АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/493/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Денисова Т.С.

Провадження № 22-ц/789/369/15 Доповідач - Гурзель І.В.

Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Гурзеля І.В.

суддів - Фащевська Н. Є., Ходоровський М. В.,

при секретарі - Парандюк Ю.Б.

з участю - представника позивача ОСОБА_1 та представника апелянтів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника апелянтів ОСОБА_2 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2015 року в справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "УкрСиббанк" звернулось в суд з вищевказаним позовом, посилаючись на неналежне виконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором та просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 43388,39 швейцарськтих франків, що еквівалентно 566046 грн. 59 коп.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2015 року позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

"Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки м.Борщів вул.Чубинського, 25 Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", 61050, м.Харків, проспект Московський, 60 (рр №29090000000113 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за кредитним договором №11063401000 від 24 жовтня 2006 року станом на 7 квітня 2014 року у сумі 43387 (сорок три тисячі триста вісімдесят сім) швейцарських франків 28 сантимів, яка станом на 7 квітня 2014 року еквівалентна сумі 566032 (п'ятсот шістдесят шість тисяч тридцять дві) гривні 11 коп., та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів сплати процентів за кредит в розмірі 14, 48 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ПАТ "УкрСиббанк" по 1827 грн. з кожного сплаченого позивачем судового збору."

В апеляційній скарзі представник апелянтів ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" відмовити, посилаючись на його незаконність та порушення норм процесуального права. Зазначив, що відповідач ОСОБА_3 не звертався до банку з заявою про видачу кредиту, що свідчить про відсутність передачі коштів, а тому у суду не було підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Ухвалюючи рішення про стягнення солідарно в користь банку заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції керувався встановленим фактом порушення позичальником ОСОБА_3 своїх зобов'язань за даним кредитним договором.

З такими висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками. У такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики за умовами укладеного кредитного договору, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення умов договору, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки (пені).

Судом першої інстанції встановлено, що 24.10.2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11063401000, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 97370 швейцарських франків, що еквівалентно 388205 грн. 33 коп., зі сплатою 7,99 % річних, а позичальник ОСОБА_3 зобов'язувався повернути кредит до 23.10.2021 року та сплатити відсотки за користування ним.

24.10.2006 року між ОСОБА_4 та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" укладено договір поруки №1, згідно умов якого поручитель ОСОБА_4 зобов'язалася відповідати перед кредитором в повному обсязі за виконання позичальником ОСОБА_3 зобов'язань, що виникають з умов кредитного договору.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору, кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника для використання за цільовим призаченням.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, що стверджується меморіальним валютним ордером №0200990826 від 24.10.2006 року, згідно якого банк перерахував кошти в сумі 97379 швейцарських франків на поточний рахунок позичальника.

ОСОБА_3 зобов'язувався погашати кредит згідно графіку погашення кредиту (Додаток №1), який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Відповідач належним чином не виконував умови договору по сплаті кредиту та відсотків, внаслідок чого, згідно поданого позивачем розрахунку, станом на 07.04.2014 року виникла заборгованість на загальну суму 43387,28 швейцарських франків, а саме: 40895,72 швейцарських франків - заборгованість за кредитом; 2491,56 швейцарських франків - заборгованість по відсотках; 1,11 швейцарських франків - пеня за прострочення строків сплати кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що банком направлялись вимоги-попередження відповідачам з пропозицією добровільно сплатити заборгованість інакше банк буде змушений звернутись з позовом про дострокове стягнення заборгованості (а.с.43-46).

Відповідно до ч.2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Не заслуговують на увагу твердження апелянта про відсутність передачі ОСОБА_3 кредитних коштів в сумі 97 370 швейцарських франків, оскільки рішенням Борщівського районного суду від 25.12.2013 року, яке набрало законної сили, встановлено факт отримання ОСОБА_3 кредиту в іноземній валюті - швейцарських франках.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, у зв'язку з чим колегія не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313; 314 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника апелянтів ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.В. Гурзель