кв.м., 2-го поверху №2-14а, 2-14б, заг. пл. 5,4 кв.м.; 3-го поверху №3-11а, 3-11б заг.пл. 5,4 кв.м; 4-го поверху №4-5, 4-9-:- 4-16, 4-11а, 4-11б заг.пл. 317,7 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-5-16, 5-11а, 5-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 6-го пов. №6-1-:-6-16, 6-11а, 6-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 7-го поверху №7-1-:-7-16, 7-11а, 7-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 8-го поверху №8-1-:-8-16, 8-10а, 8-10б заг.пл. 572,5 кв.м, технічного поверху №І-ІХ заг.пл. 201,9 кв.м. в літ. "Ж-8", заг.пл. 3059,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від 20.11.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Саврасовою І.О. за реєстровим НОМЕР_3, який укладений за результатами відкритих торгів (аукціону) від 19.11.2012р.

Арбітражний керуючий Жулінський Володимир Борисовича, не погодився з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2015р. у справі №5023/10186/11.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Жулинського В.Б. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.04.2015р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одисея 2000", (як власник частини нежитлових приміщень, проданих ТОВ "Одисея 2000" - ТОВ "Альказар-К", як стороною оскаржуваного договору купівлі-продажу) також, не погодився з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2015р. у справі №5023/10186/11.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. апеляційну скаргу ТОВ "Одисея 2000" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.04.2015р.

Враховуючи, що арбітражний керуючий Жулінський В.Б. та ТОВ "Одисея 2000" оскаржують в апеляційному порядку одну й ту ж саму ухвалу місцевого господарського суду, а саме - ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2015р., колегія суддів вважає необхідним розглядати їх в одному апеляційному провадженні у справі №5023/10186/11.

Боржник та ТОВ "Альказар-К" відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не з'явились, про причини неявки суд не сповістили, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвали про прийняття апеляційних скарг до провадження направлялись рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників учасників судового процесу у справі про банкрутство у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 27.04.2015р. апелянти підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, просили задовольнити їх в повному обсязі. Представники кредиторів заперечували проти задоволення апеляційних скарг, просили оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах та відзивах на них доводи учасників судового процесу у справі про банкрутство, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

06.02.2012р. постановою господарського суду Харківської області по справі №5023/10186/11 фізичну особу підприємця ОСОБА_6 (код НОМЕР_1) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Жулінського В.Б. та зобов'язано відповідно до ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати дії передбачені вказаними статтями, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

В ході ліквідаційної процедури, 16.06.2014р. до суду першої інстанції надійшла заява ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про розірвання договору купівлі-продажу від 20.11.2012р. посвідченого приватним нотаріусом Саврасовою І.О. за реєстровим НОМЕР_3, який укладений за результатами відкритих торгів (аукціону) від 19.11.2012р. та зобов'язання повернути об'єкт нерухомого майна у власність банкрута.

Також до суду надійшла заява ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення вимог банку, в якому просить суд заборонити ТОВ "Альказар-К" та ТОВ "Одисея 2000" вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та передачі в користування нежитлових приміщень 1-го поверху №1-41, заг.пл. 27,8 кв.м., №1-1, 1-2, 1-8, 1-16-:-1-21, 1-24, 1-29 заг.пл. 201,2 кв.м., 2-го поверху №2-14а, 2-14б, заг. пл. 5,4 кв.м.; 3-го поверху №3-11а, 3-11б заг.пл. 5,4 кв.м; 4-го поверху №4-5, 4-9-:- 4-16, 4-11а, 4-11б заг.пл. 317,7 кв.м.; 5-го поверху №5-1:-5-16, 5-11а, 5-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 6-го пов. №6-1-:-6-16, 6-11а, 6-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 7-го поверху №7-1-:-7-16, 7-11а, 7-11б заг.пл. 576,0 кв.м; 8-го поверху №8-1-:-8-16, 8-10а, 8-10б заг.пл. 572,5 кв.м, технічного поверху №І-ІХ заг.пл. 201,9 кв.м. в літ. "Ж-8", заг.пл. 3059,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами розгляду наведених скарг, 05.03.2015р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу, в якій судом, зокрема, встановлено наявність підстав для розірвання договору купівлі-продажу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до частини 7 статті 12, статті 16 Господарського процесуального кодексу України, суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновок місцевого господарського суду про те, що спір щодо розірвання договору, укладеного в межах ліквідаційної процедури безпосередньо пов'язаний зі здійсненням провадження у справі про банкрутство, а тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство відповідає вимогам закону.

