Справа № 344/348/15-к

Провадження № 11-кп/779/149/2015

Категорія ч.1ст.213 КК України

Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.

Суддя-доповідач Іванів О.Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Іванів О.Й.,

суддів: Кукурудза Б.І., Стефурака Є.М.,

секретаря судового засідання Шемрай Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014090010003189, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.213 ч.1 КК України,

за участю: прокурора Журавльова Є.Є., захисника ОСОБА_3, особи, звільненої від кримінальної відповідальності - ОСОБА_2, за апеляційною скаргою прокурора Форовича С.М. на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження щодо нього закрито.

Відповідно до вимог ст.100 КПК України вирішено долю речових доказів. З ухвали суду вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у здійсненні операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, а також організації незаконного пункту прийому та схову металобрухту.

Як встановив суд, кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин:

ОСОБА_2, не маючи дозволу виконавчої влади на прийняття, заготівлю і зберігання брухту чорного та кольорових металів, без наявності спеціально облаштованої для цього земельної ділянки, з корисливих спонукань, всупереч вимог Закону України №755 - IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р., Закону України №619 - XIV «Про металобрухт» від 05.05.1999 р., Закону України №1775 - III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р., Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №183 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів» від 31.10.2011 р., незаконно організував та відкрив у приміщенні гаража по АДРЕСА_2 в м. Івано-Франківську пункт прийому та схову брухту чорних і кольорових металів, скуповуючи його за власні кошти в місцевих жителів.

З цією метою ОСОБА_2, без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, з корисливих спонукань, у незаконно організованому ним пункті прийому та схову металобрухту чорних і кольорових металів по АДРЕСА_2 в м. Івано-Франківську 08.10.2014 року, з метою незаконної заготівлі та подальшого отримання майнової вигоди, придбав у ОСОБА_4 12 кг брухт чорних металів за 27 гривень.

16 жовтня 2014 року о 15 год. 50 хв., на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 15.10.2014 року, працівниками міліції в ході проведення обшуку гаражного приміщення по АДРЕСА_3 в м.Івано-Франківську виявлено та вилучено металеву вагу «РП508 Ш13 м.№12066 Нм ПВ 10 кг. 1988 р. (500 кг)» вагою 93 кг., брухт чорних металів загальною вагою 567 кг. та брухт кольорових металів: міді 64 кг., алюмінію 173 кг., який ОСОБА_2 приймав з метою отримання майнової вигоди за власні кошти.

В своїй апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду незаконною з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Звертає увагу на те, що суд у своєму рішенні не вмотивував факту активного сприяння розкриттю злочину та без дослідження доказів прийшов до неправильного висновку про активне сприяння ОСОБА_2 розкриттю злочину. Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, та призначити йому покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор Журавльов Є.Є. частково підтримав вимоги поданої апеляційної скарги в частині скасування оскаржуваного рішення, просить їх задовольнити та призначити новий розгляд в суді першої інстанції;

- ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 заперечили проти задоволення апеляційної скарги, ухвалу суду вважають законною і обґрунтованою та просять залишити її без змін.

Заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши кримінального провадження, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих складових елементів виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження, зазначив про те, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягається вперше, обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що кримінальним правопорушенням шкоди не завдано і за таких обставин прийшов до висновку про необхідність звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

При цьому суд, звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, усупереч вимогам закону своє рішення нічим, крім наведеного вище, не мотивував, в ухвалі чітко не зазначив у чому конкретно та у якій формі проявилось активне сприяння ОСОБА_2 розкриттю злочину. Будь-яких даних, які б свідчили про допомогу останнього у встановленні обставин справи, у матеріалах провадження не має.

Окрім того, при вирішенні питання про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду провадження повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна у його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені кримінальним законом.

Відповідне рішення суду повинно бути вмотивованим та відповідати вимогам ст.372 КПК України.

Всупереч зазначеним вимогам кримінального процесуального закону суд першої інстанції у своїй ухвалі не навів жодного доказу винуватості ОСОБА_2 в інкримінованому правопорушенні та не достатньо повно вмотивував підстави, з урахуванням яких вирішив звільнити його від кримінальної відповідальності.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні рішення допустив істотні порушення вимог кримінального-процесуального закону та передчасно дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.

З огляду на наведене ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого суду необхідно більш ретельно перевірити наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 ст.45 КК України та прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419, 376 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Форовича С.М. задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 лютого 2015 року щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Головуючий О.Й. Іванів

Судді: Б.І. Кукурудз

Є.М.Стефурак

Згідно з оригіналом

Суддя О.Й. Іванів