Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/255/15-к

Провадження № 1-кп/506/57/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2015смт.Красні Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого - судді Бурдинюк О.С.

секретаря – Гушкана Є.А.

за участю прокурора – Джулая М.В.

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченої – ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками, який надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160350000021 від 22.01.2015 року            відносно          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, яка має середню освіту, одруженої, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкає: с. Чорне Красноокнянського району Одеської області, не судимої в силу п.1 ст. 89 КК України,

- за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 317 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2015 року до суду з прокуратури Красноокнянського району Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160350000021 від 22.01.2015 року    відносно    ОСОБА_2, обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України, та угода про визнання винуватості, яка була укладена між старшим прокурором прокуратури Красноокнянського району Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_4

Відповідно до обвинувального акту від 20.03.2015 року, досудовим розслідуванням встановлено, що 20.01.2015 року близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в житловому будинку своєї бабусі, що розташований за адресою: с. Дігори Красноокнянського району Одеської області, на прохання ОСОБА_5 погодилась та запропонувала останньому одноразово вжити наркотичний засіб шляхом куріння в підсобному приміщенні даного господарства, крім того, надала також полімерні пляшки для виготовлення саморобного пристрою для куріння наркотичних засобів та дозволила висушити листя рослини коноплі на плиті пічного опалення будинку. Після цього ОСОБА_5, виготовивши саморобний пристрій для куріння та висушивши наркотичний засіб, вжив його.

Крім того, 21.01.2015 року близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в своєму житловому будинку, що розташований за адресою: с. Дігори Красноокнянського району Одеської області, на прохання ОСОБА_5 повторно погодилась та запропонувала останньому вжити наркотичний засіб шляхом куріння в підсобному приміщенні її господарства, крім того, надала також саморобний пристрій для куріння наркотичних засобів, який ОСОБА_5 виготовив раніше. Після цього ОСОБА_5, вжив наркотичний засіб, що приніс з собою.

Згідно з висновком експертизи № 7 від 31.01.2015 року спеціальний пристрій для вживання наркотичного засобу з нашаруванням, який було вилучено за місцем проживання ОСОБА_2 – є нашаруванням речовини – особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – екстрактом канабісу, вагою у висушеному вигляді – 0, 096 гр.

Відповідно обвинувального акту органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч.2 ст. 317 КК України, як утримання місця для незаконного вживання наркотичних засобів вчинене повторно.

23 березня 2015 року між старшим прокурором прокуратури Красноокнянського району Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_4 за обвинувальним актом стосовно обвинуваченої укладено угоду про визнання винуватості. Згідно вказаної угоди, ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов’язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сприяти розслідуванню кримінальних проваджень, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, виявлення та припинення інших відомих їй подібних кримінальних правопорушень. Крім того, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст. 317 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та за ч.2 ст. 317 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строк на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши термін іспитового строку – 2 роки. Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки не виїжджати за межи України, повідомляти КВІ про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації. Стягнути з ОСОБА_2 витрати на проведення судової експертизи в розмірі 491, 4 грн.

Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченої, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості органом досудового розслідування була визначена правова кваліфікація дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 317 КК України, однак відповідно тексту наданої угоди суду запропоновано затвердити узгоджене покарання ОСОБА_2 як за ч.2 ст. 317 КК України так і за ч.1 ст. 317 КК України.

Окрім того, санкція ч.2  ст. 317 КК України  крім основного покарання у вигляді позбавлення волі, передбачає застосування до винної особи обов’язкового додаткового покарання, такого як з конфіскація майна.

Погоджуючи покарання сторони угоди за вчинене кримінальне правопорушення погодили основне покарання, яке відповідає межам, передбаченим у санкції ч. 2  ст. 317 КК України, проте сторони не узгодили застосування до ОСОБА_2 обов’язкового додаткового покарання такого як конфіскація майна.

Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, за місцем проживання ОСОБА_2 було вилучено спеціальний пристрій для вживання наркотичного засобу з нашаруванням, однак в угоді не зазначено чи наявні взагалі речові докази по справі, а також не вирішена їх доля. Проте, суд при постановленні вироку, повинен вирішити питання щодо речових доказів.

Крім того, в угоді про визнання винуватості прокурор не вказав чи наявні обставини, які пом’якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої, згідно  ст.ст. 66-67 КК України.

У відповідності до п. 1 ч. 3  ст. 314 КПК України  у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому  статтями 468 - 475 КПК України.

Суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження та встановивши істотні порушення норм чинного законодавства, допущені при складанні та узгодженні угоди, не вбачається законних підстав для її затвердження.

Відповідно до ч. 7  ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, у тому числі якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та закону і умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Оскільки угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_2 була укладена під час досудового розслідування, кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  314,  469,  474 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 23 березня 2015 року між старшим прокурором прокуратури Красноокнянського району Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_4, за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160350000021 від 22.01.2015 року    стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 2 ст. 317 КК України.

Кримінальне провадження повернути прокурору для продовження досудового розслідування.

Роз’яснити сторонам, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Ухвала про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості оскарженню не підлягає.

Суддя О.С.Бурдинюк