Вирішуючи такі спори у процедурі банкрутства слід виходити з того, що необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон про банкрутство та інші акти законодавства України пов'язують визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, визначаючи в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам діючого законодавства не відповідає оспорюваний правочин або вчинена майнова дія.

Постановою суду від 06.02.2012р. встановлено, що банкруту на дату відкриття ліквідаційної процедури на праві власності належали, зокрема, нежитлові приміщення 1-ого поверху №№ 1-41, 1-42, 1-43; 2-ого поверху № 2-27 площею 366,8 кв.м. в літ. "Ж-8", нежитлові приміщення літ. "Ж-8" площею 3032,1 кв.м. та 1-ого поверху № 1-41 площею 27,8 кв.м. в літ "Ж-8" по АДРЕСА_1, загальна площа яких після здійснення відчуження частини площі вказаних приміщень складає 3059,6 кв.м. оціночною вартістю 8000000,00 грн, які знаходяться в іпотеці у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" відповідно договору іпотеки № 715/2-07 від 24.10.2007 р. в забезпечення виконання генеральної кредитної угоди № 715 від 24.10.2007 р., договору іпотеки № 011/02/3-1161/1-06 від 29.06.2006 р. з додатками до нього в забезпечення виконання боржником кредитного договору № 011/1/02/1-1161-06 від 29.06.2006 р., договору наступної іпотеки № 010-2/07/1-422/1-07 від 10.04.2007 р. в забезпечення виконання кредитного договору № 010-2/07/1-422-07 від 10.04.2007 р.

У межах ліквідаційної процедури ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заявив грошові вимоги до банкрута та ухвалою суду від 10.12.2012р. вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" визнані в сумі 22026603,70 грн., в тому числі 3809993,24 грн. неустойки, як такі, що забезпечені заставою.

Відповідно до приписів ст.ст. 25-31, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в ред. ЗУ № 784-XIV від 30.06.1999 р.) усі види майнових активів банкрута включаються до складу ліквідаційної маси та підлягають реалізації з метою задоволення вимог кредиторів, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

З матеріалів справи №5023/10186/11 вбачається, що Товарною Біржею "Українсько-Російська товарна біржа" 19.11.2012р. на замовлення ліквідатора Жулінського В.Б. організовано проведення аукціону з реалізації майна банкрута (нежитлових приміщень по АДРЕСА_1, загальною площею 3059,9 м.кв.). Відповідно до протоколу проведення аукціону від 19.11.2012р. вартість реалізованого майна склала 3487000,00 грн., переможцем аукціону визнано ТОВ "Альказар-К".

На підставі протоколу проведення аукціону від 19.11.2012р., ліквідатором Жулінським В.Б. укладено 20.11.2012р. договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, вартістю 3487000,00 грн. посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Саврасовою І.О. 20.11.2012р. за реєстровими НОМЕР_3.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох або декількох сторін, спрямованої на досягнення певного результату.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Пунктом 4 договору купівлі-продажу передбачено, що покупець зобов'язується сплатити повну вартість протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання цього договору шляхом перерахування на рахунок НОМЕР_4 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Києві МФО 380805. Факт остаточного розрахунку за придбане майно має бути підтверджено письмовою заявою ліквідатора боржника, ФОП ОСОБА_6 - арбітражного керуючого Жулінського В.Б., справжність підпису якого засвідчується нотаріально.

