ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Справа № 876/1822/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

за участю представника відповідача Вальнюк І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у адміністративній справі №809/4081/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано - Франківську до Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

УПФ України в м. Івано - Франківську звернулось в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 65328,85 грн.

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» (ідентифікаційний код 19389809) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано - Франківську Івано - Франківської області заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 65328,85 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального права. Вважає, що включення позивачем надбавок, доплат, підвищень з інших джерел з урахуванням її наступної індексації, призначених відповідно до законодавства України понад розмір основної пенсії, не можуть покладатися на страхувальників. Оскільки джерелом таких виплат згідно п. 6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є Державний бюджет України. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014р. провадження у даній справі було зупинено до вирішення Львівським апеляційним адміністративним судом справи №876/4541/14.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015р. провадження у справі відновлено.

Крім того, ухвало Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015р. апеляційне провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 56461,51 грн. закрито у зв'язку із відмову апелянта в цій частині від апеляційної скарги, тому апеляційна скарга розглядається в частині стягнення боргу в сумі 8867, 34 грн.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в часині стягнення боргу в сумі 8867,34 грн. з підстав зазначених у скарзі. Просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову з урахуванням судових рішень Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015р.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, тому з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДП «ВО «Карпати» зареєстроване як юридична особа, взяте на облік управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Працівникам, які здобули відповідний стаж роботи в ДП «ВО «Карпати» із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку № 1 і списку № 2 відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не здійснено виплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку із чим заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Проте колегія суддів апеляційного суду вважає, що постанова суду першої інстанції в частині стягнення боргу в сумі 8867, 34 грн. підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі № 876/4541/14, апеляційні скарги УПФУ в м. Івано-Франківську, УПФУ в Тисменицькому районі, УПФУ у Богородчанському районі залишені без задоволення, а постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у адміністративній справі №809/348/14 без змін. Вказаною постановою від 25 лютого 2014р. позов задоволено частково та визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та по включенню до розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року по пенсіонерах ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно в розмірі 2 164 грн. 10 коп., 2 059 грн. 14 коп.,1 грн. 04 коп., 9 грн. 84 коп. та 2 838 грн. 59 коп. та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську виключити зазначені суми з даних розрахунків.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі по включенню до розрахунків за №6684/04 від 18.11.2013 та №7047/04 від 03.12.2013 року сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року по пенсіонерах ОСОБА_12, ОСОБА_13 відповідно в розмірі 2 735 грн. 38 коп.,1367 грн. 69 коп. та 1 510 грн. 41 коп., 25 483 грн. 68 коп., ОСОБА_14 в розмірі 37 208 грн. 83 коп., а до розрахунку за №6580/04 від 08.11.2013 сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року по пенсіонеру ОСОБА_15 в розмірі 4 980 грн. 80 коп. та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі виключити зазначені суми з даних розрахунків.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі по включенню до розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року по пенсіонеру ОСОБА_16 в розмірі 4406 грн. 65 коп. та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі виключити зазначену суму з даного розрахунку.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі №876/4985/14 апеляційну скаргу УПФУ в Тисменицькому районі залишено без задоволення а додаткову постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у адміністративній справі № 809/348/14 без змін. Вказаною додатковою постановою від 14 квітня 2014р. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано - Франківської області по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад та грудень 2013р. пенсіонерам ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

При цьому до 28.04.2013 року підприємство було зобов'язано відшкодовувати пенсії до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (для жінок -55 років), а з 28.04.2013 року - до досягнення віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», причому вказаний у даній нормі вік для жінок було збільшено з 01.10.2011 року відповідно до Закону України від 08.07.2011 за № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Оскільки правовідносини з приводу відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій, призначених згідно пп.. «б» - «з» ст. 13 «Про пенсійне забезпечення», виникають з моменту призначення таких пенсій, то у відповідності до положень ст. 58 Конституції України, відповідно до п. 2 рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року по справі №1-7/99 згідно якого до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, підчас якого вони настали або мали місце, обов'язок компенсації таких витрат до досягнення пенсіонерами віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсі страхування» в редакції Закону України від 08.07.2011 за № 3668-VI може поширюватись виключно на пільгові пенсії, призначені після 01.10.2011 року.

Судом встановлено, що пенсіонерам, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пільгові пенсії були призначені до набрання чинності змінами ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та до ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірні розрахунки за листопад-грудень 2013 року до яких включені витрати на виплату пенсій, призначених до 01.10.2011 року, зокрема по ОСОБА_7 за листопад та грудень 2013р. в розмірі 2164,10 грн. (за листопад 2013р - 1054,55грн.), ОСОБА_8 за листопад та грудень 2013р. в розмірі 2059,14 грн. (за листопад 2013р - 1001,85 грн.), ОСОБА_12 за листопад та грудень 2013р. в розмірі 2735,38 грн. (за листопад 2013р - 1367,69 грн.), та ОСОБА_13 за листопад та грудень 2013р. в розмірі 1510,41 грн. (за листопад 2013 р. - 461,41 грн.) сформовані протиправно.

Також вказаними вище судовими рішеннями встановлено, що включення до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за поточний місяць донарахувань за попередній період, зокрема по пенсіонерах ОСОБА_15 в розмірі 4980,80 грн. та ОСОБА_23 в розмірі 1,04 грн. здійснено відповідачами (УПФУ в м. Івано-Франківську, УПФУ в Тисменицькому районі) з порушення вимог законодавства та за відсутністю відповідних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких умов, зазначеними рішеннями підтверджуються доводи апелянта стосовно завищення УПФУ в м. Івано-Франківську позовних вимог по стягненню з ДП «ВО «Карпати» сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах листопад 2014 року згідно розрахунку б/н з листопада 2013 року по пенсіонерах ОСОБА_7 в розмірі 1054,55 грн., ОСОБА_8- 1001,85 грн., ОСОБА_23 - 1,04 грн., згідно розрахунку № 6684/04 від 13.11.2013 року по пенсіонерах ОСОБА_12 в розмірі - 1367,69 грн.; ОСОБА_13- 461,41 грн.; згідно розрахунку № 6580/04 від 08.11.2013 року по пенсіонеру ОСОБА_25 в розмірі - 4980,80 грн., що в загальному розмірі становить 8 867 грн. 34 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Оскільки на час розгляду адміністративної справи №809/4081/13-а в суді першої інстанції Постанова та додаткова постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого та 14 квітня 2014 року у адміністративній справі №809/348/14 не набрали законної сили, а ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у адміністративних справах №№ 876/4541/14, 876/4985/14 отримані представником апелянта тільки 09.02.2015року, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим ненадання апелянтом зазначених доказів суду першої інстанції.

Вказане вище є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 8867,34 грн. з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 8867,34 грн. з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» - задовольнити.

Постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у адміністративній справі №809/4081/13-а в частині стягнення 8867,34 грн. скасувати та в задоволенні позову в цій частині - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст постанови складено 26.04.2015р.