ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
|
|
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2009 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Ніколіна В.В.,
суддів: Онишкевича Т.В., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання Тарнавської Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за апеляційною скаргою - Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута
на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2008 року у справі № 2а-5/08
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута за участю третьої особи - Славутське міське управління праці та соціального захисту населення
про визнання незаконною бездіяльності та відшкодування шкоди,-
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2008 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута за участю третьої особи - Славутське міське управління праці та соціального захисту населення про визнання незаконною бездіяльності та відшкодування шкоди, та стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута на користь позивача 2259 грн. 06 коп. заподіяної шкоди, 72 грн. 79 коп. 3% річних з лютого 1996 року по 01.07.2006 року та 259 грн. 09 коп. компенсацію за несвоєчасне виплачену пенсію у зв'язку з інфляцію.
Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржено відповідачем Управлінням Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута.
У поданій апеляційній скарзі відповідач У ПФ України Славутському районі та м. Славута просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу - ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність його висновків фактичним обставинам справи. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що УПФ України в Славутському районі та м. Славута на момент передачі пенсійної справи станом на 01.01.2001 року підвищення здійснювалось згідно довідки Славутського об'єднаного міського військового комісаріату, як матері померлого військовослужбовця під час проходження військової служби відповідно до п. б ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до документів, які знаходились у справі УПФ України Славутському районі та м. Славута було продовжено виплату зазначеного підвищення у тому ж розмірі, а документів які б підтверджували статус і право позивача на пільги передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» в пенсійній справі були відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.
Згідно виписки з наказу командира 32 Гвардійської танкової дивізії від 08.09.1983 року ОСОБА_1 виключений із списків особового складу Збройних Сил СРСР у зв'язку із смертю. ОСОБА_1 є матір'ю військовослужбовця - ОСОБА_1, що загинув під час проходження військової служби і користується правом на пільги, встановлені Законом України «Про пенсійне забезпечення». Згідно з довідкою Славутського об'єднаного міського військового комісаріату від 12.04.1993 року ОСОБА_1 користується правом на пільги, встановлені Законами України «Про пенсійне забезпечення» і «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей». 09.02.1996 року Славутським міським управлінням праці та соціального захисту населення позивачу видане посвідчення про право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих ветеранів війни. Управлінням праці та соціального захисту населення при перевірці правильності призначення, нарахування та виплаті пенсії ОСОБА_1 виявлено порушення, оскільки вимоги ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» до позивача не застосовано. З огляду пенсійної справи (а.с. 17) судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на підставі довідки Славутського об'єднаного міського військового комісаріату від 12.04.1993 року про право на пільги, встановлені Законами України «Про пенсійне забезпечення» і «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у 1994 році їй призначалась і виплачувалась надбавка до пенсії, як матері військовослужбовця, що загинув під час проходження військової служби, відповідно до ст. 15 Закону. Така ж надбавка виплачувалась ОСОБА_1 до 1996 року. В подальшому пільгова надбавка до пенсії ОСОБА_1 була знята з невстановлених причин.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правильно встановив, що органи призначення, нарахування та виплати пенсій, а саме, Управління праці та соціального захисту населення та Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та м. Славута знали про право ОСОБА_1 на надбавку до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком , як члену сім»ї військовослужбовця, що загинув при виконанні військового обов'язку згідно ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», про наявність у неї посвідчення про право на пільги, однак безпідставно не призначали і не виплачували позивачу надбавку з 09.02.1996 року по 01.07.2006 року. Крім цього, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивачки в частині стягнення 331,80 грн. індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних простроченої суми із недовиплаченої пенсії невірно стягнув вищезазначену суму, так як згідно ст. 625 ЦК України між сторонами не виникало жодних грошових зобов'язань, а тому в цій частині позову позивачці слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України колегія суддів, -
постановила :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута задоволити частково.
Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2008 року у справі № 2а-5/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута за участю третьої особи - Славутське міське управління праці та соціального захисту населення про визнання незаконною бездіяльності та відшкодування шкоди - скасувати та прийняти нову.
Визнати незаконною бездіяльність Славутського міського управління праці та соціального захисту населення щодо не нарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1 з лютого 1996 року по 01.01.2001 року.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута щодо не нарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2001 року по 01.07.2006 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута виплатити в користь ОСОБА_1 суму 2259 грн. 06 коп. недоплаченої пенсії з лютого 1996 року по 01.07.2006 року, в решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В.Ніколін
Судді: Т.В.Онишкевич
А.М.Ліщинський