Проте, як свідчать виписки з банківського рахунку НОМЕР_4 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" станом на 01.09.2013р., на 09.10.2013р., за період з 01.09.2012р. по 31.12.2012р., за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., а також з 01.09.2012р. по 13.02.2015р. на зазначений рахунок грошова сума за придбане майно у розмірі 3487000,00 грн. не надходила.

Таким чином, судова колегія погоджується з господарським судом першоїі інстанції про відсутність належних доказів здійснення оплати за спірним договором купівлі-продажу нерухомого майна. Зважаючи на вищевикладене, вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що сторона - ліквідатор Жулинський В.Б. був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема отримання коштів внаслідок продажу майна з метою подальшого погашення вимог кредиторів. Зазначені обставини призвели до порушення прав кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на задоволення його кредиторських вимог.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає законним та обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання спірного договору купівлі-продажу та задоволення заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, вартістю 3487000,00 грн. посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Саврасовою І.О. 20.11.2012р. за реєстровими НОМЕР_3.

Щодо заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 16.06.2014р. про забезпечення заяви банку про розірвання договору купівлі-продажу від 20.11.2012р. колегія суддів зазначає, що з урахуванням приписів статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які є спеціальними нормами до відношенню до загальних, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Посилання арбітражного керуючого Жулінського В.Б. на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляду заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за відсутності у судовому засіданні ліквідатора, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Ухвалою суду від 25.06.2014р. розгляд заяви банку вперше було призначено на 22.07.2014р. та зобов'язано ліквідатора, ТОВ "Альказар-К" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надати суду обґрунтовані письмові пояснення з приводу поданої заяви.

Ухвалою суду від 22.07.2014р. розгляд заяв банку було відкладено, у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу.

Ухвалою суду від 26.08.2014 р. було відкладено розгляд заяв банку на 15.09.2014р., у зв'язку з не виконанням учасниками процесу вимог ухвал суду.

Ухвалою від 02.02.2015р., у зв'язку з поверненням справи до господарського суду, суд призначив розгляд заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про розірвання договору купівлі-продажу майна та про забезпечення вимог банку до розгляду в судовому засіданні, зобов'язавши учасників процесу виконати вимоги ухвали суду від 26.08.2014 р. в повному обсязі та надати суду відповідні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор надав суду клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування заявленого клопотання ліквідатор зазначає, що він буде перебувати у відрядженні 02.03.2015р. у м. Києві з метою здійснення заходів по справі №910/2148/13. Орієнтованою датою прибуття до м. Харкова ліквідатор зазначає 18.03.2015р. Згідно наданих до клопотання документів вбачається прибуття ліквідатором 03.03.2015р. до м. Києва, та згідно копії ухвали від 27.01.2015р. по справі №910/2148/13 проведення судового засідання 03.03.2015р. об 11:10 год. у господарському суді м. Києва. Однак колегія суддів зазначає, що ліквідатором не надано суду належних та допустимих доказів неможливості бути присутнім у судовому засіданні господарського суду Харківської області 05.03.2015р.

Отже, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, враховуючи приписи чинного законодавства, правомірно відмовив ліквідатору Жулінському В.Б. в клопотанні про відкладення розгляду справи і розглянув заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" за наявними в справі матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання ТОВ "Одисея 2000" на те, що його не було залучено до участі у справі та не повідомлено про розгляд заяви про розірвання договору купівлі-продажу приміщень, частина з яких належить ТОВ "Одисея 2000" на праві приватної власності, є необґрунтованими, оскільки предметом розгляду був договір купівлі-продажу зобов'язаними сторонами за яким є ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Жулінський В.Б. та ТОВ "Альказар-К", а ТОВ "Одисея 2000" не виступала стороною оскаржуваного правочину.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що ухвала господарського суду Харківської області від 05.03.2015р. у справі №5023/10186/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційних скарг, витрати апелянтів по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одисея 2000" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2015р. у справі №5023/10186/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 30 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза